Атанасій Кальнофойський
Атана́сій Кальнофо́йський (кін. 16 ст., місце невідоме — після 1638, місце невідоме) — письменник, історик, поет.
Життєпис
Походив з українського православного шляхетного роду. Ймовірно, син благодійника Києво-Печерської лаври Габріеля Кальнофойського, згаданого Атанасієм у творі «Тератургіма». Можливо, з цього ж шляхетного роду також походив і Валеріан Кальнофойський (Колонофойський), уніат (див. Берестейська церковна унія 1596), ієромонах, котрого поряд із Рафаїлом (Корсаком), майбутнім уніатським митрополитом Київським і Галицьким, згадував Петро Могила у своїх записках.
Атанасій Кальнофойський здобув гарну освіту, володів церковнослов’янською, польською, грецькою мовами, латиною. За припущенням В. Аскоченського, навчався в Київській братській школі, на думку В. Шевчука — також у західних закладах.
Імовірно, залишився в Києво-Печерькій лаврі, прийняв чернечий постриг завдяки зусиллям Єлисея Плетенецького, який прагнув зосередити в м. Києві найкращі інтелектуальні сили. Атанасій був сподвижником архимандрита лаври, пізніше — митрополита Київського, Галицького і всієї Русі Петра Могили. Разом із Сильвестром Косовим він поставив за мету прославити лавру й заперечити заяви єзуїтів про те, що там припинилися чудеса.
Праці. «Тератургіма»
Спочатку вийшов у світ «Paterikon» (переклад «Києво-Печерського патерика» польською мовою, окрема редакція твору; 1635) Сильвестра (Косова); 1638 у друкарні Києво-Печерської лаври надруковано книгу «Тератургіма або чуда, котрі у самому святочудотворному монастирі Печерському київському, так і в обох святих печерах, у яких, за волею Божою, поживши, поклали тягарі тіл своїх благословенні отці печерські, вірно й пильно тепер уперше зібрано і світу подано через велебного отця Атанасія Кальнофойського, законника того ж святого монастиря Печерського» («Τερατουργημα lubo Cuda które były tak w samym Świętoсudotwornym Monastyru Pieczarskim Kiiowskim jako i w obudwu świętych piaczarach w których po woli Bożej Błagosławieni Oycowie Pieczarscy pożywszy, i ciężary ciał swoich złożyli, wiernie i pilnie teraz perwszy raz zebrane y światu podane przez w. Oyca Athanasusa Kalnofoyskiego, zakonnika tego ż Ś. monastyra Pieczarskiego»). Книга задумувалася як своєрідне продовження і завершення твору Сильвестра (Косова). Атанасій Кальнофойський активно використав записки Петра (Могили), давні українські літописи, насамперед «Повість минулих літ», польські хроніки (Я. Длугоша, М. Стрийковського) тощо, виявив високий рівень знання Біблії. У творі міститься опис м. Києва та його околиць, Києво-Печерської лаври, тексти (оригінальні або відредаговані Атанасієм) надмогильних написів та епітафій видатних церковних, держаних та культурних діячів, похованих у лаврі (до них він додав і свої вірші); опис 47 чудес, які сталися в лаврі (останнє датоване 1637); широкі генеалогічні дані, насамперед про рід князя Іллі Святополка-Четвертинського, якому присвячено твір, про роди українських князів Острозьких, Корецьких, Вишневецьких та ін.
Унікальними є плани й малюнки Києва, Києво-Печерської лаври, лаврських печер, друкарні тощо.
У «Тератургімі» Атанасій Кальнофойський виступає як поет, прозаїк, історик, топограф, автор першого історично-краєзнавчого твору. В. Шевчук характеризує «Тератургіму» як перший твір нової поетичної школи розвинутого бароко Києво-Могилянської академії, який вплинув на ін. літераторів 17 ст., зокрема І. Величковського.
Атанасій підкреслював безперервність зв’язку історії України від доби Русі, але вороже ставився до козацьких повстань кінця 16 ст. —
1630-х.
Також був редактором і співавтором видання «Парергон чуд святих образу Пречистої Богородиці в монастирі Купятицькому» («Parergon cudów świętych obraza Przeczystey Bogarodzice w Monastyru Kupiatickim»; 1638) І. Денисовича. До книги останнього він написав додаткові розділи (параенесиси).
Відомі також записи Атанасія на примірнику «Тріоді цвітної» (1631).
Разом із Петром (Могилою) він відкрив поховання князя Володимира в Десятинній церкві в Києві. Похований у Хрестовоздвиженській церкві Києво-Печерської лаври.
Твори
- Teraturgima. 1638 // Seventeenth-Century Writings on the Kievan Caves Monastery. Cambridge, 1988.
- Р о с. п е р е к л. — Тератургима, или Чудеса .... Киев, 2013.
Література
- Глобенко М. «Тератургіма» Атанасія Кальнофойського. Мюнхен, 1956.
- Глобенко М. «Тератургіма» Атанасія Кальнофойського в її зв'язках із старокиївською літературною традицією // Збірник «Української літературної газети», 1956. Мюнхен: Українське товариство закордонних студій, 1957. С. 267–300.
- Мыцык Ю. А. Украинские летописи ХVІІ века. Днепропетровск, 1978.
- Грушевський М. Історія української літератури : в 6 т. Київ, 1995. Т. 6.
- Шевчук В. «Тератургима» Атанасія Кальнофойського // Хроніка–2000. 1997. № 17–18.
- Мех Н. О. Трактат Афанасія Кальнофойського «Тератургіма або Чудеса…» в сучасному українському культурному просторі // Проблеми історії України XIX — початку XX ст. 2013. Вип. 21.
- Дубина О. Ю. Від каменя до ефіру: образ душі у «Тератургимі» Афанасія Кальнофойського // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Філологічні науки. 2017. Т. 195.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Мицик Ю. А. Атанасій Кальнофойський // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атанасій Кальнофойський (дата звернення: 30.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.30.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
