Береза

Бере́за (Betula) — рід квіткових рослин родини березові.

Таксономічна структура

Рід береза об’єднує від 60 до 120 видів. Значні розбіжності в кількісному складі роду зумовлені різним розумінням обсягу виду різними дослідниками (ознаки берез широко варіюють). Види розподілені поміж п’ятьма підродами: Betula, Betulaster, Betulenta, Chamaebetula, Neurobetula. Еволюційно берези споріднені з вільхами. В Україні ростуть такі види роду: береза низька (Betula humilis), береза повисла (Betula pendula), береза пухнаста (Betula pubescens), береза дніпровська (Betula borysthenica) і береза Клокова (Betula klokovii), а за деякими відомостями — ще й береза Литвинова (Betula litwinowii), береза ойцовська (Betula oycoviensis). Серед інших поширених в Україні видів донедавна була також і береза темна (Betula obscura), занесена до Червоної книги України. Згідно з новими дослідженнями під цією назвою помилково об’єднували темнокорі форми берези повислої (Betula pendula f. obscura) та берези пухнастої (Betula pubescens f.  sibakademica).

Характеристика

Листопадні дерева, кущі або кущики. В Україні ростуть переважно з гладенькою білою корою, при основі стовбура кора чорно-сіра, глибоко-тріщинувата. У світовій флорі багато видів беріз мають жовтувате, червонувато-буре, сіре або темне, майже чорне, забарвлення кори. Листки прості, цілісні, чергові. Жилкування перисто-сітчасте. Квітки одностатеві, зібрані в тичинкові й маточкові суцвіття тирсоїдного типу. Рослини однодомні (див. Домність рослин). Плід — однонасінний горішок. Білого кольору стовбурам і товстим гілкам беріз надає пігмент бетулін. Бруньки беріз містять ефірні олії, сапонін, глюкозу, смолу, бетулоретинову кислоту, а листки — антоціани, кумарини, флаваноли (див. Флавоноїди), сапоніни, ефірні олії, смолу, каротин, вітамін С (див. Кислота аскорбінова). Берези вітрозапильні (див. Анемофілія), розповсюдження плодів відбувається завдяки вітрові (див. Анемохорія).

Географічне поширення та екологія

Види роду береза поширені переважно в Євразії та Північній Америці, один вид (береза повисла) росте в Північній Африці. Культивуються у багатьох регіонах. Берези ростуть переважно в лісах, деякі види — на болотах або по берегах річок, наприклад, береза чорна/річкова [англ. river birch] (Betula nigra) і береза болотна (Betula pumila) в Північній Америці. Більшість видів беріз мають ажурну крону, яка пропускає значну кількість світла, тому під ними росте багато видів рослин. Часто берези є піонерними рослинами (першими заселяють вирубки, незаліснені галявини тощо), які відіграють важливу роль у сукцесіях і створюють сприятливі умови для підросту дуба, бука тощо. Берези часто утворюють мікоризи. На стовбурах і гілках беріз паразитують багато видів грибів (наприклад, Taphrina betulina, Inonotus obliquus). У Європі, Північній Америці, Малій Азії і на Кавказі на березах можна побачити рослину-напівпаразита омелу білу. Листками й іншими частинами беріз харчується багато видів комах і ссавців.

Практичне значення

Берези широко застосовують в озелененні, зокрема виведено багато декоративних форм. Деревина використовується в будівельній і меблевій галузях промисловості та йде на дрова. З кори беріз виготовляють деякі музичні інструменти, різноманітні декоративні й побутові вироби (кошики, хлібниці). З березового лубу одержують дьоготь, з кори — дубильні речовини, з деревини — метиловий спирт, ацетон, ацетатну кислоту. Березові кору, листки, бруньки використовують як сировину в медицині, ветеринарії, харчовій промисловості.

Охорона

Серед беріз є як широко поширені види (береза повисла, береза пухнаста), так і рідкісні види. В Україні до рідкісних належать береза низька (Betula humilis), береза Клокова (Betula klokovii), береза дніпровська (Betula borysthenica) — всі включені до Червоної книги України.

Додатково

Особливо цінується береза карельська, яка внаслідок аномального розвитку елементів провідної тканини має візерунчасту деревину. Берестяні грамоти написані на бересті — зовнішній шаруватій частині кори берези. Березові бруньки використовують для виготовлення алкогольних напоїв. Кору, листки, бруньки використовують у народній медицині як сечогінний і жовчогінний засіб, для лікування хвороб шкіри, суглобів тощо. Доказова база щодо ефективності використання березової сировини з лікувальною метою на сьогодні недостатня. Активоване вугілля з берези вживають за отруєнь, бактеріальних токсикозів, метеоризму. Березовий дьоготь застосовують як ранозагоювальний засіб і для лікування хвороб шкіри, опіків. З нього добувають також березову ефірну олію, яку використовують як протигельмінтний засіб. У ветеринарії березовим дьогтем лікують різні паразитарні хвороби шкіри, гнійні рани, опіки. Березовий сік, який містить цукри, мікро- та макроелементи, вітаміни, яблучну кислоту, дубильні речовини, використовують у харчуванні. Заготівля соку шкодить деревам і несе загрозу харчових інфекцій за недотримання санітарних норм під час його добування. Назва першого місяця весни в сучасній українській мовіберезень, пов’язана з березами.

Література

  1. Заверуха Б. В. Нові та рідкісні види берез української флори. // Український ботанічний журнал. 1964. Т. 21. № 5. С. 78–86.
  2. Li J., Shoup S., Chen Z. Phylogenetics of Betula (Betulaceae) Inferred from Sequences of Nuclear Ribosomal DNA // Rhodora. 2005. № 107 (929). P. 69–86. URL: https://bioone.org/journals/rhodora/volume-107/issue-929/04-14.1/Phylogenetics-of-Betula-Betulaceae-inferred-from-sequences-of-nuclear-ribosomal/10.3119/04-14.1.short
  3. Червона книга України. Рослинний світ / За ред. Я. П. Дідуха. Київ : Глобалконсалтинг, 2009. 911 с.
  4. Пархоменко В. І. Інтродукція і культура берез (Betula L.) в Україні. Київ : Фітосоціоцентр, 2011. 410 с.
  5. Ashburner K., McAllister H. The Genus Betula: a Taxonomic Revision of Birches. Kew : Royal Botanic Gardens, 2013. 432 p.
  6. Olshanskyi I. G., Shyian N. M., Tarieiev A. S. Types of Betula (Betulaceae) Names Described from Ukraine, kept in the National Herbarium of Ukraine (KW) // Ukrainian Botanical Journal. 2016. № 73 (4). P. 401–403.
  7. Wang N., McAllister H., Bartlett P. et al. Molecular Phylogeny Andgenome Size Evolution of the Genus Betula (Betulaceae) // Annals of Botany. 2016. № 117 (6). P. 1023–1035.
  8. Tarieiev A., Olshanskyi I., Gailing O. et al. Taxonomy of Dark- and White-barked Birches Related to Betula pendula and B. pubescens (Betulaceae) in Ukraine Based on Both Morphological Traits and DNA Markers // Botanical Journal of the Linnean Society. 2019. № 191 (1). P. 142–154. URL: https://academic.oup.com/botlinnean/article/191/1/142/5532745
  9. Wang N., Kelly L., McAllister H. et al. Resolving Phylogeny and Polyploid Parentage Using Genus-wide Genome-wide Sequence Data from Birch Trees // Molecular Phylogenetics and Evolution. 2021. Vol. 160. P. 1–35. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1055790321000592?via%3Dihub

Автор

І. Г. Ольшанський, А. С. Тарєєв


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Ольшанський І. Г., Тарєєв А. С. Береза // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Береза (дата звернення: 27.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.11.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶