Берджесс, Ернест Вотсон
Бе́рджесс, Ерне́ст Во́тсон (англ. Burgess, Ernest Watson; 16. 05. 1886, м. Тілбері, провінція Онтаріо, Канада — 27. 12. 1966, м. Чикаго, США) — соціолог, один із основоположників Чиказької соціологічної школи.
|
Берджесс, Ернест Вотсон (Ernest Watson Burgess) | |
|---|---|
| Народження | 16.05.1886 |
| Місце народження | Тілбері |
| Смерть | 27.12.1966 |
| Місце смерті | Чикаго |
| Alma mater | Чиказький університет |
| Напрями діяльності | соціологія |
| Традиція/школа | Чиказька соціологічна школа |
Зміст
Життєпис
Батько був англіканським священником, а також працював учителем у місцевій школі. Після закінчення в 1908 Кінгфішер-Коледжу (шт. Оклахома) був прийнятий на факультет соціології Чиказького університету (закінчив 1913). Викладав в університетах штатів Іллінойс, Канзас, Огайо.
Захистив докторську дисертацію на тему «Функція соціалізації в соціальній еволюції» (1916). Повернуся до Чиказького університету, де працював до кінця життя. Співпрацював з Р. Парком.
Упродовж 1920–1940-х Берджесс був секретарем Американської соціологічної асоціації, 1934 — обраний її президентом. 1936–1940 працював головним редактором «Американського журналу соціології» («American Journal of Sociology»). В останні роки життя часто хворів.
Діяльність
Берджесс (разом із Р. Парком і В. Томасом) є одним із основоположників Чиказької соціологічної школи. Розробив теорію «концентричних зон», основною ідеєю якої є механізм формування соціально-неоднорідних районів у процесі росту міст і утворення локальних спільнот. Основний метод визначення цих зон — соціальне картографування, яке передбачає збір об’єктивної інформації про різні соціальні процеси, що відбуваються в місті, та фіксацію цієї інформації у вигляді соціальних карт.
Польовий етап збору інформації передбачає також спостереження, інтерв’ю, аналіз документів. За Берджессом, у соціальній організації міського середовища вирішальне значення має екологічний порядок, а в соціальній дезінтеграції — девіантна поведінка.
Місто як соціальна лабораторія
На думку Берджесса, різні типи соціальних проблем взаємопов’язані. Соціологія повинна зосереджуватися на злободенних соціальних проблемах і допомагати їхньому вирішенню шляхом донесення до суб’єктів політики об’єктивної наукової інформації.
Створюючи карти м. Чикаго, Берджесс разом зі своїми однодумцями прийшов до висновку, що міста мають певну структуру і впорядкованість, є «лабораторією» для вивчення різних сторін поведінки людини. Для створення лабораторних умов життя різних міських спільнот потрібно було створити відповідну інфраструктуру для соціологічних досліджень.
Соціальні проблеми міста Берджесс досліджував у двох основних аспектах:
- визначення просторового образу району, його ландшафту, топографії, розміщення місцевої спільноти та створених людиною структур: житло, робочі місця, місця відпочинку і т. д.;
- вивчення «культурного життя» району: способу життя, звичаїв, стереотипів.
Дослідження Берджессом міського середовища значною мірою були спрямовані на вивчення соціальної та особистої дезорганізації. Соціальну дезорганізацію він розглядав в контексті взаємодії та адаптації індивідів. Одним із проявів дезорганізації Берджесс вважав зростання злочинності серед молоді та мігрантів. Було створено соціальні карти розподілу молодіжної злочинності в місті.
Теорія концентричних зон міста
Розробка теорії концентричних зон міста є одним із найбільших досягнень у творчості Берджесса. Її основні положення:
- Місто є соціальним організмом, просторово розташованим у вигляді певних концентричних зон — великих територіальних та соціальних утворень.
- Місто розвивається, що відображено на його концентричних зонах. Зростання міста відбувається нерівномірно й супроводжується рухливістю територіальних та соціальних кордонів. Розвиток міста відбувається хвилями від центру до околиць. Кожна внутрішня зона прагне до послідовного розширення своєї території шляхом проникнення в наступну зовнішню зону.
- При розвитку міста відбуваються процеси концентрації і децентралізації, що доповнюють один одного. У всіх містах існує природна тенденція до сходження транспортних комунікацій в центральному діловому районі, який акумулюючи значні маси населення з різних районів міста стає зосередженням економічного, культурного та політичного життя.
- Особливе місце серед концентричних зон займає зона переходу (транзиту), що безпосередньо дотична до центру міста. Її специфіка — залежність від зростання центру як зони активної економічної діяльності. Це зростання призводить до збільшення цін на землю, який розходиться з ділового центру круговими хвилями в усі частини міста. У центрі міста, де ціни на землю найвищі, зосереджені найпрестижніші види занять (управління, торгівля, бізнес і т. д.). Найменш привабливі для життя райони виявляються місцем існування нижчих соціальних класів.
- Зростання міста супроводжується розподілом населення за різними місцями проживання і родом занять, призводячи до диференціації міста на неоднорідні ареали й утворення локальних спільнот, що проявляється в концентричних зонах.
- Розвиток міста призводить до зміни не тільки його просторових меж, але й соціальної організації, і особистісних типів. Зростання міста порушує рівновагу соціального порядку, коли дезорганізація бере верх над організацією.
- Основною причиною порушення соціальної рівноваги міста є просторова й мобільність соціальна населення.
Просторова організація міста (м. Чикаго) представлена Берджессом у вигляді концентричних зон, кожна з яких належала особливій соціальній групі:
- центральний (діловий) район (комерційні підприємства, магазини, розважальні установи для вищого класу);
- розташована навколо центру перехідна, змішана зона (комерційні підприємства, житлові будинки для службовців);
- робочий район (заводи, фабрики, будинки для робітників); передмістя (будинки для мешканців середнього класу);
- приміські райони (зона проживання робітників сільського господарства, що забезпечують місто продовольством).
Методологічні ідеї
У соціальних дослідженнях віддавав перевагу якісним методам соціологічного дослідження, зокрема монографічному методу. Аналіз особистих документів, вивчення біографій, проведення глибинних інтерв’ю респондентів дозволяє краще розкрити внутрішній світ людини, її спогади і прагнення, страхи та надії.
Дослідження сім’ї та сімейних відносин
Сім’я розглядалася вченим як єдність взаємодіючих особистостей та середовище, де індивід стає особистістю. Ця єдність може сприяти як соціальній організації, так і дезорганізації суспільства в цілому. Відносини між батьками і дітьми, на думку Берджесса, є вихідним пунктом становлення особистості. Головні причини психологічного конфлікту (особистісної дезорганізації) полягають у тому, що набуті в період соціалізації сім’єю зразки поведінки не знаходять застосування за її межами. Це є однією з причин поширення девіантної поведінки в суспільстві.
Одним із перших застосував психоаналіз при дослідженні сімейних відносин. Розглядав соціальну дезорганізацію як невротичну тенденцію індивіда і як продовження його особистої дезорганізації. Сприяв розвитку соціології в США, зокрема, соціології міста, соціології сім’ї, соціології девіантної поведінки.
Додатково
Вже в початкових класах приватної школи за особливі здібності перший учитель називав Берджесса «маленьким професором».
Сучасники Берджесса відзначають його організаторські здібності (вмів налагоджувати контакти з очільниками Чикаго, зацікавлювати їх в соціологічних дослідженнях тощо).
Усі свої заощадження і майно заповідав Чиказькому університету з метою створення «Фонду Е. В. Берджесса», призначеного для допомоги студентам і проведення соціологічних досліджень.
Праці
- Factors Determining Success or Failure on Parole // The Workings of the Indeterminate-Sentence Law and the Parole System in Illinois: A Report to the Honorable Hinton G. Clabaugh, Chairman, Parole Board of Illinois. Chicago : [W. p.], 1928. P. 205–249.
- У с п і в а в т. — Introduction to the Science of Sociology. Chicago : University of Chicago Press, 1921. 1040 p.
- The City. Chicago : University of Chicago Press, 1925. 239 p.
Література
- Ernest W. Burgess // Remembering the University of Chicago. Teachers, Scientists and Scholars / Ed. by E. Shils. Chicago : University of Chicago Press, 1991. P. 3–14.
- Бёрджесс Э. У. Рост города. Введение в исследовательский проект // Чикагская школа социологии / Пер. с англ. Москва : Институт научной информации по общественным наукам Российской академии наук, 2015. С. 20–34.
- Луков В. А., Тихомиров Д. А. Чикагская социологическая школа: начало качественной стратегии в эмпирической социологии // Горизонты гуманитарного знания. 2019. № 1. С. 89–107.
- Chapoulie J.-M. Chicago Sociology / Trans. from fr. New York : Columbia University Press, 2020. 488 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Єнін М. Н. Берджесс, Ернест Вотсон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Берджесс, Ернест Вотсон (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.11.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
