Ахпат і Санаїн монастирі
Ахпа́т і Санаї́н монастирі́ (вірм. Հաղպատի և Սանահինի վանքային համալիր) — храмово-архітектурні комплекси головних християнських монастирів Лорійського (Ташир-Дзорагетського) царства, розташовані на території Лорійської області Вірменії, пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 1996).
Історична довідка
Монастир Санаїн засновано у 4 ст., але найдавніша серед збережених споруд датується 951. Монастир Ахпат засновано 976.
У 979–1118 на північному сході сучасної Вірменії та суміжних землях сучасного Азербайджану існувало Лорійське царство, що управлялося молодшою гілкою вірменських Багратидів — династією Кюрікідів (Гургенідів).
Після краху Лорійського царства внаслідок спустошливих сельджуцьких набігів та подальшого приєднання його території до Грузинського царства Багратіонів (879–1245) Ахпат і Санаїн залишилися під контролем місцевих вірменських князів — спочатку Арцрунідів, потім Закарянів. Ставши васалами православних грузинських царів, князі зберегли апостольську вірмено-григоріанську специфіку монастирів.
За радянських часів монастирі Ахпат і Санаїн занепали і лише наприкінці 20 ст. почалося їхнє чернече відродження. У другій половині 1980-х відроджено монастир Ахпат (тепер діє). Планується відродження як діючого і монастиря Санаїн.
Характеристика
Монастирі мають назви сіл, де вони розташовані. Є зразками вірменської релігійної архітектури, оригінальність якої — у поєднанні візантійських і кавказьких традицій. Ахпат і Санаїн були важливими просвітницькими центрами, при яких працювали скрипторій (центр із переписування книг) і бібліотека, академія-чемаран і живописна школа. Спочатку Санаїн, а згодом Ахпат були також усипальнею лорійських царів.
Найцінніші споруди монастиря Ахпат:
- найдавніша серед споруд — купольна церква Святого Знамення з фрагментами кольорових розписів і написів вірменською та грузинською мовами (кін. 10 ст.);
- церква Св. Григора Просвітника (1005), названа на честь першого вірменського католикоса;
- триярусна восьмигранна дзвіниця (1245);
- найбільший у тогочасній Вірменії 4-колонний «двір» офіційних прийомів — гавіт (1257).
Шедеври вірменської середньовічної архітектури в Санаїні:
- церква Пресвятої Богородиці (934) — найдавніша споруда монастиря, зведена із напівтесаного базальту і прикрашена стінописом;
- хрестово-купольна церква Всеспасителя (957–962) — головний кафедральний собор Лорійського царства, прикрашена скульптурами лорійських царів і частково збереженими кольоровими розписами;
- кам’яна каплиця Св. Григора Просвітника (сер. 11 ст.);
- увінчане 8-гранним куполом кам’яне книгосховище (1063) — найбільше у середньовічній Вірменії.
Література
- Халпахчьян О. Х. Санаин: Архитектурный ансамбль Армении X–XIII веков. Москва : Искусство, 1973. 89 с.
- Հովհաննիսյան Կ. Լ. Սանահին, Հախպատ. Երեւան : Սովետական գրոխ, 1978. 28 p.
- Трофимова Т. Е. Анализ архитектуры средневековых монастырей Армении Х–ХІІІ вв. Ахпат и Санаин // Научное обозрение. 2016. № 14. С. 73–80.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Рубель В. А. Ахпат і Санаїн монастирі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ахпат і Санаїн монастирі (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.10.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів