Артгаус

Арт-хаус, емблема СІКАЕ

Артгауз, Арт-ха́ус (англ. аrt house), арт-сінема (англ. art cinema) — некомерційне кіно з філософською, соціальною або психологічною проблематикою для інтелектуальної, освіченої публіки.

Історична довідка

Термін «арт-хаус» з'явився в США після Другої світової війни і спочатку використовувався для означення кінотеатрів, у яких демонструвалась довоєнна голлівудська кінокласика та кращі (зокрема фестивальні) іноземні стрічки із субтитрами. Згодом подібні кінотеатри з'явилися і в інших країнах.

1955 р. у м. Парижі було засновано Міжнародну конфедерацію артхаусних кінотеатрів (фр. Confédération Internationale des Cinémas d'Art et d'Essai, CICAE). Частиною CICAE стала заснована 1992 Міжнародна асоціація кінотеатрів «Європа Сінема» («Europa Cinemas»), до якої входять кінотеатри, що спеціалізуються на європейському кіно. В Україні учасником програм «Європа Сінема» є київський кінотеатр «Жовтень». Від 2003 в Україні працює кінодистриб'ютор «Арт-хаус Трафік», що спеціалізується на прокаті арт-хаусу та проводить кінопокази разом з іноземними посольствами й культурними центрами.

До передісторії арт-хаусу часто відносять стрічки Д. Гріффіта, С. Ейзенштейна, сюрреалістів Л. Бунюеля й С. Далі, представників французького авангарду у кіно 1920–1930-х.

Початок теоретичної дефініції арт-хаусу як особливого кіно був покладений проф. С. Нілом (Велика Британія) у статті «Артхаусне кіно як інституція» («Art Cinema as Institution»; 1981).

Характеристика

Тенденцію до розмежування масового розважального й різного роду ін. кіно спостерігають протягом більшої частини історії кінематографу. Якщо в розважальному кінематографі найважливіші функції здебільшого виконує продюсер, у високохудожньому серйозному кіно головна роль завжди належить режисерові. Артхаусне кіно часто претендує на пошук художньої виразності та новаторство. Особливу увагу приділяє думкам і почуттям героїв, внутрішнім конфліктам особистості та світоглядним питанням. Від глядача вимагає певної підготовки, уважного перегляду й роздумів.

Арт-хаусом часто називають фільми представників італійського неореалізму, французької Нової хвилі 1950–1960-х, Е. Воргола, андеграунду 1970-х. Серед режисерів, імена яких пов’язують з арт-хаусом: П. Альмодовар, М. Антоніоні, І. Бергман, Б. Бертолуччі, Т. Бертон, В. Вендерс, Л. Вісконті, М. Ганеке, А. Гічкок, Ж.‑Л. Годар, А. Гонсалес Іньярріту, П. Гріневей, Д. Джармен, Дж. Джармуш, К. Зануссі, Дж. Коен, І. Коен, Ф. Ф. Коппола, Д. Кроненберг, С. Кубрик, А. Куросава, Е. Кустуріца, Д. Лінч, К. Муратова, Г. Ное, П. П. Пазоліні, Р. Поланскі, М. Скорсезе, О. Сокуров, Й. Стеллінг, А. Тарковський, Р. В. Фассбіндер, Ф. Фелліні, М. Феррері, М. Форман та ін.

Близькими до арт-хаусу є поняття «інтелектуальне кіно», «незалежне кіно», «альтернативне кіно», «експериментальне кіно» та ін. Утім, є деякі тонкощі й відтінки значень цих термінів. Так, інтелектуальне кіно, на відміну від арт-хаусу, може не передбачати формального художнього акценту й новаторства. Поняття незалежного кіно стосується насамперед способу кіновиробництва й кінопрокату. Альтернативне кіно зосереджується на протестних (соціальних, світоглядних, естетичних) акцентах, експериментальне кіно — на новаторстві як такому. Разом ця термінологія окреслює горизонт ширшого поняття — «авторське кіно». На практиці часто спостерігається довільне, некоректне і взаємозамінне їх вживання, що робить термінологічну картину дифузною й нечіткою.

Література

  1. Neale S. Art Cinema as Institution // Screen. 1981. Vol. 22. Is. 1. P. 11–40.
  2. Wilinsky B. Sure Seaters: The Emergence of Art House Cinema. Minneapolis : University of Minnesota Press, 2001. 178 p.
  3. Самутина Н. В. Авторский европейский интеллектуальный кинематограф // Киноведческие записки. 2002. № 62. C. 60–72.
  4. Коновалов А. Е. Артхаусный кинематограф как социокультурный феномен: демаркация основных понятий // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право. 2014. № 2 (22). С. 74–79.
  5. Коновалов А. Е. Кинофестиваль как фактор социальной институционализации артхаусного кинематографа // Грані. 2014. № 7. С. 83–88.
  6. Коновалов А. Е. Структурно-функциональные особенности института кинематографа: артхаус vs. мейнстрим // East European Scientific Journal. 2017. № 1–2. С. 30–34.

Автор ВУЕ

Л. Л. Корнєєва


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Корнєєва Л. Л. Артгаус // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Артгаус (дата звернення: 12.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.02.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶