Байаме
Ба́йаме [Байам, Байамі; за поширеною версією — від дієслова «робити» у мові австралійських аборигенів народу камеларої; за іншими версіями — великий (мовою племені юалайі), походить від назви «сімені» людини і тварини] — у міфах південно-східних австралійських племен — творець-першопредок, наділений рисами деміурга, культурного героя, великого знахаря.
У міфології
За віруваннями низки корінних народів Австралії (воннаруа, камеларої, юалайі, вірад’юрі та ін.), мешкає на небі, з якого спустився, щоб створити гори, річки й ліси. Відомий як Великий (або Небесний, Спільний) Батько.
За легендою, прийшов разом із двома дружинами з Північного заходу у часи, коли землю заселяли лише тварини і птахи. Його високо закинутий бумеранг став Місяцем. Частину людей створив з дерева та глини, частину — з тварин; надав їм звичаї, закони, пісні, моральні норми, шлюбні правила тощо.
Є засновником і головним покровителем усіх обрядів ініціації, творцем священного місця посвяти хлопчиків у дорослих (бора), учителем новачків, які проходять випробування перед посвятою.
Збереглися наскельні антропоморфні зображення Байаме, часто — у великому головному уборі чи з високою зачіскою (у так званій Печері Байаме, що була вперше описана 1873, — з довгими руками, великими білими очима). Жінкам не дозволяли бачити зображення Байаме чи наближатися до його священних місць, які зазвичай були місцями ініціації.
«Часи Байаме» ототожнюють з уявленнями про «Епоху сновидінь» (що притаманні практично всім корінним народам Австралії) — міфічний сакральний період минулого, коли першопредки створювали світ і людей.
Додатково
- Один із міфів переповідає, що Байаме, шукаючи дикий мед, рушив у мандри за бджолою, до ніжки якої прив’язав пташине перо.
- За легендами аборигенів австралійського штату Новий Південний Вельс (зокрема племені вурад’єрі), обряди ініціації були пов’язані з уявленнями про гігантське страхітливе чудовисько Дарамулун, яке вбивало й спалювало хлопчиків, а з попелу творило нових людей. Байаме знищив чудовисько і наказав людям самим здійснювати обряди ініціації та навчати підлітків традиціям племені.
- Відповідниками Байаме в міфології інших племен є Бунджіль, Дарамулун, Нурундере, Бірал та ін. Фундатор теорії прамонотеїзму Вільгельм Шмідт прагнув довести, що образи цих небесних істот-деміургів — залишки первісних уявлень про єдиного Бога-Творця, які пізніше зазнали міфологічних та магічних нашарувань.
Література
- Howitt A. W. The Native Tribes of South-East Australia. London : Macmillan, 1904. 819 р.
- Berndt R. М. Kunapipi. A Study of an Australian Aboriginal Religious Cult. Melbourne : International Universities Press, 1951. 224 p.
- Songs of the Songmen: Aboriginal Myths / Retold by W. E. Harney, A. P. Elkin. Adelaide : Rigby, 1968. 178 р.
- Элиаде М. Религии Австралии / Пер. с англ. Л. А. Степанянц. Санкт-Петербург : Университетская книга, 1998. 319 с.
- Мелетинский Е. М. Поэтика мифа. 3-е изд. Москва : Наука, 2000. 407 с.
- Смит Р. Мифы и легенды австралийских аборигенов / Пер. с англ. Е. Межевитинов. Москва : Центрполиграф, 2008. 316 с.
- Stanner W. E. H. On Aboriginal Religion. Sydney : Sydney University Press, 2014. 326 р.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Байаме // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Байаме (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів