Асфальт
Асфа́льт (від грец. ἄσφαλτος — гірська смола) — тверда або в’язка речовина темного кольору, природного походження або штучного виготовлення, яка утворюється з деяких нафт у результаті їхнього окиснення й випаровування легких фракцій.
Зміст
Характеристика
Є сумішшю окиснених вуглеводнів, розчиняється в скипидарі, хлороформі, сірководні, частково ― у бензені, спирті етиловому.
Елементний склад, %: вуглець ― 67–88, водень ― 7–10, кисень ― 2–23.
Густина 1000–1200 кг/м3; температура плавлення ― від 20 °С до 100 °С.
Поширення
Уміст асфальту в гірських породах становить від 2–3 % до 20 %.
Асфальт поширений у нафтогазоносних басейнах корисних копалин, у районах неглибокого залягання або виходу на поверхню продуктивних товщ. Він насичує пори пісковиків, тріщини й каверни вапняків та доломітів, часом утворює товсту кору на поверхні великих «нафтових озер» (Мертве море; асфальтове озеро Піч-Лейк на острові Тринідад).
Природні родовища асфальту є у Венесуелі, Канаді, Франції, Йорданії, Ізраїлі.
Асфальт штучний
Асфальт штучний — суміш бітуму з тонко подрібненими мінеральними наповнювачами, переважно вапняками. Відрізняється від природного асфальту тим, що містить до кількох відсотків парафіну, й підвищеним умістом нафтових масел.
Штучний асфальт запатентовано 1872 професором Е. Дж. де Смедтом (Бельгія ― США) з компанії «Амерікен Асфалт» («American Asphalt»). Того самого року перше дорожнє покриття зі штучного асфальту було покладено в м. Нью-Арку (штат Нью-Джерсі, США).
Використання
Природний асфальт використовують у живопису для виробництва фарб та в літографії.
Штучний асфальт застосовують значно ширше порівняно з природним: у виготовленні асфальтобетонних сумішей і литого асфальтобетону для покриття доріг і тротуарів, промислових підлог, злітно-посадних смуг аеродромів, у гідротехнічному будівництві, електротехніці як електроізоляційний матеріал, у хімічній промисловості для виготовлення замазок, клею, асфальтових лаків, асфальтової мастики для антифільтраційного захисту бетонних і цегляних конструкцій тощо.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
- Солодкий С. Й. Дорожні одяги. Львів : Львівська політехніка, 2015. 162 c.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Асфальт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асфальт (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.09.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
