Баязида мечеть

Bayezid Mosque.jpg
Bayezid II Mosque by Gurlitt 1912.jpg
2007-03-11 03-17 Istanbul 036 Beyazit Moschee (2718651254).jpg
Beyazid II mosque0853.jpg

Баязи́да мече́ть (Беязи́та мечеть; тур. Bayezid Camii, Beyazıt Camii) — мусульманська культова споруда у стилі класичної імперської османської архітектури у м. Стамбулі (Туреччина).

Історична довідка

Збудована за часів правління султана Османської імперії Баязида II (1481–1512) і названа на його честь. Спроектована як центр комплексу споруд, в якому були медресе, початкова школа, імарет (благодійна установа, їдальня при мечеті) та хамам (турецька лазня). Будівництво тривало 1500–1505. Мечеть ремонтували після землетрусу 1509, пожеж 1683 і 1743. Реставрація проводилася 2012–2020.

Характеристика

Споруда розташована в старій частині міста.

Архітектор мечеті невідомий. За архітектурним стилем належить до раннього османського періоду, продовжує традиції мечетей, зведених у м. Бурсі. Помітний вплив Софійського собору у Константинополі.

Мечеть збудовано з тесаного каменю з використанням кольорових каменів і переробленого мармуру зі зруйнованих візантійських будівель. Усередині стіни білі, прикрашені кольоровими орнаментами та цитатами з Корану.

Площа мечеті — 40х40 м2. Основна споруда увінчана напівсферичним куполом (діаметр — 16,78 м, висота — 44 м), що спирається на чотири стовпи. З чотирьох боків до купола дотичні прямокутні розширення. На північно-західному та південно-східному боках вони накриті напівкуполами. Іншими опорами слугують колони з червоного порфіру (діаметром 1 м з мармуровими капітелями), що утворюють аркади. Це дозволило архітектору зробити різноманітнішою внутрішню перспективу приміщення.

У частині мечеті, розташованій у напрямку священного для мусульман м. Мекки, розміщено міхраб. Його і кам’яну платформу муедзина прикрашено різьбленням. У правому куті міхрабу на багато оздоблених колонах розташована мармурова ложа султана. Навпроти міститься головний вхід до мечеті з квадратного двору (авлу). Мечеть має 5 вхідних дверей. Світло потрапляє до неї завдяки 3 ярусам вікон у стінах, 20 вікнам біля основи купола і 7 вікнам в кожному напівкуполі. Головний купол покрито свинцем і увінчано золотим півмісяцем. Загалом у мечеті 25 куполів, 20 античних колон.

До лівої та правої частини мечеті прибудовані приміщення, у зовнішніх кутах яких на відстані понад 100 м один від одного споруджено два мінарети, прикрашені смугами геометричного орнаменту з червоної цегли. До північно-західної стіни прилягає вхідний двір з фонтаном для релігійних омивань (шадирваном), оточений критою купольним дахом колонадою. Вона має двадцять колон із порфіру, офікальциту та граніту і 24 маленькі куполи. З кожного боку до двору ведуть портали. Підлога викладена поліхромним мармуром.

Легкими колонадами двору й тонкими мінаретами архітектор підкреслив масивність центральної частини комплексу.

За мечеттю, перед міхрабом, розташований невеликий сад, де розміщені тюрбе султана Баязида II, його дочки Сельчук Султан (померла 1512) і великого візиря Мустафи Решид-паші (1800–1858).

На схід від саду міститься споруджена 1580 та реконструйована в 1960-х низка магазинів, коштом яких мала утримуватися мечеть.

За часів султана Абдул-Гаміда II колишню громадську їдальню мечеті перетворено на бібліотеку (тепер Державна бібліотека «Беязит»; засновано 1882, відкрито 1884). На 2020 вона найбільша у м. Стамбулі (близько 1 млн документів, 11 120 з них — книги). У приміщенні колишнього медресе з 1984 розташовано Музей турецького мистецтва каліграфії.

Значення

Найдавніша серед збережених османських мечетей м. Стамбула.

Додатково

На думку дослідників, архітектором мечеті, найімовірніше, був Якуб-шах бін Султан-шах. Серед можливих авторів споруди називають також одного з основоположників османського стилю в архітектурі Хайреддіна.

Література

  1. Петросян Ю. А., Юсупов А. Р. Город на двух континентах. Византий. Константинополь. Стамбул. 2-е изд., испр. Москва : Наука, 1981. С. 242.
  2. Ислам: Энциклопедия культуры и искусства. Москва : Эксмо, 2010. С. 460.
  3. Kuban D. Ottoman Architecture. Woodbridge : Antique Collectors' Club, 2010. P. 200–206.
  4. Freely J. A. History of Ottoman Architecture. Southampton : WIT Press, 2011. С. 183–189.

Автор ВУЕ

А. Л. Щербань


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Щербань А. Л. Баязида мечеть // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баязида мечеть (дата звернення: 14.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
17.09.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶