Бабезіоз
Бабезіо́з — гостре інфекційне захворювання людини і тварин, спричинене бабезіями. Характеризується інтоксикацією, лихоманкою, розвитком анемії і важким прогресуючим перебігом.
Зміст
Етіологія і патогенез
Збудники бабезіозу уражують клітини крові — еритроцити. Захворювання в людини спричиняють 3 види бабезій: Babesia divergens, B. rodhaini — в Європі та B. microti — в Америці. Бабезіоз тварин викликають також Babesia bovis і В. bigemina. Переносниками збудника є кліщі. Після укусу кліща збудник проникає в кровоносне русло та в еритроцити, де й відбувається його розмноження. Вплив збудників і поява антиеритроцитарних антитіл спричиняють лізис еритроцитів. Клінічні прояви виникають, коли кількість уражених еритроцитів досягає 3–5 %. Після руйнування еритроцитів у кров потрапляють продукти життєдіяльності паразитів і гетерогенні протеїни, що обумовлює потужну пірогенну реакцію та інші токсичні прояви. Наростання анемії супроводжується вираженою тканинною гіпоксією і порушеннями мікроциркуляції. У ниркових капілярах осідають клітинні оболонки («тіні») еритроцитів і вільний гемоглобін, що призводить до розвитку гематурії і гострої ниркової недостатності. За масивного лізису еритроцитів розвиваються порушення пігментного обміну з накопиченням у крові здебільшого непрямого білірубіну.
Клініка
У людини бабезіоз розвивається здебільшого на фоні зниженого імунного статусу (характерний для осіб літнього віку, хворих на синдром набутого імунодефіциту (СНІД), пацієнтів після перенесених важких оперативних втручань). За нормального функціонування імунної системи перебіг безсимптомний. У осіб з імунодефіцитними станами бабезіоз виражений тривалою лихоманкою в поєднанні з анемією та гепатомегалією (патологічним збільшенням розмірів печінки), часто ускладнений гострою нирковою недостатністю, гострою нирково-печінковою і поліорганною недостатністю. Приєднуються неспецифічні пневмонії, що погіршують прогноз.
Діагностування
Для діагностики особливо важливий облік епідеміологічних даних (укуси кліщів, перебування в епідемічно небезпечній місцевості) і виявлення порушень імунного статусу хворого. Діагноз підтверджують виявленням гемопаразитів у мазку й товстій краплі крові, а також у реакції непрямої імунофлюоресценції. Застосовують також реакцію зв’язування комплементу. Диференціальну діагностику проводять з тропічною малярією, сепсисом, захворюваннями крові, ВІЛ-інфекцією, геморагічними гарячками.
Лікування та прогноз
Для лікування використовують антипротозойні засоби, за важких форм бабезіозу рекомендовані комбінації кліндаміцину й хініну або азитроміцину і атоваквону. У важких випадках необхідно переливання крові. Без етіотропного (спрямованого на усунення причини) лікування захворювання у 50–80 % випадків має летальні наслідки. За своєчасного початку антипаразитарної терапії прогноз сприятливий.
Епідеміологія та профілактика
Передається бабезіоз через укуси кліщів майже всіх родів родини Ixodidae, найчастіше — Dermacentor, Rhipicephalus, Hyalomma. Передача відбувається через слину під час живлення кліща. Збудник зберігається в організмі кліщів довічно і може передаватися трансоваріально (іншим поколінням кліщів). Найчастіше на бабезіоз хворіють туристи, пастухи в період активності кліщів (весняно-літній та літньо-осінній сезони). Можлива передача інфекції шляхом гемотрансфузій (переливання крові) від інфікованих осіб, у яких є безсимптомна паразитемія (наявність паризитів у крові). Специфічна профілактика (див. Профілактика в медицині, Профілактика у ветеринарній медицині) не розроблена. Першочергового значення набуває знищення кліщів і гризунів на пасовищах, обробка тварин акарицидними препаратами; для людини — використання захисного одягу, зовнішніх протикліщових засобів.
Література
- Титов М. Б., Герасун Б. А., Шевченко Л. Ю. та ін. Інфекційні хвороби / За ред. М. Б. Тітова. Київ : Вища школа, 1995. 567 с.
- Чернуха В. К., Артеменко Ю. Г., Галат В. Ф. та ін. Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин / За ред. В. К. Чернухи. Київ : Урожай, 1996. 448 с.
- Lobo C., Cursino-Santos J., Singh M. et al. Babesia Divergens: A Drive to Survive // Pathogens. 2019. № 8 (3). P. 1–8. URL: https://www.mdpi.com/2076-0817/8/3/95
- Голубовська О. А., Андрейчин М. А., Шкурба А. В. та ін. Інфекційні хвороби / За ред. О. А. Голубовської. 3-тє вид. Київ : ВСВ «Медицина», 2020. 688 с.
Покликання на цю статтю: Боднар В. А., Руденко С. С. Бабезіоз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бабезіоз (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.02.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
