Афінський союз
Афі́нський сою́з, Афінський морський союз — у Греції Давній — назва двох військових коаліцій, основну роль у яких відігравали м. Афіни.
Перший Афінський союз
1-й Афінський союз (Делійський союз, Делійська симахія) створено у 470-х до н. е., після поразки Персії у битві біля Платеї (477 до н. е.). Після цієї битви гегемонія флоту м. Афін в Егейському морі була незаперечною, що змусило м. Спарту відмовитися від намагань об’єднати грецькі поліси довкола себе. Афінський союз об’єднував понад 200 міст. До 454 до н. е. скарбниця Афінського союзу розташовувалася у святилищі Аполлона на о. Делос, а потім її було перенесено до м. Афін.
Афінський союз забезпечував безпеку плавань в Егейському морі й, таким чином, вплинув на розвиток торгівлі як між грецькими містами, так і з іншими землями.
Після укладення Каллієвого миру (449 до н. е.) і припинення збройного протистояння між грецькими полісами та Персією початкова оборонна роль Афінського союзу поступилася місцем функції збереженню гегемонії м. Афін, причому м. Афіни використовували свою роль у ньому для прямого втручання у внутрішні справи членів союзу.
У 450-х до н. е. членські внески полісів — членів Афінського союзу змінилися даниною м. Афінам. Від 440-х до н. е. Афінський союз став поступово розпадатися.
431 до н. е. розпочалася Пелопоннеська війна між 1-м Афінським союзом (під проводом м. Афін) і Пелопоннеським союзом (під проводом м. Спарти). Вихід членів Афінського союзу із об’єднання став масовим у 410-х до н. е., після невдалої Сицилійської експедиції флоту Афінського союзу з метою підкорення м. Сіракуз (415–413 до н. е.). 1-й Афінський союз офіційно ліквідований 404 до н. е., після поразки м. Афін у Пелопоннеській війні.
Другий Афінський союз
Другий Афінський союз було укладено 378 до н. е.; основною його метою було протистояння м. Спарті.
Умови 2-го Афінського союзу унеможливлювали втручання м. Афін у внутрішні справи інших членів союзу і введення гарнізонів військ м. Афін на територію полісів-союзників. Раду союзу (синедріон) було сформовано на рівноправних умовах: кожен поліс отримав 1 голос.
Місцем перебування синедріону були м. Афіни. На момент найбільшого розширення 2-й Афінський союз включав близько 70 міст. Після перемоги м. Фів над м. Спартою в Битві біля Мантинеї та послаблення обох цих полісів (362 до н. е.) і завершення протистояння з ними м. Афіни почали використовувати 2-й Афінський союз як інструмент для встановлення своєї гегемонії у Греції. Це призвело до початку війни між м. Афінами і деякими членами союзу, наслідком якої стала поразка м. Афін і фактичний розпад 2-го Афінського союзу. Формально 2-й Афінський союз продовжив існувати до 338 до н. е. Приводом для його офіційної ліквідації була поразка м. Афін у війні проти Філіппа ІІ Македонського та створення останнім Коринфського союзу, об’єднаний флот якого мав використовуватися у війні проти Персії.
Література
- Cargill J. The Second Athenian League: Empire or Free Alliance? Berkeley : University of California Press, 1981. 2015 p.
- Studien zum Attischen Seebund / Hrsg. von J. M. Balcer. Konstanz : Universitatsverlag Konstanz, 1984. 103 p.
- Rhodes P. J. The Athenian Empire. Oxford : Clarendon Press, 1985. 52 p.
- The Athenian Empire / Ed. by P. Low. Edinburgh : Edinburgh University Press, 2008. 352 p.
- Rutishauser B. Athens and the Cyclades: Economic Strategies 540–314 BC. Oxford : Oxford University Press, 2012. 304 p.
- Powell A. Athens and Sparta: Constructing Greek Political and Social History from 478 BC. London; New York : Routledge, 2016. 454 p.
- Greek Historical Inscriptions 478-404 BC / Ed. by R. Osborne, P. Rhodes. Oxford : Oxford University Press, 2018. 608 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Афінський союз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Афінський союз (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.12.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
