Бронеавтомобіль
Бронеавтомобі́ль, БА (па́нцирний автомобі́ль, автопа́нцирник) — бойова броньована колісна або напівгусенична машина з кулеметним або гарматним озброєнням.
Зміст
Історична довідка
Перші БА з двигунами внутрішнього згорання з’явилися 1902 в Англії (Motor War Car) та Франції (Charron–Girardot–Voigt). Поширення набули у роки Першої світової війни. Арміями Бельгії, Великої Британії, Німеччини, Російської імперії, Франції вони використовувались для вогневої підтримки піхоти і кінноти, ведення розвідки, охорони транспортних колон. Тоді класифікувались за озброєнням:
- кулеметні (1–3 кулемети) — Austin, Peugeot, Renault, Minerva, Erhardt тощо;
- гарматні (1 гармата калібру 37–76,2 мм, 1–3 кулемети) — Rolls-Royce, Garford;
- спеціального призначення (зенітні самохідні установки, озброєні 1 зенітною гарматою) — Peerless.
Головним напрямом розвитку БА у період між двома світовими війнами став пошук шляхів підвищення їхньої прохідності. Цю проблему намагались вирішити створенням напівгусеничних [роботи А. Кегресса (1879–1943; Франція)], двовісних повнопривідних (Sd.Kfz. 221, Німеччина; AMD 35, Франція), тривісних (БА-10, СРСР; Landsverk 181, Швеція; Fiat 611, Італія) та чотиривісних (ADGZ, Австрія) бронеавтомобілів. Проводились досліди зі створення плаваючих БА (ПБ–4, СРСР).
Усталилися і продовжували розвиватись три класи БА: легкі (як правило, з кулеметним озброєнням), середні й важкі. Два останні класи були наближеними за складом озброєння (малокаліберна гармата і 1–3 кулемети), але різнились бронюванням. Типовий приклад — СРСР, де було взято на озброєння легкі (БА–20, озброєння — 1 кулемет), середні (БА–10, озброєння — 1 45-мм гармата і 2 кулемети) та важкі (БА–11, озброєння — як у БА–10) бронеавтомобілі.
У роки Другої світової війни за БА остаточно закріпилась функція засобів розвідки. Домінували двовісні повнопривідні БА — легкі (БА–64, СРСР; Dingo, Велика Британія) та середні (Daimler, Велика Британія). У США переважали тривісні БА (М8), у Німеччині — чотиривісні [Sd.Kfz. 231(8-Rad)]. Напівгусеничні БА практично зникали. Значення БА упродовж війни поступово знижувалось, оскільки їхні функції частково перебрали на себе танки.
Після Другої світової війни БА розвивались як засоби розвідки. Удосконалювалося кілька класів БА, серед яких — легкі, озброєні кулеметами (Ferret, Велика Британія; БРДМ, СРСР). Прагнення надати БА можливість боротьби з броньованими цілями спричинило появу зразків, озброєних гарматами калібру 75–90 мм (EBR–75, Франція; ЕЕ–9, Бразилія). Певного поширення набули БА, озброєні мінометами (AML–60, Франція). У 1970-ті з’являються БА, озброєні аналогічно основним бойовим танкам — 105-мм гарматами (AMX–10RC, Франція).
Поряд зі звичайними дво-, три- і чотиривісними БА певного поширення набувають комбіновані чотиривісні, у яких дві середні пари коліс під час руху по дорозі піднімались, а на бездоріжжі — опускались (EBR–75, Франція; БРДМ–2, СРСР). Значна кількість БА, створених після Другої світової війни, були плаваючими (Fuchs, ФРН; БРДМ, СРСР; FUG, Угорщина).
Характеристика
На відміну від бронетранспортера, БА в класичному варіанті не призначений для транспортування моторизованої піхоти і не має десантного відділення (див. Десант). Однак із 1990-х ця різниця менш помітна у зв’язку з появою БА нової генерації.
Сучасний БА — це дво-, три- або чотиривісна повнопривідна колісна броньована машина, озброєна кулеметом (кулеметами) калібру 7,62–14,5 мм, а іноді — гарматою (автоматичною калібру 20–40 мм або неавтоматичною калібру 75–120 мм). Класичною силовою установкою сучасних БА є дизельний двигун рідинного або повітряного охолодження. Бензинові двигуни через їхню неекономічність і пожежну небезпеку практично вийшли з ужитку.
Корпуси сучасних БА виготовляються переважно зі сталевої броні методом зварювання. Типове компонування передбачає переднє розташування силової установки, хоча трапляються взірці із заднім розташуванням двигуна (здебільшого це характерно для БА з важким гарматним озброєнням). Частина БА мають десантний відсік для перевезення моторизованої піхоти.
Класифікація
Сучасні БА залежно від функціонального призначення (і зумовлених ним особливостей конструкції) можна поділили на кілька класів:
- бойові розвідувальні машини (БРМ) — переважно легкі БА, озброєні кулеметами (іноді — малокаліберною гарматою), призначені для ведення розвідки (VBL, Франція; Fennek, Німеччина/Нідерланди; Fox, Велика Британія);
- колісні бойові машини з важким озброєнням (БМВО; англ. Heavy Armament Combat Vehicle, HACV). Уперше ця категорія виокремлена в Договорі про звичайні збройні сили у Європі (1990), де визначено, що БМВО — «бойова броньована машина з вбудованою або штатною гарматою калібром не менше 75 мм для ведення вогню прямим наведенням, яка має суху масу не менше 6,0 метричних тонн і не підпадає під визначення бронетранспортера, бойової машини піхоти або основного танка». У цю категорію, поряд із колісними БМВО, належать і гусеничні (легкі танки), які бронеавтомобілями не є. Типові представники — Centauro (Італія), ZTL–11 (КНР), «Тип 16» (Японія);
- машини із захистом від мін і засідок (використовується англ. абревіатура MRAP — Mine Resistance Ambush Protection) — БА, призначені для транспортування особового складу, які завдяки особливій конструкції шасі мають підвищений захист від підриву на мінах та саморобних вибухових пристроях (Casspir, ПАР; Cougar, США; «Тайфун–К», Російська Федерація);
- легкі броньовані машини (ЛБМ; використовується англ. термін IMV —Infantry Mobility Vehicle) — двовісні багатоцільові машини, призначені для перевезення невеликих підрозділів, а також для патрулювання, розвідки і підтримання безпеки (Bushmaster, Австралія; Mungo, Німеччина; «Козак–2М1», Україна; «Тигр», Російська Федерація).
Два останні класи БА мають багато спільних рис із колісними БТР, однак різняться від них функціональним призначенням та особливостями конструкції.
Бронеавтомобілі в Україні
У період Української революції 1917-1921 армії Української Народної Республіки доби Центральної Ради, Української Держави гетьмана П. Скоропадського, Директорії УНР, а також Західноукраїнської Народної Республіки використовували кілька десятків бронеавтомобілів колишньої російської армії — кулеметних (Austin), гарматних (Garford), зенітних (Peerless).
У Збройних силах України (ЗСУ) після відновлення незалежності 1991 використовувались бронеавтомобілі (БРМ) БРДМ–2. Українськими підприємствами запропоновано кілька варіантів модернізації цього БА (БРДМ–2ЛД, БРДМ–2ДІ, БРДМ–2ДП, БРДМ–2Т, «Геккон»), із них БРДМ–2Т 2017 було допущено до експлуатації.
Із початком Антитерористичної операції на Сході України у 2014 постачання сучасних БА до ЗСУ, Національної гвардії України (НГУ), Державної прикордонної служби значно активізувалось. 2016 передана для випробувань партія БА «Дозор–Б» (взятий на озброєння ЗСУ з липня 2020). Із 2018 надходять БА Oncilla польського виробництва (ліцензійний варіант «Дозор–Б»). Від 2016 до Національної поліції України, НГУ та ЗСУ надходить БА «Варта». 27 липня 2016 на озброєння НГУ взято БА «Козак–2» (надходить також до ЗСУ). Від квітня 2020 на озброєння ЗСУ взято БА «Козак–2М1». 2019 почалось постачання до ЗСУ БА «Новатор».
Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України (2022) до ЗСУ почали надходити БА за програмами зарубіжної військової допомоги, зокрема Bushmaster із Австралії.
Джерела
- Договір про звичайні збройні сили в Європі // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_314#Text
- Біла книга 2019–2020. Збройні Сили України. Держспецтрансслужба. Київ : Міністерство оборони України, 2021. 196 с.
Література
- Тинченко Я. Панцирні потяги, панцирники та залізничні війська у Визвольній війні 1917–1920 рр. Київ : Темпора, 2012. 112 с.
- Харук А. Зроблено в Україні. Харків : Фоліо, 2019. 266 с.
- Ткачук П., Попко С., Харук А. та ін. Нарис історії Сухопутних військ Збройних Сил України (1991–2021). Львів : Національна академія сухопутних військ, 2022. 269 с.
- Treaty on Conventional Armed Forces in Europe // Organization for Security and Co-operation in Europe. URL: https://www.osce.org/library/14087
Автори ВУЕ
Покликання на цю статтю: Харук А. І. Бронеавтомобіль // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бронеавтомобіль (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 16.08.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
