Багатоскладове суспільство
Багатоскладо́ве суспі́льство (англ. plural society) — складна багаторівнева цілісна система, різновид суспільства, що об’єднує різні етнокультурні, расові, ідеологічні, релігійні, лінгвістичні, регіональні та інші групи.
Зміст
Історія становлення та головні ознаки
Сегментами багатоскладового суспільства є групи населення, виокремлені на основі складових відмінностей. У такому різновиді суспільства лінії політичного протистояння частково або повністю збігаються з лініями соціального розподілу сегментів. Основні соціальні інститути (освіта, засоби масової інформації (ЗМІ), культура, партії, добровільні об’єднання) мають тенденцію консолідуватись уздовж лінії сегментарного політичного протистояння.
Проблему багатоскладового суспільства досліджували: Г. Екштейн (1924–1999, США), Р. Туровський (1970, РФ), Р. Гартшорн (1899–1992, США), із вітчизняних науковців — І. Кононов (1955, Україна), І. Курас, В. Плясов (1987, Україна) та ін. Цілісна концепція багатоскладового суспільства була розроблена А. Лейпхартом у 1980-х.
На думку А. Лейпхарта, політичні протиріччя в багатоскладовому суспільстві в цілому збігаються з лініями соціального поділу. А. Лейпхарт ділить суспільство на сегменти — замкнуті, стабільні спільноти зі своїми соціальними та політичними структурами. Політична стабільність, яка уособлює соціальний порядок, легітимність та ефективність, забезпечується завдяки розподілу влади. Це є запорукою безконфліктного функціонування сегментованого суспільства.
У межах багатоскладового суспільства сегменти створюють консоціативну (англ. consociational) демократію, яку можна визначити завдяки чотирьом характерним для неї принципам:
- здійснення влади та співпраця коаліції політичних лідерів усіх значних сегментів багатоскладового суспільства;
- право меншості на вето, яке дає певну гарантію політичної безпеки кожному сегменту;
- пропорційність, вплив груп на вироблення політичних рішень прямо пропорційний їхній чисельності;
- автономія сегментів, самоврядування меншості у сфері своїх виключних інтересів.
У суспільстві, розділеному на сегменти, умовою стабільності демократичного правління є опора не на більшість, якій протистоїть сильна опозиція (як це реалізовано, наприклад, у США), а система збалансованої та інституціолізованої співучасті представників сегментів у здійсненні політичної влади.
Деякі європейські демократичні країни (Бельгія, Швейцарія, Нідерланди, Австрія) використовують консоціативну модель як форму організації влади та є нормативним зразком для багатоскладових суспільств інших країн світу.
Додатково
Глибокі соціальні відмінності і політичні суперечності в багатоскладовому суспільстві становлять причину нестабільності і зривів демократій. У багатоскладовому суспільстві складніше досягнути та підтримувати стабільне демократичне правління, тому у випадку невирішених фундаментальних протиріч існує ризик перебувати довгий час у стані перманентної кризи. Центробіжні тенденції, які внутрішньо притаманні багатоскладовому суспільству, врівноважуються установками на взаємодію та відповідною поведінкою еліт різних сегментів суспільства.
Джерела
- Eckstein H. A Theory of Stable Democracy. Princeton : Center of International Studies ; Princeton University, 1965. 50 p.
- Lijphart A. Democracy in Plural Societies: A Comparative Exploration. 2nd ed. New Haven; London : Yale University Press, 1980. 248 p.
Література
- Нджоку Р. Что такое консоционализм // Практика федерализма. Поиски альтернатив для Грузии и Абхазии. Москва : Весь мир, 1999. С. 300–312. URL : http://poli.vub.ac.be/publi/orderbooks/federal_r/12njoku.pdf
- Кононов И. Социология и проблемы пространственной организации общества // Социология: теория, методы, маркетинг. 2004. № 4. С. 57–78.
- Панченко Т. В. Політична регіоналістика. Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2011. 188 с.
- Плясов В. Багатоскладове суспільство в умовах кризи та гібридної війни: проблема емпіричного вивчення // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. 2016. №5 (302). С. 83–90.
- Плясов В. Досвід регіональної трансформації в ЄС: прецеденти Іспанії та Італії // Грані. 2018. № 21 (9). С. 31–40.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Єнін М. Н. Багатоскладове суспільство // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Багатоскладове суспільство (дата звернення: 28.04.2024).
Оприлюднено: 01.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
