Баланс платіжний

Бала́нс платі́жний ― статистичний (див. Статистика) звіт, у якому відображають імпортно-експортні (див. Імпорт, Експорт) операції країни з нерезидентами протягом певного періоду або на певну дату.

Історична довідка

Уперше термін «платіжний баланс» застосовано економістом Джеймсом Стюартом (1713—1780, Велика Британія) у праці «Дослідження щодо принципів політичної економії» («An Inquiry into the Principles of Political Economy»; 1767). На той час платіжний баланс ототожнювали з поняттям сальдо торгівлі зовнішньої країни. Перший офіційний платіжний баланс опубліковано 1923 в США. У 1924 Ліга Націй опублікувала дані платіжних балансів 13 капіталістичних (див. Капіталізм) країн за 1922. Від середини 20 століття розроблення методики складання платіжного балансу належить до компетенції Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Характеристика

Платіжний баланс складається з розділів: баланс торговельний; баланс послуг і некомерційних платежів; баланс руху капіталів і кредитів.

За класифікацією МВФ платіжний баланс містить два основних рахунки:

1) рахунок поточних операцій;

2) рахунок операцій з капіталом і фінансових (див. Фінанси) операцій.

Рахунок поточних операцій відображає вартість товарів і послуг, величину доходів між резидентами й нерезидентами та поточні трансферти. Вартість експорту товарів обліковують за цінами ФОБ (FOB ― сума вартості товару, витрат транспортування до митного (див. Митниця) кордону країни-експортера й навантажувальних робіт). Вартість імпорту товарів обліковують за цінами СІФ (CIF ― вартість товару за винятком вартості перевезення територією України та страхування вантажів). Складники статті «Послуги» ― транспорт, подорожі та інші послуги. Вартість транспортних послуг формують з витрат на перевезення пасажирів і вантажів. Стаття «Подорожі» уключає вартість товарів і послуги, що придбані іноземцями, які перебували в країні не більше року, і витрати трудових мігрантів у країнах їхнього працевлаштування. Інші послуги ― витрати транспорту морського, транспорту повітряного тощо, послуги зв’язку, будівельні (див. Будівництво), страхові, фінансові, комп’ютерні й інформаційні послуги, роялті та ліцензійні (див. Ліцензія) послуги, послуги реклами та маркетингу, наукові (див. Наука) та конструкторські (див. Конструювання) розробки, інші ділові послуги, а також урядові (див. Уряд) послуги, які не включено до інших категорій. Джерелом інформації є банківська (див. Банк) звітність, квартальна статистична звітність Державного комітету статистики (в Україні) про експорт-імпорт послуг. Стаття «Доходи» включає оплату праці та інвестиційні доходи. Оплата праці ― заробітна плата, інші доходи, отримані резидентами країни за роботу, виконану за її межами. Доходи від інвестицій уключають доходи від прямих, портфельних та інших інвестицій, а також надходження від резервних активів. Поточні трансферти ― передавання матеріальних і фінансових цінностей резидентам від нерезидентів і навпаки.

Рахунок операцій із капіталом охоплює операції, що включають одержання або оплату капітальних трансфертів між резидентами і нерезидентами, а також операції з придбання або реалізації нефінансових активів і прав власності. Платіжний баланс має дві частини ― дебет і кредит (принцип подвійного запису). За кредитом відображено відтік цінностей і приплив валюти до країни. За дебетом – використання валюти в обмін на придбання цінностей. Якщо грошові надходження перевищують платежі, баланс платіжний уважають активним, якщо сума платежів більша від надходжень ― пасивним.

Важливим показником при цьому є сальдо платіжного балансу. Його величина входить в обчислення валового національного продукту та національного доходу й впливає на вартість і стабільність національної валюти, на вибір інструментів зовнішньої і внутрішньої політики економічної.

Відповідальність за складання платіжного балансу покладено на Національний банк України. До функцій останнього належить: розроблення методологічної та методичної бази складання, аналізування і прогнозування платіжного балансу.

Значення

Платіжний баланс є одним з основних інструментів (див. Інструменти фінансові) аналізу макроекономічного й прогнозування.

Додатково

Платіжний баланс оприлюднюють на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку (розділ «Статистика ― Статистика зовнішнього сектору ― Платіжний баланс»).

Джерела

  1. Про Національний банк України. Закон України № 679-XIV від 20.05.1999// Відомості Верховної Ради України № 29 від 23.07.1999.
  2. Про складання платіжного балансу. Постанова НБУ і КМУ № 517 від 17.03.2000// Офіційний вісник України № 12 від 07.04.2000
  3. Методологічний коментар до статистики зовнішнього сектору України. – Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=19138166

Література

  1. Steuart J. An Inquiry into the Principles of Political Economy. London: Printed for A. Millar, and T. Cadell, in the Strand, 1767. Source: Rod Hay's Archive for the History of Economic Thought, McMaster University, Canada. URL: https://www.marxists.org/reference/subject/economics/steuart/index.htm
  2. Голіков А. П., Довгаль О. А., Беренда С. В. та ін. Світова економіка / За ред. Голікова А. П., Довгаль О. А. Харків : ХНУ, 2015. 266 с.
  3. Марена Т. В. Розвиток міжнародного ринку фінансово-платіжних послуг в умовах глобальної нестабільності // Причорноморські економічні студії. 2016. Вип. 5. С. 25-29
  4. Шнирков О. І., Філіпенко А. С., Заблоцька Р. О. та ін. Світова економіка. Київ : Київський університет, 2018. 608 с.

Автор ВУЕ

Т. В. Марена


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Марена Т. В. Баланс платіжний // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баланс платіжний (дата звернення: 14.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
06.05.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶