Баур, Фердинанд
Ба́ур, Фе́рдинанд Крі́стіан (нім. Baur, Ferdinand Christian; 21.06.1792, с. Шміден, тепер м. Фелльбах, земля Баден-Вюртемберг, Німеччина — 02.12.1860, м. Тюбінген, Німеччина) — протестантський теолог, історик християнства, засновник і очільник Тюбінгенської школи богослов’я.
|
Баур, Фердинанд (Baur, Ferdinand Christian) | |
|---|---|
| Народження | 21.06.1792 |
| Місце народження | Фелльбах |
| Смерть | 02.12.1860 |
| Місце смерті | Тюбінген |
| Alma mater | Тюбінгенський університет Ебергарда Карла |
| Напрями діяльності | теологія, історія християнства, викладання |
| Традиція/школа | Тюбінгенська школа |
Життєпис
Походив із сім’ї лютеранського пастора. За прикладом батька готувався до релігійної діяльності.
1805–1809 навчався у семінарії в м. Блаубойрені (тепер земля Баден-Вюртемберг, Німеччина). У 1809–1814 вивчав богослов’я в Тюбінгенському університеті.
Відмовився від пастирської діяльності задля філософських і богословських розвідок.
1817 — професор Блаубойренської семінарії. У цей час видав тритомник «Символізм і міфологія» («Symbolic und Mithologie oder di e Naturreligion des Altertums»; 1824–1825,
у 3 т.).
Від 1826 до кінця життя — ординарний професор богослов’я в Тюбінгенському університеті. Зібрав навколо себе когорту учнів і послідовників — А. Швеглера, К. фон Кестліна, А. Ричля, А. Гільгенфельда, О. Пфлейдерера, Е. Целлера та ін. — розвідки яких сформували євангелічну Тюбінгенську школу богослов’я (розквіт школи припав на 1840–1850-ті).
Погляди і праці
З працями Баура пов’язують нову добу в галузі біблійної критики, розвідок з історії християнства, церковної символіки. Започаткував поворот до історико-контекстуального пояснення розвитку християнства і ранньої церкви, вироблення християнської догматики.
Зазнав упливу ідей Ф. Шеллінга і Ф. Шлеєрмахера, потім — Г. Гегеля; застосовував гегелівські підходи при аналізі текстів Нового Завіту, церковної історіографії, розбіжностей між католицизмом і протестантизмом.
Автор ґрунтовних монографій з історії церковної догматики «Християнська доктрина примирення в її історичному розвитку» («Die christliche Lehre vo n Versöhnung in ihrer geschichtlichen Entwickelung von der ä ltesten Zeit bis auf die neueste»; 1833) та «Християнське вчення про Трійцю і Боговтілення» («Die christliche Lehre von der Dreieinigkeit und Menschwerdung Gottes»; 1865–1867, у 3 т.).
Одним із перших відтворив ранню (апостольську) історію християнства як добу зіткнення протилежних поглядів — юдеохристиянства і християнського універсалізму (паулінізму). За ілюзорною єдністю віровчення і релігійної практики перших християнських громад розпізнав гострий конфлікт між двома різними напрямами – «християнами з юдеїв» під проводом апостола Петра і «християнами з язичників» під проводом апостола Павла.
Розглядав новозавітні тексти як пам’ятки цієї ідейної боротьби, наслідком якої стало інституціювання церкви. Запропонував своє датування новозавітних книг; вперше висловив ідею, що більшість книг Нового Завіту складені у 2 ст., а в основі Євангелій закладене втрачене першоджерело, («початкове Євангеліє»); найдавнішими текстами вважав низку послань ап. Павла та Одкровення Івана Богослова (друга пол. 1 ст.), серед канонічних Євангелій — від Матвія [«Критичні розвідки канонічних Євангелій» («Kritische Untersuchungen über die Kanonische Ewangelien, ihr Verhälniss zu einander, ihren Ursprun g und Character»; 1847)]. Історію апостолів та послань Павла виклав у праці «Павло, апостол Ісуса Христа» («Paulus, der Apostel Jesu Christi»; 1845).
Головною працею Баура, де узагальнено його погляди на історію християнської церкви, вважається «Церковна історія» у 5-ти томах [1853– 1863; за життя автора видано перші два томи, зокрема «Християнство та християнська церква перших трьох століть» («Das Сhristentum und die christliche Kirche der drei ersten Jahrhunderte»; 1853)].
Серед інших праць: «Християнський гнозис» («Die christliche Gnosis oder die christliche Religionsphilosophie in ihrer geschichtlichen Entwickelung»; 1835), «Протилежність католицизму і протестантизму» («Der Gegensatz des Katholizismus und Protestantismus»; 1836), «Лекції з історії християнської догматики» («Vorlesungen ü ber die christliche Dogmengeschichte»; 1865–1867, у 3 т.) тощо.
Визнання
Після смерті Баура його син і учні упорядкували й видали ще 3 книги з церковної історії: «Християнська церква Середньовіччя» («Die christliche Kir c he des Mittelalter»; 1861), «Церковна історія 19 ст.» («Kirchengeschichte des XIX Jahrh»; 1862), «Історія церкви в Новий час від Реформації до кінця 18 ст.» («Die Kirchengeschichte der neuern Zeit von der Reformation bis zum Ende des XVIII Jahrh»; 1963), а також лекції з новозавітного богослов’я.
Вважається основоположником історико-критичного методу, що дозволив розробити концепцію розвитку християнства, уґрунтовану на принципах історизму.
Ідеї та розвідки євангелічної Тюбінгенської школи богослов’я стимулювали розвиток протестантської теології й філософії, вплинули на полеміку історичної школи та міфологічної школи (в історіографії раннього християнства) в 19 ст. З лав тюбінгенців вийшов знаний теолог та історик християнства Д. Штраус.
На батьківщині діячу встановлено пам’ятну дошку.
Праці
- А н г л. п е р е к л а д — Lectures on New Testament Theology. Oxford : Oxford University Press, 2016. 416 р.
- Church and Theology in the Nineteenth Century. Eugene : Cascade Books, 2018. 544 р.
- Christianity and the Christian Church of the First Three Centuries. Eugene : Cascade Books, 2019. 478 р.
- Christian Gnosis: Christian Religious Philosophy in Its Historical Development. Eugene : Cascade Books, 2020. 506 р.
Література
- Виноградов Ф. Новая Тюбингенская школа // Труды Киевской Духовной Академиии. 1863. № 6. С. 173–226; № 7. С. 317–360; № 9. С. 62–127.
- Hodgson P. C. The Formation of Historical Theology. A Study of Ferdinand Christian Baur. New York : Harper & Row, 1966. 299 р.
- Harris Н. The Tubingen School: A Historical and Theological Investigation of the School of F. C. Baur. Leicester : Apollos, 1990. 288 р.
- Лебедев А. П. Церковная историография в главных ее представителях с IV до XX в. / Под ред. М. А. Морозова. Санкт-Петербург : Алетейя, 2000. 476 с.
- Ferdinand Christian Baur and the History of Early Christianity / Ed. by M. Bauspiess, Chr. Landmesser, D. Lincicum. Oxford : Oxford University Press, 2017. 416 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Баур, Фердинанд // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баур, Фердинанд (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.05.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
