Банськобистрицький край

м. Кремниця взимку

Прапор

Герб

Банськоби́стрицький край — адміністративно-територіальна одиниця Словаччини.

Банськобистрицький край (Banskobystrický kraj)
Тип	край
Адміністративний центр	Банська Бистриця
Країна	Словаччина
Регіон країни	Центральна Словаччина
Площа (кв. км)	9454
Чисельність населення (тис.осіб)	625,6
Густота населення (осіб на кв.км)	66
Найбільші міста	Банська Бистриця
Адміністративні кордони	Жилінський край, Пряшівський край, Кошицький край, Тренчинський край, Нітранський край
Міжнародні кордони	Угорщина

Географічне положення

Розташовано на півдні в центральній частині країни.

Межує на півночі із Жилінським краєм, на північному сході — з Пряшівським краєм, на сході — з Кошицьким краєм, на північному заході — з Тренчинським краєм, на заході — з Нітранським краєм. Має також міжнародні кордони з Угорщиною на півдні.

Адміністративний поділ

Поділяється на 13 окресів (Банська Бистриця, Банська Штявниця, Брезно, Вельки Кртіш, Детва, Жарновиця, Ж’яр-над-Гроном, Зволен, Крупіна, Лученець, Полтар, Ревуца, Римавска Собота), що включають 516 громад (муніципалітетів), 24 міста.

Територія — 9 454 км².

Адміністративний центр — м. Банська Бистриця.

Історична довідка

Найдавніші сліди людських поселень на території Банськобистрицького краю датують 3–2 тис. до н. е. Відомі поселення лужицької культури й пуховської культури. Перші постійні слов’янські поселення виникли в 9 ст.

Після завоювання угорцями в 9 ст. регіон входив до Угорського королівства. Від 14 ст. до початку 20 ст. значна частина території сучасного краю належала до комітату Зольом (Зволен).

Після Першої світової війни та розпаду Австро-Угорщини регіон увійшов до складу Чехословаччини в складі Зволенської жупи.

За адміністративно-територіальною реформою Першої Словацької республіки (сателіт Німеччини) 1940–1945 територія краю входила до Погронської жупи.

Відповідно до закону Чехословаччини від 1948 засновано Банськобистрицький край. Ліквідовано 1960, його землі включено до Середньословацького краю, що існував 1960–1969, 1971–1990.

Повторне утворення Банськобистрицького краю затверджено 1996.

Природа

Рельєф і корисні копалини

Рельєф переважно гористий. На півночі розташовано масив Низькі Татри, на південь від якого простягаються Словацькі Рудні гори (див. у ст. Карпати). У південній частині — рівнини. Найвища точка — г. Дюмб’єр (2 045 м).

Основні корисні копалини: залізні, марганцеві, поліметалічні руди.

Ґрунти

Поширені бурі лісові, дерново-карбонатні ґрунти тощо.

Річки

Серед найбільших річок — Грон (298 км) та Іпель (232 км; ліві притоки р. Дунаю).

Клімат

Клімат помірно континентальний, варіює відповідно до рельєфу.

Середня температура січня — –4 °С, липня — +19 °С.

Середньорічна кількість опадів — понад 900 мм, найбільше влітку.

Рослинний та тваринний світ

Переважає лісова рослинність (букові, термофільні дубові, ялицево-букові ліси з домішкою ялини або з домінуванням смереки, липово-кленові, ялинові та змішані ліси з ялиною та буком). Збереглися реліктові (див. Релікти) соснові та модринові ліси. Типові для флори види: бук звичайний, ялина звичайна, ялиця біла, клен-явір, граб звичайний, сосна звичайна, ясен звичайний. Локально поширені в'яз гірський, модрина європейська, горобина гірська. Для трав’яного ярусу букових лісів характерними є зубниця бульбиста, копитняк європейський, плющ звичайний тощо. Подекуди зростають рідкісні для регіону та країни види, що перебувають під охороною, зокрема тис ягідний, горобина мушмулоподібна, жимолость альпійська, а також низка видів родини орхідних. Представлено лучну (справжні луки, альпійські луки, заплавні луки), водно-болотну, скельну, рудеральну, водну та інші типи рослинності.

Характерне високе видове різноманіття фауни. У її складі є представники як безхребетних, так хребетних, зокрема ведмідь, вовк, рись та інші котові, бабак, видра, куниця тощо. Багато птахів, серед яких — куріпка, фазан, качка, лелека та інші. З-поміж рідкісних видів, що перебувають під охороною, в орнітофауні краю — голуб-синяк, жовна зелена, дрізд співочий, дрізд чорний, кропив’янка чорноголова тощо.

Є національні парки «Низькі Татри» (засновано 1978; площа — 72,8 тис. га), «Словацький рай» (засновано 1988; площа — 19,4 тис. га), «Муранська полонина» (засновано 1997; площа — 18,5 тис. га), «Велька Фатра» (засновано 2002; площа — 40,3 тис. га) та інше.

Населення

Загальна кількість населення (2021, перепис) — 625,6 тис. осіб, густота — 66 осіб/км².

Склад населення за етнічними групами: словаки (82,1 %), угорці (10,5 %), роми (1,3 %) та інші. За релігійними групами: римо-католики (50,2 %), нерелігійні (28,2 %) тощо.

За віковими групами: до 14 років — 15 % осіб, 15–64 роки — 67,1 %, 65 років і більше — 17,9 %. За статевими групами: чоловіки (48,6 %), жінки (51,4 %).

Словацьку мову вважали рідною 80,8 % осіб, угорську — 12,1 % тощо.

Рівень урбанізації — 51,9 %. Найбільше місто — Банська Бистриця (74 тис. осіб).

Населення зменшується, 2011 становило 660 тис. осіб.

Господарство

Промисловість

Банськобистрицький край є одним із найменш розвинених регіонів країни, на який припадає близько 8 % валового внутрішнього продукту.

Давній центр гірничої промисловості, зокрема до її осередків відносять міста Банську Штявницю, Кремницю. Натепер промисловість забезпечує 25 % ВВП. Основні галузі: металургія (продукція становить понад 50 % промислового експорту), машинобудування, лісова, хімічна й фармацевтична, харчова.

Серед провідних металургійних компаній — «Словалко» («Slovalco»), «Немак» («Nemak»; усе — окрес Ж’яр-над-Гроном), «Железярне Подбрезова» (Železiarne Podbrezová»; окрес Брезно); автомобілебудівних — «Контінентал Отомотів Сістемс» («Continental Automotive Systems»); деревообробних — «Бучина ДДД» («Bučina DDD»); харчових — «Гідіна Словенско» («Hydina Slovensko»; усі — окрес Зволен).

Сільське господарство

Землі сільськогосподарського призначення становили 407,4 тис. га (2019, оцінка). Внесок сільського господарства у ВВП — близько 5 %.

Найбільша частка виробництва належала зерновим культурам (308 тис. т). Вирощують також овочі, фрукти.

Один із лідерів країни за поголів’ям великої рогатої худоби (73 тис. голів), овець (99 тис. голів) і свійських птахів (2,7 млн голів).

Сфера послуг

Економіка Банськобистрицького краю орієнтована на сферу послуг. Розвинено торгівлю, банківську справу, страхування, готельне й ресторанне господарство.

Діють філіали найбільших банків країни, зокрема Національного банку Словаччини в м. Банській Бистриці. Нараховували понад 80 класифікованих готелів і 120 пансіонів.

Від початку 2000-х зростає туризм, зокрема внутрішній. До 2020 регіон щороку відвідувало понад 500 тис. осіб.

Транспорт

Аеропорт «Сляч», розташований поблизу міст Зволена та Банської Бистриці, закрито для цивільної авіації.

Розгалужена мережа залізничних шляхів. Основними транспортними вузлами є Банська Бистриця, Брезно, Зволен і Лученець.

Характерна щільна мережа автомобільних шляхів, їхня загальна протяжність становить 3,2 тис. км. Переважає автотранспорт.

Наука, освіта, культура

Наука та освіта

У м. Банській Бистриці є науковий центр (засновано 2008) Словацької академії наук.

Станом на 2019 нараховували 382 заклади дошкільної освіти, 268 — початкової освіти, 28 — середньої освіти (гімназій), 59 — середньої професійно-технічної освіти.

Серед закладів вищої освіти — Університет Матея Бела (засновано 1992), Банськобистрицька академія мистецтв (засновано 1997; усе — у м. Банській Бистриці).

Культура та мистецтво

Загалом діють понад 200 філіалів публічних бібліотек. Державна наукова бібліотека (засновано 1926; м. Банська Бистриця) — провідний культурний та науково-інформаційний центр.

Станом на 2019 налічували 35 музеїв, які відвідало понад 500 тис. осіб. Найвідоміші музеї: Гемерсько-Малогонський (засновано 1882; м. Римавська Собота), Центральний словацький (засновано 1889; м. Банська Бистриця), Погронський (засновано 1952; м. Нова Баня), Новоградський (м. Лученець), Словацького національного повстання (обидва засновано 1955; м. Банська Бистриця), Горегронський (засновано 1960; м. Брезно), Словацький гірничий (засновано 1964; м. Банська Штявниця) тощо.

Державна опера (засновано 1959; м. Банська Бистриця) — один із провідних закладів Словаччини, де ставлять опери, оперети, мюзикли й балети. Працюють 12 театрів, зокрема імені Й. Г. Тайовського (засновано 1949; м. Зволен), театр ляльок (засновано 1960), «З пасажу» (засновано 1995) і театр-студія танцю (засновано 1998; усі — у м. Банській Бистриці) та інші. 2014 відновлено роботу одного з найбільших амфітеатрів у країні.

Усього є 4 галереї. Центральна словацька галерея (засновано 1956; м. Банська Бистриця), зокрема, орієнтована на дослідження сучасного мистецтва.

Банськобистрицький край має багату архітектурну спадщину. Найвизначніші об’єкти занесено до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Середньовіччя представлено замковим комплексом м. Кремниці (13–15 ст.) і Зволенським замком (14 ст.), епоху Відродження — садибою Радванських (початок 16 ст.) у м. Банській Бистриці. Відомий символ історичного центру міста — Банськобистрицький міський замок (15–16 ст.) із церквою Успіння Богородиці (13 ст., потім реконструйовано). Готику й бароко поєднано в ратуші м. Нової Бані (14 ст., потім перебудовано). У стилі модерн зведено Кам’яну віллу (1920), до напряму функціоналізму відносять Національний дім (1927–1928; усе — у м. Банській Бистриці). Найвища будівля м. Банської Бистриці — Європейський бізнес-центр 87 м заввишки (2008).

Тут розташовано такі пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: Банська Штявниця, Дерев’яні церкви словацьких Карпат.

З-поміж традиційних заходів, що проходять у регіоні, — Міжнародний літній театральний фестиваль «Ігри Зволенського замку» (з 1974), Міжнародний фестиваль сучасного лялькового театру для дітей та дорослих «Бабкарська Бистриця: подвійний імпульс» (з 1977) та інші.

Спорт

Культивують футбол, легку атлетику, велосипедний спорт, біатлон, хокей тощо.

Серед об’єктів спортивної інфраструктури — зимовий стадіон Тіпспорт (1956; 3 тис. місць) і стадіон СНП (1959; 7 тис. місць) у м. Банській Бистриці, а також зимові стадіони в містах Зволені (1969; понад 5 тис. місць) та Брезно (2009; 3 тис. місць) та інші.

У Банськобистрицькому краї проходили чемпіонати світу із хокею із шайбою серед молоді (1977) та біатлону (1997), Європейський юнацький олімпійський фестиваль (2022) тощо.

Персоналії

Тут народилися енциклопедист і педагог М. Бел (1684–1749), гірничий інженер Й. Гелл, композитори В. Фігуш-Бистрий (1875–1937) та Я. Ціккер (1911–1989), актор, режисер і один з основоположників кінематографа країни П. Бєлік (1910–1983), шахіст і гросмейстер Я. Маркош (народився 1985) та інші.

Джерела

280/1948 Zb. // Slov-Lex. URL: https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/1948/280/19490401.html
221/1996 Z. z. // Slov-Lex. URL: https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/1996/221/19991231.html

Література

Banskobystrický kraj v číslach 2020. Bratislava : Štatistický úrad SR, 2021. 53 p.
Banská Bystrica. URL: https://www.banskabystrica.sk

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Банськобистрицький край // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Банськобистрицький край (дата звернення: 13.05.2024).

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 30.08.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Банськобистрицький край

Зміст