Безумовний базовий дохід
Безумо́вний ба́зовий дохі́д — соціальна концепція, що передбачає регулярні грошові виплати з боку держави кожному члену спільноти, незалежно від його рівня доходу та наявності роботи.
Зміст
Історична довідка
Концепція безумовного базового доходу бере початок у суспільній думці Просвітництва. Т. Пейн у трактаті «Аграрна справедливість» (1797) стверджував, що земля в її природному стані є спільною власністю всього людського роду. Одержувачами коштів мали стати всі члени суспільства незалежно від їхнього матеріального статку. Ті, хто обробляють землю, мали робити внески у спеціально створений національний фонд. З нього кожній особі, яка досягла 21 року, передбачалася виплата 15 фунтів як часткова компенсація за втрату природної спадщини. Схожої думки дотримувався Л.-Ж. Шарльє (1754–1797; Франція). Він наполягав на отриманні «територіального дивіденду» (регулярні грошові виплати як компенсацію за нереалізоване право на рівний доступ до земельних та інших природних ресурсів) всіма членами суспільства.
У 19–20 ст. до ідеї безумовних грошових виплат неодноразово зверталися європейські філософи. Наприклад, Б. Рассел вважав, що кожна людина має отримувати від держави дохід, який був би достатнім для задоволення її мінімальних потреб.
Ідея безумовного базового доходу не викликала особливого інтересу з боку вчених та політиків до початку 21 ст. Пожвавлення дискусій з приводу цієї концепції пов’язане з фінансовою кризою 2007–2009, яка поставила на порядок денний ідею реформування існуючої соціальної моделі.
Альтернативні підходи до соціальної політики, зокрема безумовний базовий дохід, стали частиною сучасного політичного та наукового дискурсів.
Характеристика
Безумовний базовий дохід повинен відповідати таким характеристикам:
- бути періодичним, а не видаватися як одноразовий грант;
- виплачуватися у грошовій формі, а не як ваучери на придбання конкретних груп товарів або послуг;
- бути індивідуальним (надаватися людям, а не окремим домогосподарствам);
- бути універсальним, однаковим для всіх;
- видаватися без жодних умов навіть тим, хто не має роботи і не бажає її шукати.
Критерії безумовного базового доходу:
- універсальність (створення базових умов для життя людей);
- безумовність (виплата усім членам суспільства незалежно від статті, віку, рівня доходу, наявності роботи);
- індивідуалізація (виплата усім членам сім’ї індивідуально);
- грошова форма виплат;
- регулярність виплат.
Аргументи прихильників концепції
Запровадження безумовного базового доходу потрібне для того, щоб:
- дати громадянам реальну свободу прийняття рішень — працювати, підвищувати кваліфікацію або займатися домашнім господарством;
- покращити можливості для саморозвитку та самовдосконалення;
- скоротити бідність та покращити соціальне становище людей найманої праці, зокрема через поширення прекарної (див. Прекаріат) зайнятості;
- зменшити гендерну (див. Гендер) нерівність, бідність серед жінок, що дозволить їм відмовитися від частини трудомісткої неоплачуваної роботи, а також знизити залежність від чоловіків, які займають привілейоване становище на ринку праці;
- знизити соціальну напругу через безробіття та соціальне розшарування, викликані роботизацією, впровадженням інтелекту штучного, автоматизацією більшості виробничих процесів;
- замінити недостатньо ефективну і часто корумповану систему соціального забезпечення.
Критика концепції
Запровадження безумовного базового доходу матиме негативні наслідки:
- підвищення високих соціальних витрат призведе до зростання інфляції, дефіциту бюджету та державного боргу (див. Борг зовнішній);
- зниження інвестиційної активності;
- зниження стимулів до праці, падіння продуктивності економіки;
- зростання утриманства;
- багато громадян збільшать витрати на шкідливі форми занять (вживання алкоголю та наркотиків, гра азартна);
- ідеологічні аргументи — зменшення справедливості у суспільстві через перерозподіл державою коштів, зароблених громадянами чесною працею.
Додатково
2016 у Швейцарії питання впровадження безумовного базового доходу було винесено на всенародний референдум. На вирішальному голосуванні базовий дохід підтримали лише 23,1 % швейцарців.
У багатьох країнах розпочато експериментальні програми, покликані виявити соціальну ефективність впровадження безумовного базового доходу, його вплив на трудову мотивацію (Бразилія, Італія, Іспанія, Канада, Нідерланди, США, РФ, Фінляндія та інші).
Серед прихильників концепції безумовного базового доходу відсутня єдність щодо введення базового доходу замість існуючих соціальних виплат або як доповнення до них. Інше дискусійне питання — джерела фінансування: із традиційних податків або доходу з капіталу.
Література
- Melzochová J., Špecián P. An Estimate of the Basic Income Costs: Case of the Czech Republic // Procedia Economics and Finance. 2015. Vol. 30. P. 550–557.
- Мартьянов В. С. Наше рентное будущее: глобальные контуры общества без труда? // Социологические исследования. 2017. № 5. С. 141–153.
- Schulz P. Universal Basic Income in a Feminist Perspective and Gender Analysis // Global Social Policy. 2017. Vol. 17 (1). P. 89–92.
- Standing G. Basic Income: And How We Can Make it Happen. London : Pelican, 2017. 374 p.
- Widerquist K. A Critical Analysis of Basic Income Experiments for Researches, Policymakers and Citizens. London : Palgrave Macmillan, 2018. 167 p.
- Квашнин Ю. Базовый доход для европейских стран: от теории к практике // Современная Европа. 2019. № 3. С. 171–181.
- Бобков В., Черных Е., Золотов С. и др. Безусловный базовый доход: критериальные основы, переходные формы и опыт экспериментов по внедрению // Социологические исследования. 2020. № 10. С. 84–94.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Єнін М. Н. Безумовний базовий дохід // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Безумовний базовий дохід (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.03.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
