Баритон
Барито́н (італ. baritono, від грец. βαρύτονος — низького тону, з βαρύς — важкий, низький і τονος — тон) — багатозначний термін.
1) Чоловічий голос, проміжний (середній) між басом і тенором. Класичне трактування типу голосу пов’язане з тембровими характеристиками «ліричний / високий», «драматичний / низький», «центральний». Діапазон співацького голосу перебуває в межах двох октав (від ля-великої октави до соль–соль-дієз першої). У співацькій практиці трапляються голоси, які мають 2,5–3 октави.
За нейрохронаксичною (нейромоторною) теорією вченого Р. Юссона (1901–1967; Франція), тембр, теситура (від італ. tessitura — тканина — переважне розташування звуків у музичному творі за висотою відповідно до діапазону вокалу чи музичного інструмента) голосу зумовлюються фізіологічними чинниками голосотвірної системи співака. Це пов’язано зі збудливістю і провідністю зворотного нерва гортані співака та іннервацією голосових м’язів. Вони надають голосові індивідуальних характеристик у виконавській техніці (яскравості, м’якості, густоти, драматизму, рухливості, насиченості, зокрема феноменальних властивостей).
Типи баритона
а) ліричний — найвищий серед баритонів тип голосу, тембральне забарвлення голосу якого наближається до драматичного тенора, світлий, яскравий і рухливий за природою. Межі діапазону — від ля-великої до соль-дієз першої октави (Дон Жуан у однойменній опері В. А. Моцарта, Жермон в опері «Травіата» Дж. Верді, Валентин в опері «Фауст» Ш. Гуно);
б) лірико-драматичний, який поєднує вокально-технічні можливості високого і більш низького голосу в межах того ж діапазону. За звучанням насиченіший, але світлий і рухливий, успішно виконує партії і ліричного, і драматичного баритона;
в) драматичний баритон (бас-баритон) — сильний, міцний, густий, менш рухливий, на нижніх нотах за звучанням наближається до баса. Діапазон — від ля-великої до соль першої октави. (Скарпіа в опері «Тоска» Дж. Пуччіні, Ріголетто в однойменній опері Дж. Верді, Грязной в опері «Царева наречена» М. Римського-Корсакова). У хоровій практиці баритони виконують басові партії. У концертно-камерному виконанні іноді складно класифікувати голоси за визначеним типом.
Для формування благородного, однорегістрового баритонового звучання голосу найважливішу ділянку роботи над розвитком техніки співу складають «перехідні ноти» діапазону голосу, які вимагають «згладжування» і вирівнювання регістрів голосу. Голос ділиться на грудний (нижній, центральний, основний) і фальцетний (верхній) регістри. У баритона перехідні ноти — ре–мі-бемоль, мі–фа-дієз першої октави (верхнього регістру баритона), що вимагає виховання техніки прикриття верхніх нот для усунення строкатості і крикливого напруженого звучання. Грудне чи фальцетне звучання голосу залежить від характеру роботи голосових зв’язок (складок, волокон). При грудному механізмі голосові складки щільно змикаються всією своєю товщиною, при фальцетному — тільки легко торкаються, утворюючи веретеноподібну щілину, крізь яку постійно проходить струмінь повітря. При переході до верхнього регістру в голосовій системі відбувається сублімація енергії від іннервації голосових зв’язок при їхньому посиленому натягу. Перехід від одного виду змикання до іншого потребує опанування техніки змішаного (мікстового) звукоутворення, пов’язаної зі збереженням на високих нотах повноцінної вібрації всієї маси голосових складок — техніки імпедансу (сильного / слабкого підзв’язкового опору, що урівноважує тиск повітря на голосові зв’язки) в надставній трубці гортані, як особливого характеру роботи голосових зв’язок.
Висока позиція співу в ліричних баритонів пов’язана з артикуляційною чіткістю та імпедансуванням ротоглоткової порожнини (методом примарного тону — підняттям м’якого піднебіння), у драматичних — з імпедансуванням грудей (використання резонансу трахеї та грудей) при збереженні низького положення гортані. Теситурні труднощі баритонів зумовлюються індивідуальними властивостями хронаксії зворотного нерва гортані та фізичними можливостями співаків, які в сольній практиці надають голосам неповторних якостей. Коливання звука в співі модулюються надгортанним рупором, частотні характеристики якого здатні пропускати тільки ті гармоніки, що збігаються з його власним резонансом. Тому підсилення звуку може відбуватися: резонансним способом — за рахунок підсилення коливань в резонаторах (кінетична енергія) та «турбулентним» — за рахунок підсилення підзв’язкового тиску (фізична енергія). Кінетична сила при резонансному підсиленні надає звучанню летючості (політності), що забезпечує тривалий спів без втоми. При турбулентному — необхідні фізичні зусилля і треноване тіло.
Серед відомих співаків-баритонів — М. Богданов, В. Буймістер, Д. Гнатюк, М. Гришко,П. Кармалюк, М. Кондратюк, Р. Майборода, М. Манойло, О. Таранець.
2) Мідний духовий інструмент; різновид туби.
Література
- Юссон Р. Певческий голос: исследование основных физиологических и акустических явлений певческого голоса. Москва : Музыка, 1974. 262 с.
- Микиша М. Практичні основи вокального мистецтва / Літ. виклад М. Головащенка. 2-ге вид. Київ : Музична Україна, 1985. С. 39–44.
- Юцевич Ю. Музика: словник-довідник. Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2009. 352 с.
- Стасько Г., Шуляр О., Сливоцький М. та ін. Голос людини та вокальна робота з ним. Івано-Франківськ : Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2010. С. 33–43.
- Кушка Я. С. Методика навчання співу. Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2013. С. 88–94.
- Стасько Г. Основи технології звукоутворення у сучасній практиці виховання голосу. Івано-Франківськ : Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2018. С. 54–64.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Стасько Г. Є. Баритон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баритон (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.01.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
