Балаклія
Балаклі́я — місто, адміністративний центр Балаклійської територіальної громади Ізюмського району Харківської області України.
|
Балаклія (Балаклія) | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Харківська область |
| Засновано | 1663 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 32 |
| Територія (кв.км.) | 24 |
| Уродженці | Едельштейн, Яків Самійлович, Петрусенко, Оксана Андріївна, Шевелєв, Арнольд Григорович |
Зміст
Географічне положення
Розташовано на лівому березі р. Сіверського Дінця, на південний схід від м. Харкова.
Відстань до м. Харкова — близько 90 км.
Територія — близько 24 км2.
Історична довідка
Заселено з давніх часів. Поблизу знайдено сліди неолітичних (див. Неоліт) стоянок, кочових племен (салтівсько-маяцької культури, сарматів) тощо.
Балаклію засновано 1663 як козацьку слободу. Названо, ймовірно, за місцевою річкою (тепер р. Балаклійка, ліва притока р. Сіверського Дінця).
Було споруджено фортецю, що перетворилася на важливий укріплений пункт для захисту Слобожанщини й південних територій Московського царства від нападів ногайських і кримських татар.
З 1699–1670 — центр Балаклійського полку, 1677 усю територію віднесено до Харківського полку. Згодом Балаклія стала основою утвореного у1680-х Ізюмського полку.
Пізніше у 18 ст. була відомим торговельним центром.
Від 1765 — центр комісарства Ізюмської провінції Слобідсько-Української губернії.
Від 1782 — волосний центр Зміївського повіту.
Упродовж 1817–1857 перебувала в статусі військового поселення. За назвою розквартированого полку перейменовано на Новосерпухів, що зберігалося до 1891.
1917–1919 влада неодноразово змінювалася. У ході наступу радянських військ проти Армії Української Народної Республіки 1919 встановлено радянську владу.
1923 Балаклія стала районним центром. Статус міста має від 1938.
У роки Другої світової війни окуповано, звільнено 1943.
1991–2020 — адміністративний центр Балаклійського району (тепер ліквідовано) Харківської області України.
2020 Балаклію затверджено адміністративним центром Балаклійської територіальної громади (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України).
Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24.02.2022 (див. Російсько-українська війна) почалися обстріли міста. Від 03.03.2022 Балаклію тимчасово окуповано. Звільнено 08.09.2022 за контрнаступу Збройних сил України в Харківській області. Відбувається розслідування воєнних злочинів. Балаклія надалі перебуває під обстрілами.
Населення
Загальна кількість населення (2021, оцінка) — 26 921 особа, густота — близько 1 122 особи/км2.
Склад населення за етнічними групами (2001, перепис): українці (80,4 %), росіяни (18 %), білоруси (0,4 %) та інші. За статевими групами: чоловіки (45,6 %), жінки (54,4 %).
Українську мову вважали рідною 70,8 % осіб, російську — 28,7 % осіб тощо.
Населення зменшується, 2001 становило 32 тис. осіб.
Клімат
Клімат помірно континентальний. Середня температура січня — –5 °С, липня — +23 °С. Середньорічна кількість опадів — до 500 мм.
Господарство
Промисловість
Балаклія — досить розвинений промисловий центр. Поблизу міста розташовано Шебелинське газоконденсатне родовище.
Основні промислові підприємства: філія «Хенкель Баутехнік» (виробництво будівельних сумішей), «Балцем» (виробництво цементу), Балаклійський ремонтний завод, Балаклійський молзавод та інші.
Сфера послуг
Є відділення пошти, низка закладів торгівлі (харчовими продуктами, технікою, будівельними матеріалами тощо) і громадського харчування. Діє центр соціальних служб.
Наявні клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування, центр первинної медико-санітарної допомоги, амбулаторії.
Транспорт
У Балаклії розташовано однойменну пасажирську залізничну станцію, автостанції.
Здійснюються автобусні перевезення, зокрема є маршрути до міст Харкова, Ізюма.
Освіта, наука, культура
Наука та освіта
Працюють заклади дошкільної (дитячий садок, ясла-садки) та загальної середньої (6 ліцеїв, спеціальна школа) освіти. Діє Балаклійський педагогічний фаховий коледж (засновано 1995).
Є міжшкільний ресурсний центр, дитячо-юнацька спортивна й музична школи, станція юних натуралістів.
Культура та мистецтво
У місті розташовано кілька бібліотек, зокрема центральну районну.
Є Балаклійський районний краєзнавчий музей (1988), будинок культури.
Налічують 9 пам’яток історії місцевого значення, зокрема братські могили, пам’ятник воїнам-землякам, меморіал пам’яті.
Архітектура
Серед архітектурних об’єктів — садибний будинок із флігелем у стилі класицизму (1818–1821; тепер використовується як музей) і полкова церква (перша половина 19 ст.).
Спорт
Є районний дитячо-юнацький спортивно-оздоровчий комплекс зі стадіоном (2021 розпочато реконструкцію), невеликі спортивні майданчики.
Персоналії
У місті народилися геолог і географ Я. Едельштейн, оперна співачка й народна артистка України О. Петрусенко, історик А. Шевелєв.
Література
- Багалій Д. І. Історія Слободської України : з 71 малюнками і 2 картами. Харків : Союз, 1918. 308 с.
- Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Гол. ред. П. Т. Тронько. Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1967. Т. 21: Харківська область. С. 144.
- Гошовська В. А. Балаклія. Харків : Прапор, 1991. 95 с.
- Ряполов В. М., Кацанов М. Т., Хесін В. О. та ін. Історія досліджень археологічних пам’яток на території м. Балаклія та використання їх результатів у процесі розробки історико-архітектурного опорного плану міста для Балаклійської міської ради // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Історія. 2018. Вип. 54. С. 189–199.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Балаклія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Балаклія (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 05.07.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
