Бестіарій
Бестіа́рій (лат. bestiarium, від лат. bestia — звір) — ілюстрований збірник відомостей про тварин, написаний в алегорично-дидактичному стилі.
Зміст
Історія жанру
Найдавніший зразок цього жанру — грецький трактат про реальних та вигаданих тварин «Фізіолог» (грец. «Φυσιολόγος») невідомого автора — виник в Александрії (2–3 ст. н. е.). «Фізіолог» ґрунтувався на працях Аристотеля, Геродота, Плінія Старшого, Гая Соліна (3 ст. н. е.) і Клавдія Еліана (2–3 ст. н. е.). Складався з 48 розділів (присвячених одній тварині, рослині або навіть каменю), пов’язаних із біблійним текстом. Християнські діячі Ісидор Севільський і Макробій у 5–6 ст. розширили релігійний сенс бестіаріїв із посиланням на уривки з Біблії та Септуагінти.
Про популярність «Фізіолога» у ранньому середньовіччі свідчить існування багатьох ранніх перекладів: латинською (уперше в 4 ст.), ефіопською, сирійською, арабською, грузинською, вірменською та слов’янськими мовами. Давньоруський «Фізіолог» (у рукописі 15 ст.) виник на основі болгарського перекладу 12 ст. Він знайшов відображення у книжковій орнаментиці, іконописі та літературі Давньої Русі.
Найдавніший віршований бестіарій середньовічної Європи (12 ст.) написав англо-нормандський поет Ф. де Таон (Philip de Thaun, 1100–1126) французькою мовою. Найвідомішим уважають «Божественний бестіарій» (13 ст.) трувера Г. ле Клерка Нормандського (Guillaume le Clerc de Normandie, 1210–1238).
У середині 13 ст. жанр бестіаріїв почав видозмінюватися й утрачати свою канонічність (див. Канон літературний). У «Бестіарії кохання» французького священнослужителя і трувера Р. де Фурніваля (Richard de Fournival, 1201–1259 або 1260), «Римованому бестіарії кохання» анонімного автора, «Моралізаторському бестіарії» в сонетах італійською мовою властивості тварин потрактовано відповідно до куртуазного кодексу поведінки й доктрини любові.
Автором найпізнішого бестіарію є Л. да Вінчі (16 ст.). У ньому художник зіставив звірів із рисами людей. У східній та латинській поезіях жанр іноді поєднували з гербарієм, із символікою коштовного каміння.
У 19–20 ст. традиція трансформації жанру й десакралізації його змісту продовжилася у творах письменників: нідерландця В. Білдердейка (1756–1831) («Звірі»), французів Ж. Ренара (1864–1910) («Природні історії») та Г. Аполлінера («Бестіарій, або Кортеж Орфея»), англійців Х. Беллока (1870–1953) («Книга звірів поганої дитини») та Дж. Орвелла («Хутір тварин», опубл. 1945), німця Ф. Блая [1871; тепер Австрія – 1942; США («Великий бестіарій сучасної літератури», 1920)], аргентинця Х. Л. Борхеса («Книга про вигадані створіння»), українців Б.-І. Антонича («Зелена Євангелія»), Ю. Андруховича («Середньовічний звіринець»), М. Кіяновської (вінок сонетів «Бестіарій», «Риби і житіє») тощо.
Особливості форми і змісту
Описи в бестіаріях організовані за групами тварин (наприклад, наземних і морських істот) або представлені в алфавітному порядку. У текстах не розрізняли реальних та вигаданих тварин. У розповідях про ведмедів, кабанів, оленів, левів і слонів траплялися описи деяких фантастичних істот, наприклад, драконів, єдинорогів, грифонів.
Багато середньовічних бестіаріїв ілюстровані; рукопис найдавнішого з них датований 9 ст. Ілюстрації інших середньовічних рукописів ґрунтуються на ілюстраціях «Фізіолога». Це ж властиво для скульптури та різьблення (особливо в церквах), фресок та картин аж до епохи Відродження.
Чимало атрибутів, які традиційно асоціюються з реальними чи міфічними істотами, походять із бестіаріїв, наприклад, фенікс, батьківська любов пелікана тощо. Вони стали частиною фольклору, перейшли в літературу та мистецтво, вплинули на розвиток алегорії, символіки та образності.
Зв’язок з Україною
Перша спроба створити суто український бестіарій для вивчення міфологічних уявлень народу належить М. Костомарову. У праці «Слов’янська міфологія» (1847) він зібрав та проаналізував народні вірування щодо реальних і вигаданих істот.
Проблемі бестіаріїв як багатогранної системи зооморфічних символів присвячена монографія О. Сліпушко «Давньоукраїнський бестіарій (Звіролов)» (м. Київ, 2001). На основі концепції архетипів К. Г. Юнга дослідниця простежила еволюцію звіриних мотивів від трипільської доби до Давньої Русі, бароко і визначила їх вплив на нову літературу. Світ української міфології з описом багатства культурної спадщини та вірувань предків представлений в ілюстрованій книзі «Український бестіарій / Ukrainian Bestiary» (2023) спільноти митців «Мальовій».
Джерела
- Physiologos. Le bestiaire des bestiaires / Texte traduit du grec, introduit et commenté par A. Zucker. Grenoble : Edité par Éditions Jérôme Millon, 2004. 325 р.
- Schröder C. Der Millstätter Physiologus. Text, Übersetzung, Kommentar. Würzburg : Königshausen & Neumann, 2005. 388 p.
Література
- Diekstra F. N. M. The Physiologus, the Bestiaries and Medieval Animal Lore // Neophilologus. 1985. Vol. 69. P. 142–155. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/BF00556871
- Костомаров М. І. Слов’янська міфологія: вибрані праці з фольклористики й літературознавства / Упоряд. І. П. Бетко, А. М. Полотай. Київ : Либідь, 1994. 384 с.
- Сліпушко О. М. Давньоукраїнський бестіарій (звірослов). Київ : Дніпро, 2001. 144 с.
- Гайдук С. Бестіарій епохи романтизму: сутність символічної парадигми. Дрогобич : Посвіт, 2010. 160 с.
- Гайдук С. Є. Поняття бестіарію та його рецепція в українському літературознавстві // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки. 2012. № 15. С. 50–58.
- Morrison E., Grollemond L. Book of Beasts: The Bestiary in the Medieval World. Los Angeles : The J. Paul Getty Museum, 2019. 340 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Чакал І. С. Бестіарій // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бестіарій (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.02.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
