(Перенаправлено з Бентам, Ієремія)

Бентам, Джеремі

Jeremy Bentham by Henry William Pickersgill detail.jpg

Бе́нтам, Дже́ремі (Ієремія; англ. Bentham, Jeremy; 15.02.1748; м. Лондон, Велика Британія ― 06.06.1832, там само) ― філософ, соціолог, юрист, ідеолог лібералізму, соціальний реформатор, основоположник теорії утилітаризму.


Бентам, Джеремі

(Bentham, Jeremy)

Народження 15.02.1748
Місце народження Лондон
Смерть 06.06.1832
Місце смерті Лондон
Alma mater Оксфордський університет
Напрями діяльності правознавство
Традиція/школа утилітаризм
Jeremy-Bentham-vue.png

Життєпис

Народився у сім’ї адвоката. Навчався у Вестмінстерській школі. 1763 закінчив королівський коледж Оксфордського університету, здобув ступінь бакалавра мистецтв. Згодом вивчав юриспруденцію в Лінкольнс-інні (м. Лондон).

Нетривалий час працював адвокатом (1769).

Багато подорожував Європою (Франція, Італія, Німеччина, Польща). Здійснив мандрівку до Російської імперії (1786–1787). У січні 1786 приїхав до м. Кременчука (тепер Україна). Відвідував м. Кричев (тепер Могильовська область, Білорусь), де тоді жив і працював його брат.

Підтримував Велику французьку революцію. Законодавчі збори Франції 26.08.1792 надали Дж. Бентаму французьке громадянство.

Співзасновник журналу «Вестмінстерський огляд» («Westminster Review»; видавався 1823–1914), офіційного органу філософських радикалів ― групи його учнів.

Сприяв утворенню Лондонського університету (тепер Університетський коледж Лондона).

Наукова діяльність

Принцип утилітаризму

Засновник теорії утилітаризму. Вважав природним для людини прагнення до задоволення й уникнення страждань. Задоволенням (для нього це синонім щастя) вважав усе, що цінне для людини, незалежно від його природи (соціальні, інтелектуальні, моральні, альтруїстичні, фізичні задоволення).

Відповідно, якщо для кожної конкретної особи корисним є те, що допомагає досягти задоволення, то для всього суспільства ― те, що орієнтує на «найбільше щастя для якнайбільшої кількості членів суспільства». Принцип утилітиразму розглядав як імператив етичної поведінки і законодавства.

Право

Один із родоначальників позитивізму в юридичній науці. Критикував теорію природного права та історичний підхід до права. Визнавав реальним правом лише те, яке встановлене державою. Вважав право виявом волі суверена: це веління й заборони, установлені державою та забезпечені санкцією. Поза веліннями суверена немає жодних прав особистості. Інтерес особистості називав єдино реальним інтересом. Необхідними умовами його реалізації вважав наділення індивідів правами особистої безпеки, власності тощо. На думку вченого, держава має забезпечувати засоби існування, для цього пропонував увести податок на користь бідняків. Був прихильником економічної конкуренції та вільної торгівлі, обстоював принцип невтручання держави в економічну діяльність громадян.

Філософ не поділяв ідеї Ж.-Ж. Руссо про суспільний договір. На думку Бентама, право створено законом (воно не може передувати правлінню), тому теорія суспільної угоди, що ґрунтується на ідеях відчуження прав індивідів, не відповідає історичним реаліям.

Один із основоположників європейського лібералізму. Суспільні інтереси вважав сукупністю індивідуальних інтересів. На думку вченого, закон створює обов’язки й обмежує свободу, він ― зло, оскільки пов’язаний із застосуванням покарання (страждання). Але без нього неможливо убезпечити життя й діяльність людей. Правопорядок має ґрунтуватися законослухняності.

Один із засновників реститутивного кримінального правосуддя (тобто спрямованого здебільшого не на покарання, а на встановлення соціальної кооперації та відновлення справедливості).

Дослідник віддавав перевагу кодифікації, а не традиційній для Великої Британії системі прецедентного права. Закони поділив на досконалі (що містять санкції), недосконалі (не містять санкцій), ординарні (містять пояснення громадянам), трансцендентні (містять пояснення суверену).

З 1780-х розробляв проект паноптикуму ― ідеальної тюрми, де один наглядач міг спостерігати за всіма в’язнями. У такий спосіб у в’язнів формувалась ілюзія тотального нагляду. Понад 16 років безуспішно намагався впровадити свій винахід і реформувати пенітенціарну систему Великої Британії. Після смерті Бентама за цим принципом збудовано низку тюрем у різних країнах.

Державотворення

Учений засуджував монархію та спадкову аристократію, виказував симпатії до республіканського ладу з принципом поділу влад. У праці «Катехизис парламентської реформи» (опублікована 1817) пропонував здійснення законодавчої влади однопалатним парламентом, який обирають щорічно на основі загального, рівного й таємного голосування. Вважав, що виконавчу владу мають реалізовувати посадові особи, підлеглі законодавчій палаті, відповідальні перед нею й періодично змінювані. Не допускав можливості суміщення однією особою статусу депутата парламенту й чиновника виконавчої влади.

Розробляв «Конституційний кодекс» (1830) — проект демократичної конституції Великої Британії. Пропонував демократизувати судові процедури, замінити офіційну судову процедуру неформальним розглядом справи перед третейським судом, надати судді свободу в прийнятті рішень. Міркував про доступність судового захисту для всіх верств населення. Був прихильником розширення прав і свобод, зокрема рівних прав чоловіків і жінок, пропонував надати жінкам виборче право.

Обстоював свободу слова, друку, виступав за відкритість дій адміністрації, право асоціацій, зібрань (назвав його «найголовнішим, основою всіх інших»).

Наукові праці

Автор праць: «Фрагмент про правління» (1776), «Вступ до принципів моральності й законодавства» (1780; опубліковано 1789), «Начерк нового плану організації судових установ у Франції» (1790), «Нарис з політичної тактики» (1791), «Теорія цивільного і кримінального законодавства» (1802), «Хрестоматія» (1816), «Книга про софізми» (1824), «Обґрунтування судових доказів» (т. 1–5; 1827) та інших.

Етичне вчення Бентама викладено в праці «Деонтологія, або Наука про мораль» (1834), де сформульовано ідеал моральності.

Приділяв увагу вдосконаленню системи шкільної освіти («Хрестоматія»).

Праці філософа вплинули на проведення реформ першої половини 19 ст. у Великій Британії. Йдеться про запровадження системи державної служби, реформування сфери охорони здоров’я, системи судочинства. Його проекти щодо подолання бідності були використані для розробки закону про бідних 1834 у Великій Британії.

Додатково

Братом філософа був С. Бентам (1757–1831) — інженер і військово-морський архітектор, автор інновацій у цих галузях.

Бентам сприяв плану створення нової колонії в Південній Австралії: підготував відповідну «Пропозицію уряду Його Величності…» (1831).

Бентам був одним із перших захисників прав тварин.

За заповітом Бентама після смерті його тіло перетворене на так звану автоікону (воскова голова і справжній скелет, укритий сіном, в одязі Бентама; справжню голову муміфіковано), 1850 її придбав Університетський коледж Лондона. З 2020 автоікону виставлено у вітрині біля входу до Студентського центру коледжу.

Праці

  • Constitutional Code. Oxford : Clarendon Press, 1983. 658 p.
  • An Introduction to the Principles of Morals and Legislation. Oxford : Clarendon Press, 1996. 456 p.

Р о с. п е р е к л.

  • Введение в основание нравственности и законодательства. Москва : Российская политическая энциклопедия, 1998. 415 с.
  • Тактика законодательных собраний. Челябинск : Социум, 2006. 206 с.

У к р. п е р е к л.

  • Про принцип корисності // Лібералізм / Упоряд.: О. Проценко, В. Лісовий. Київ : Смолоскип, 2002. С. 149–150.

Література

  1. Покровский П. А. Бентам и его время. Петроград : Типография А. Э. Коллинс, 1916. 688 с.
  2. Пилинкевич Н. И. История философии права // Філософія та енциклопедія права в Університеті Святого Володимира : у 2 кн. Київ : Либідь, 2011. Кн. 1. С. 101–306.
  3. Куц Г. Бентам Джеремі // Денисенко В. М., Угрин Л. Я., Шипунов Г. В. та ін. Історія політичної думки. Львів : Новий світ-2000, 2015. С. 62–63.
  4. Головко О. М. Історико-правові погляди Джеремі Бентама // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Право. 2017. Вип. 23. С. 34–37.
  5. Rosen F. Jeremy Bentham. London : Routledge, 2017. 644 p.


Автор ВУЕ

Б. Л. Дем’яненко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Дем’яненко Б. Л. Бентам, Джеремі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бентам, Джеремі (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено


Оприлюднено:
14.02.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶