Бабій, Олесь Йосипович
Бабі́й, Оле́сь Йо́сипович (псевдоніми: Глум, Чмелик, Чмелик Олесь; криптонім: О. Б.; 17.03.1897,
с. Середня, нині Войнилівської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області, Україна — 02.03.1975, м. Чикаго, штат Іллінойс, США) — поет, прозаїк, літературознавець, журналіст, перекладач, педагог, борець за незалежність України.
|
Бабій, Олесь Йосипович | |
|---|---|
| Псевдоніми | Глум, Чмелик, Чмелик Олесь, криптонім: О. Б. |
| Народження | 17.03.1897 |
| Місце народження | Середня |
| Смерть | 02.03.1975 |
| Місце смерті | Чикаго |
| Місце поховання | Чикаго |
| Напрями діяльності | література, переклад, публіцистика, українознавство |
Життєпис
Народився у багатодітній сім’ї. Парафіяльну однорічну школу закінчив у рідному селі, народну — в сусідньому с. Войнилові. Здобував освіту в гімназіях міст Стрия (тепер Львівська область) та Львова. Через початок Першої світової війни перервав навчання. Пішов добровольцем у cічові стрільці. Мобілізований до австрійської армії, служив старшиною Української галицької армії (УГА). Тоді сформувався його світогляд патріота, захисника рідної землі.
Після поразки українських визвольних змагань перебував у таборі інтернованих у м. Каліш (Польща). Діставшись до м. Львова, разом із В. Бобинським, Р. Купчинським і Ю. Шкрумеляком організував групу поетів-символістів, що об’єдналася навколо журналу «Митуса» (1922), обрала «нові шляхи шукань і відкриттів» й увійшла в історію української літератури як явище, орієнтоване на поетику символізму.
Через переслідування польської влади виїхав до м. Праги (Чехія).
1924–1929 здобув вищу освіту в Українському високому педагогічному інституті імені М. Драгоманова. Доктор філософії (літературознавство). 1926–1928 — головний редактор часопису «Національна думка», який у м. Празі видавала «Група української нацiональної молодi». По поверненні до м. Львова, був заарештований поляками за участь в Першому конгресі ОУН 1929 у м. Відні (Австрія). Чотирирічне покарання відбував у Дрогобицькій в’язниці (тепер Львівська область).
На початку Другої свiтової війни працював шкiльним iнспектором на Пiдляшшi, вчителем гiмназiї в м. Холмi (Польща).
У роки війни переїхав до Баварії (Німеччина, 1944). Перебував у таборах для переміщених осіб у м. Мюнхені. 1948 виїхав до США. Працював у Чиказькому університеті, в редакції українського часопису, викладав у школі українознавства. Член Об’єднання українських письменників «Слово».
Похований на цвинтарі Святого Миколая (штат Іллінойс).
Творчість
У середині 1919 вийшли друком перші твори Бабія (вірші). Серед них — поезія «На Київ!», створена під час наступу об’єднаних Наддніпрянської й Галицької українських армій. Восени того ж року її опубліковано в газеті «Стрілецька думка» (м. Старокостянтинів, тепер Хмельницька область). Текст покладено на мелодію маршу, увійшов до репертуару військових оркестрів.
У 1920–1930-х став найпопулярнішим поетом у Захiднiй Українi. Писав філософську та любовну лiрику, поеми, в яких змальовано визвольні змагання українського народу впродовж першої половини 20 ст., гостросюжетнi повiстi, оповiдання й нариси про атмосферу походів січових стрільців, ґрунтовні лiтературно-критичнi працi, спогади про сучасникiв. Написав вступне слово до львiвського видання поеми «Енеїда» І. Котляревського (1936), монографію про літературознавця М. Євшана, спогади про художника П. Ковжуна.
Cпівробітник «Літературно-наукового вісника», часопису «Діло» та інших львівських видань.
Автор низки поетичних і прозових збірок, повістей, драматичних творів: книг «Ненависть і любов», «Шукаю людини» (обидві — 1921), «Поезії», «Прамати», «Під шум Прута», «Гнів» (усі — 1923), «Гуцульський курінь» (1927), «За щастя оманою», «Перехрестя» (обидві — 1930), «Перші стежі» (1931), «Остання офіра цісареві», «Пожнив’я» (обидві — 1937), «Дві сестри», «Останні» (обидві — 1938), «Світ і людина» (1947; 1969), «Жнива» (1946), «Повстанці» (1956), «Родинна тайна», «Воєнна любов», «Олена Степанівна» (усі — 1966), «Вибране» (1969), «Зродились ми великої години» (1997); літературознавчих праць про творчість М. Шашкевича, Ю. Федьковича, Б.-І. Антонича та інших.
Автор тексту гімну українських націоналістів «Зродились ми великої години», на основі якого створено «Марш української армії». Уперше прозвучав 2017 на честь дня Українського добровольця у виконанні О. Скрипки та Ансамблю пісні і танцю Збройних сил України.
Вшанування
1997 у с. Середня на фасаді школи на честь 100-річчя від дня народження поета відкрито пам’ятну дошку.
2021 рішенням Київради на честь Бабія названо вулицю.
Додатково
- До матері з м. Львова приїздили фольклористи записувати з її голосу на фонограф українські народні пісні.
- Про його «Гуцульський курінь» відгукувалися як про твір «непересiчної виражальної сили» (Б.-І. Антонич), про нього — як про представника тих «живих сил молодої лiтератури, зроджених війною, що пiдуть шляхом боротьби, а не квилiнь та молитов» (В. Атаманюк).
Твори
- Воєнна любов. Львів : Русалка, 1921. 16 с.
- Ненависть і любов. Львов : Русалка, 1921. 31 с.
- Поезії: Із циклів «Прамати», «Під шум Прута». Львів; Київ : Новина, 1923. 32 с.
- Родинна тайна. Львів : Русалка, 1926. 46 с.
- Гуцульський Курінь. Прага : Ґрупа Української Національної Молоді, 1927. 154 с.
- За щастя оманою. Львів : Новина, 1930. 48 с.
- Перші стежі. Львів : Червона Калина, 1931. 339 с.
- Світ і людина. Авґсбурґ : Друкарня Д. Сажина, 1947. 80 с.
- Повстанці. Чикаго : Літературне видавництво, 1956. 180 с.
- Вибране з творів. Чикаго : Друкарня В. Бернацького, 1969. 112 с.
- Зродились ми великої години / Упоряд. В. Ганущак. Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 1997. 208 с.
Література
- Боднарук І. Олесь Бабій, поет туги за державою // Київ. 1962. Ч. 1. С. 28–31.
- Жулинський Г. Бабій Олесь // Українська літературна енциклопедія : у 5 т. Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1988. Т. 1. С. 105.
- Ільницький М. Від «Молодої Музи» до «Празької школи». Львів : Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, 1995. С. 119–133.
- Утріско О. У магічному колі Івана Франка: поет Олесь Бабій // Слово і Час. 2011. № 7. С. 83–89.
- Під небом чужини (письменники української еміграції) / Упоряд.: Д. Козак, С. Козак. Київ : Літературна Україна книжкова, 2017. 371 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Козак С. Б. Бабій, Олесь Йосипович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бабій, Олесь Йосипович (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.01.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
