Бахофен, Йоганн Якоб
Ба́хофен, Йога́нн Я́коб (нім. Bachofen, Johann Jakob; 22.12.1815, м. Базель, тепер кантон Базель-Штадт, Швейцарія — 25.11.1887, там само) — історик, антрополог, автор теорії матріархату в первісному суспільстві та представник еволюціоністської антропології.
|
Бахофен, Йоганн Якоб (Bachofen, Johann Jakob) | |
|---|---|
| Народження | 22.12.1815 |
| Місце народження | Базель |
| Смерть | 25.11.1887 |
| Місце смерті | Базель |
| Alma mater | Базельський університет, Берлінський університет |
| Місце діяльності | Базель |
| Напрями діяльності | історія мистецтва |
Зміст
Життєпис
Народився в сім’ї власника заводу з виробництва шовкових стрічок.
Закінчив парафіяльну школу та гімназію (1831).Зі шкільних років цікавився античністю. З 1834 вивчав античність у Базельському університеті. 1835 перевівся в Берлінський університет, де вивчав історію та філологію, був учнем представників ідеалістичної історії А. Бека (1785–1867), К. Ф. Ранке (1802–1876), К. Лахманна (1793–1851), К. Ріттера (1779–1859), усі — тепер Німеччина. Під впливом лекцій Ф. К. фон Савиньї (1779–1861; тепер Німеччина) почав досліджувати юридичну історію. Зимовий семестр 1837–1838 вчився у Геттінгенському університеті (тепер Геттінгенський університет імені Георга Августа), де познайомився з юристом, засновником школи історичного права Г. фон Гуго (1764–1844; тепер Німеччина) та філологом і археологом К. О. Мюллером (1797, тепер Польща — 1840, Греція). У Базельському університеті здобув докторський ступінь за працю «Про цивільні суди римлян» (1839). Навчався в містах Кембріджі, Парижі та Оксфорді (1839–1940). Викладав римське право в Базельському університеті (1841–1845). Суддя Базельського кримінального суду (1842–1866), член Великої Ради Базеля (з 1844). Після виходу у відставку присвятив себе науковій діяльності. Більшість наукових публікацій здійснив як незалежний науковець. Мандрував Грецією, Іспанією, Італією. Збирав колекцію творів мистецтва.
Наукова діяльність
Бахофен є автором гіпотези про виникнення матріархату (дослідник використовував терміни «гінекократія» та «материнське право») через невпорядковані статеві зв’язки та репродуктивні можливості жінки. Разом із юристом Дж. Ф. Мак-Леннаном (1827–1881; тепер Велика Британія) обстоював ідею еволюції сім’ї, що суперечила зумовленому християнською етикою стереотипу в європейській науці про патріархальну нуклеарну сім’ю як єдину можливу форму.
У праці «Материнське право» (1861) виокремив три стадії розвитку суспільства: гетеризм (відсутність регламентованих статевих стосунків, законів, інституту шлюбу); гінекократія (інститут сім’ї на чолі із жінкою, груповий шлюб, матрилінійність, сакралізація репродуктивних можливостей жінки); патріархат (перехід до моногамії, влади чоловіка, патрилінійність).
Сформував позитивний образ матріархату, показав матір як джерело сім’ї, релігії, законів і моралі. Приписував жінці релігійність як природну властивість, яка зумовлювала її владу та політичну силу. Розглядав структуру первісного суспільства як відображення релігійних поглядів, греко-римську міфологію — з погляду боротьби матріархату та патріархату, нехтував емпіричними здобутками археології (за це зазнавав критики). Сучасна феміністична думка негативно характеризує в теорії Бахофена зведення функцій жінки тільки до продовження роду та підтримку стереотипу про обов’язкову боротьбу жінок проти чоловіків.
Розглядав архаїчну культуру з ідеалістичних позицій, досліджував міф як першоджерело соціальних інститутів. Залучав давньоєгипетську (міфи про Осіріса та Ісіду) та давньогрецьку міфологію (міфи про Афродіту й Деметру) до пояснення формування уявлень про сім’ю та сільське господарство як основні соціальні інститути (через уявлення про тотожність жіночої репродуктивності та плодючості землі). З міфологічних уявлень про зв’язок жінки із землею вивів юридичні засади зародження власності приватної в давньому світі. Своє захоплення давньоєгипетськими похованнями відобразив у дослідженні «Нарис стародавньої поховальної символіки» (1859), де описав атрибутику та інтер’єри гробниць, а також намагався реконструювати поховальні звичаї.
У праці «Історія римлян» (1851), написаній у співавторстві з істориком і філологом Ф. Д. Герлахом (1793, тепер Німеччина — 1876, Швейцарія), а також у «Дослідженні орієнталізму в Греції та Італії» (1870) вивчав історію давньоримської релігії, зокрема, некрополь, виявлений 1857 археологом-аматором Л. Фортунаті уздовж дороги Віа Латина, Капітолійську вовчицю, поховальну кераміку апулейського вазопису, міфологічні сюжети в мистецтві.
Нагороди та визнання
Праці Бахофена вплинули на формування поглядів Ф. Енгельса, Л. Г. Моргана, Е. Фромма, К. Г. Юнга та феміністичні студії.
На початку 20 ст. філософ, психолог і графолог Л. Клагес був вражений вченням Бахофена про матріархат і поширював його думки у мистецьких і наукових колах. Це вплинуло на творчість Р. М. Рільке, Т. Манна, Р. Грейвса, праці психоаналітика О. Гросса (1877, тепер Австрія — 1920, тепер Німеччина) і зумовило популяризацію поглядів Бахофена.
Праці
- Versuch über die Gräbersymbolik der Alten. Basel : Bahnmaier, 1859. 433 p.
- Das Mutterrecht. Stuttgart : Krais & Hoffman, 1861. 436 p.
- Antiquarische Briefe vornehmlich zur Kenntniss der ältesten Verwandtschaftsbegriffe. Berlin : De Gruyter, 1880. 523 p.
- Die Geschichte der Römer. Charleston : Nabu Press, 2010. 710 p. (у співавт.)
- Reiseberichte, Autobiographie, Varia. Basel : Schwabe Verlag, 2015. 608 p.
Література
- Hollington M. About Jules et Jim: Some Figures of Matriarchy from Bachofen to Truffaut via Benjamin, Roché and Hessel // Babel. Littératures plurielles. 1997. № 2. P. 57–74.
- Doerr G. Orientalismus bei Friedrich Hölderlin, Stefan George und Hugo von Hofmannsthal (mit Hinweisen auf Gabriele D’Annunzio) // Annali di Ca’ Foscari. 2004. № 43 (1–2). P. 97–124.
- Davies P. Myth, Matriarchy and Modernity Johann Jakob Bachofen in German Culture. 1860–1945. Berlin; New York : De Gruyter, 2010. 462 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шолухо Н. Є. Бахофен, Йоганн Якоб // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бахофен, Йоганн Якоб (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.09.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
