Бенасерраф, Барух

Бенасерраф Барух.jpg

Бена́серраф, Ба́рух (англ. Benacerraf, Baruj; 29.10.1920, м. Каракас, Венесуела — 02.08.2011, м. Бостон, штат Массачусетс, США) — лікар-імунолог, учений, член Американської академії мистецтв і наук (з 1972), лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини (1980).


Бенасерраф, Барух

(Benacerraf, Baruj)

Народження 29.10.1920
Місце народження Каракас
Смерть 02.08.2011
Місце смерті Бостон
Alma mater Колумбійський університет
Місце діяльності США
Напрями діяльності імунологія


Життєпис

Походив із єврейської (сефардської) родини; батько емігрував до Венесуели з Марокко, став успішним підприємцем. Від 1925 разом із батьками мешкав у м. Парижі, отримав освіту в елітному ліцеї Жансон-де-Саї (франц. Lycée Janson de Sailly). Не зміг завершити вищу освіту (бакалаврат) у Франції, оскільки перед загрозою Другої світової війни (1939) сім’я виїхала до Венесуели. 1940 вступив до Колумбійського університету (м. Нью-Йорк, США), 1942 здобув ступінь бакалавра. 1943 отримав американське громадянство. Продовжив навчання у Медичному коледжі Вірджинії, інтернатурі Квінзького головного госпіталю (тепер Квінзький госпітальний центр, англ. Queens Hospital Center), був мобілізований до армії. У 1946–1948 служив армійським лікарем у військовій частині в м. Нансі (Франція). Після демобілізації, 1948–1949 проводив дослідження у галузі імунохімії та імунології в лабораторії при Коледжі лікарів і хірургів Колумбійського університету (Columbia University College of Physicians and Surgeons). Через хворобу батька тимчасово переїхав до м. Парижа, 1949–1955 працював у госпіталі Бруссе (франц. Hôpital Broussais). Складнощі з академічної кар’єрою у Франції спонукали повернутися до США. Від 1956 — на посаді доцента, з 1958 — доцент, з 1960 — професор кафедри патології в Школі медицини Нью-Йоркського університету (англ. New York University School of Medicin). З 1968 завідував лабораторією імунології в Національному інституті алергії та інфекційних хвороб у Бетесді (передмістя Вашингтона, англ. National Institute of Allergy and Infectious Diseases, NIAID). 1970–1991 — завідувач новоствореної кафедри порівняльної патології Школи медицини Гарвардського університету (м. Бостон). Одночасно призначений президентом і головним виконавчим директором Інституту раку Дана-Фарбер (англ. Dana-Farber Cancer Institute). 1991 вийшов на пенсію, решту життя мешкав у м. Бостоні.

Діяльність

Досліджувати алергії та імунну систему вченого спонукала власна недуга на бронхіальну астму. Вивчав кількісні показники імунопатологічних (див. Імунопатологія) реакцій, включно з анафілактичними (див. Анафілаксія) і феноменом Артюса (див. Артюс, Нікола Моріс). Застосував методи ретельного кількісного аналізу до дослідження т. з. ретикулоендотеліальної системи (застарілий термін, тепер — система мононуклеарних фагоцитів). Вивчав механізм гіперчутливості, клітинну й гуморальну гіперчутливість, імунні відповіді організму на чужорідний білок. Ці дослідження, проведені спільно з Ж. Доссе та Дж. Снеллом у 1950-х — 1960-х, лягли в основу відкриття області геному, що тепер відома як головний комплекс гістосумісності. Бенасерраф довів, що поліморфні гени імунної відповіді не лише визначають унікальну конституцію антигенів людини, але й регулюють взаємодію між різними клітинами імунної системи. Був одним із 42 членів-засновників Академії наук країн третього світу (1983, тепер Всесвітня академія наук, англ. The World Academy of Sciences, TWAS). 1992 підписав маніфест учених «Попередження науковців світу людству» (англ. «World Scientists' Warning to Humanity»), покликаний спонукати до невідкладних змін у глобальному природокористуванні, взаємодії людства й природи. Уславився як викладач, виховав плеяду імунологів. Крім наукових праць, уклав автобіографію «Від Каракаса до Стокгольма» («From Caracas to Stockholm: A Life in Medical Science», 1998).

Визнання

Нобелівська премія з фізіології або медицини (1980) за відкриття головного комплексу гістосумісності, групи генів, що відповідають за розпізнавання чужорідних речовин і розвиток імунної відповіді (розділив премію з Ж. Доссе й Дж. Снеллом). Національна наукова медаль США (1990). Почесний доктор низки університетів: Нью-Йоркського (1981), Колумбійського (1985), Інституту Вейцмана (1989), Гарвардського (1992), Бордо (1993), Віденського (1995) тощо. Почесний член Скандинавського товариства імунології (1972).

Праці

  • У с п і в а в т. — Properties of Antibodies Cytophilic for Macrophages // Journal of Experimental Medicine. 1966. № 123 (1). P. 119–144.
  • Carrier Function in Anti-Hapten Immune Responses. I. Enhancement of Primary and Secondary Anti-Hapten Antibody Responses by Carrier Preimmunization // Journal of Experimental Medicine. 1970. № 132 (2). P. 261–282.
  • Cell Interactions Between Histoincompatible T and B Lymphocytes. II. Failure of Physiologic Cooperative Interactions Between T and B Lymphocytes From Allogeneic Donor Strains in Humoral Response to Hapten-Protein Conjugates // Journal of Experimental Medicine. 1973. № 137 (6). P. 1405–1418.
  • Functional Specificity of Thymus- Dependent Lymphocytes // Science. 1977. № 195 (4284). P. 1293–1300.
  • The Role of MHC Gene Products in Immune Regulation and its Relevance to Alloreactivity // Nobel Lectures, Physiology or Medicine 1971–1980. Singapore : World Scientific, 1992. 660 p.
  • From Caracas to Stockholm: A Life in Medical Science. Amherst : Prometheus Books, 1998. 280 p.

Література

  1. Notable Scientists: From 1900 to the Present : in 5 vol. Farmington Hills : Gale Group, 2001.
  2. Lerner K., Lerner B. World of Anatomy and Physiology : in 2 vol. Detroit : Gale Group, 2002.
  3. Paul W. E. Baruj Benacerraf 1920–2011 // National Academy of Sciences. 2014. URL: http://www.nasonline.org/publications/biographical-memoirs/memoir-pdfs/benacerraf-baruj.pdf
  4. Baruj Benacerraf. Biographical // The Nobel Prize. URL: https://www.nobelprize.org/prizes/medicine/1980/benacerraf/biographical/
  5. Baruj Benacerraf // Jewish Virtual Library. URL: http://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/biography/benacerraf.html

Автор

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бенасерраф, Барух // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бенасерраф, Барух (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.06.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶