Бентоніт
Бентоні́т [від власної назви форту Бентон (шт. Монтана, США) ] — природний глинистий мінерал, різновид вибілювальних глин.
|
Бентоніт | |
|---|---|
| Колір | від білого до ясно-зеленого і ясно-синього, іноді — кремовий, жовтий, червоний або коричневий |
Зміст
Характеристика
Бентоніти — пластичні глини високої якості. За складом — гідроалюмосилікат, що складається переважно з мінералів групи монтморилоніту (Al2[Si4O10](OH)2 × nH2O) або бейделіту (Al2[AlSi3O9 × (OH)](OH)2 × nH2O).
До складу бентоніту входять також гідрослюди, каолініт, палигорськіт, цеоліти тощо.
Колір — від білого до ясно-зеленого і ясно-синього, іноді — кремовий, жовтий, червоний або коричневий.
Розбухає у процесі гідратації у 14–16 разів. В обмеженому просторі при вільному розбуханні у присутності води утворюється щільний гель, що перешкоджає подальшому проникненню вологи. Цю властивість, а також нетоксичність і хімічну стійкість використовують у промисловому виробництві, будівництві.
За складом обмінних катіонів серед бентонітових глин виділяють:
- лужні — переважно з обмінним катіоном Na;
- лужноземельні — переважно з катіоном Са.
Природні бентоніти зазвичай мають водневий показник (рН) 6–9,5 (для 5 % водної суспензії після її відстоювання протягом 1 год.) і містять менше 2 % карбонату натрію; загальний уміст взаємозамінних натрію та кальцію не перевищує 80 ме/100 г.
Походження. Розташування родовищ
Родовища бентонітових глин у морських і прісноводних басейнах утворюються за рахунок перевідкладання та діагенетичного перетворення (див. Діагенез) продуктів вивітрювання вивержених, вулканогенних і вулканогенно-осадових порід, а також перемиву бентонітових глин із родовищ іншого генезису.
Виділяють три промислово-генетичні типи родовищ бентоніту:
- гідротермально-метасоматичний — результат гідротермального метасоматозу;
- вулканогенно-осадовий — результат підводного перетворення вулканічного попелу, туфів та інших вулканогенних і вулканогенно-осадових порід;
- теригенно-осадовий — перевідкладення та діагенетичні зміни продуктів розмиву кір вивітрювання і розкристалізації колоїдно-дисперсних продуктів.
Родовища бентоніту відомі в Росії, США, Канаді, Великій Британії, Молдові (у Придністров’ї) та інших країнах.
Найбільшими виробниками і головними експортерами бентоніту є Росія, США, Греція, Японія, Італія, Аргентина, Іспанія.
На території України виявлено близько 110 родовищ і проявів бентонітових глин усіх генетичних типів. Переважають бентоніти вулканогенно-осадового, поствулканічного, осадового й елювіального (див. Елювій) походження. В Україні родовища лужноземельних бентонітів розробляють у Черкаській області (Дашуківське) та Закарпатській області (Горбське). Відомі також родовища у Донбасі, Хмельницькій області (Пижевське і Жабинське), Криму (Курцівське).
Значення
У природному чи активованому (після хімічної обробки кислотами) вигляді бентоніти мають високі адсорбційні властивості. Їх використовують як природний адсорбент (див. Сорбент) для очищення продуктів нафтопереробної, коксохімічної та харчової промисловості, в ливарному виробництві для виготовлення формувальної суміші, у чорній металургії, керамічному виробництві, медицині й фармакології, сільському господарстві, гірничодобувній промисловості (для приготування бурових розчинів), як наповнювач під час виготовлення паперу, гуми та багатьох предметів широкого вжитку.
Каталітична активність бентонітових глин обумовила їхнє використання як каталізаторів у низці хімічних виробництв, синтезі каучуку, крекінгу нафти.
Бентонітові глини Черкаського родовища успішно використовували для дезактивації зовнішніх та внутрішніх поверхонь будинків і споруд, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті Чорнобильської ядерної катастрофи 1986.
Література
- Grim R., Güven N. Bentonites — Geology, Mineralogy and Uses. Amsterdam : Elsevier, 1978. 256 p.
- Decher A., Friedrich G. Bentonite der Cabo de Gata // Die Geowissenschaften. 1991. Vol. 9; 10. P. 305–316.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Mishra A. K. Bentonite: Characteristics, Uses, and Implications for the Environment. New York : Nova Publishers, 2015. 184 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Бентоніт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бентоніт (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
