Богошукання
Богошука́ння (богошукацтво) — ідеалістичний ідейний напрям у філософії, літературі та мистецтві у 19 — першій половині 20 ст. на теренах Російської імперії та європейських країн, змістом якого були пошуки нового розуміння християнства, людини, культури, духовних сенсів історії.
Представники
Багато провідних теоретиків напряму — М. Бердяєв, В. Соловйов, С. Булгаков, Д. Мережковський, Л. Шестов, М. Волошин — походженням або діяльністю були пов’язані з м. Києвом та Україною.
Серед інших представників: П. Чаадаєв, М. Федоров, В. Розанов (1856–1919), В. Іва́нов (1866−1949) та ін.
Витоки
Богошукання виникло в умовах гострої боротьби ідейних течій світського гуманізму, матеріалізму, атеїзму та революційних ідеологій проти тогочасного суспільного ладу, а головне — проти традиційно домінуючого в Європі та Росії християнського світогляду.
Частина представників напряму Богошукання (Ф. Достоєвський, В. Соловйов, М. Бердяєв, С. Булгаков) самі пережили період захоплення матеріалістичними ідеями або марксизмом, проте згодом перейшли на позиції ідеалізму, а потім — християнської віри. Для цих мислителів було характерне гостре передчуття гуманітарної катастрофи, яку, на їхній погляд, потенційно несла комуністична революція Росії та ширше — Європі. Звідси намагання подолати шляхом релігійного оновлення матеріалістичний світогляд російської та української інтелігенції й у такий спосіб відвернути катастрофу.
Погляди
Представники філософії Богошукання висунули цілий комплекс різноманітних, часто протилежних ідей, проте їх поєднувало єдине проблемне поле, визначене як «нова релігійна свідомість».
Більшість теоретиків Богошукання (Соловйов, Федоров, Бердяєв, Булгаков, Мережковський) поділяли спільні теоретичні інтенції. Це проблематика антроподицеї, тобто акцентування унікального місця людини в християнському релігійно-світоглядному контексті. Традиційно християнський світогляд уявлявся філософам Богошукання занадто статичним в умовах бурхливих наукових, соціальних, культурних змін; на їхню думку, цілий комплекс гуманітарної проблематики просто ігнорувався релігійними мислителями.
Представники Богошукання постулювали наявність духовної еволюції людства і обґрунтовували різні етапи цієї еволюції. Порушували питання релігійного сенсу геніальності, творчості, культури, духовного сенсу історії, релігійного сенсу проблематики статі та любові; загально-християнської єдності і навіть ширшого релігійного універсалізму (зокрема, пошуку та виправдання певних конструктивних елементів у язичницьких релігіях та філософських ученнях); християнського способу вирішення суспільних протиріч та християнського соціалізму. Чимало представників напряму визнавали концепт передіснування людської душі та ідею загального спасіння людства.
Окрім того, кожен із теоретиків Богошукання висував свої оригінальні ідеї. Так, В. Соловйов обґрунтовував ідеї Боголюдства, Софії як ідеального людства, християнського універсалізму, єднання Східної та Західної християнських церков, погляд на Любов як на основу духовного та навіть тілесного преображення і безсмертя людини. М. Федоров розвивав ідеї активного християнства і філософії воскрешення батьків та космічного преображення; М. Бердяєв — ідеї творчості як релігійного покликання людини, рівноцінності геніальності й святості, С. Булгаков — Софії як Премудрості та християнського соціалізму, Д. Мережковський — Третього Завіту та освячення людської тілесності. В. Іванову був притаманний пошук прообразів Христа у передхристиянських язичницьких вченнях (Діоніс, Адоніс, Осіріс); Д. Андреєву — пошук релігійного універсалізму, синтез конструктивних аспектів всіх світових релігій, спроби структурування та опису сфер і «поверхів» духовного космосу.
Значення
Ідейні пошуки філософів-богошукачів викликали одночасну гостру критику як з боку представників революційно-матеріалістичного руху (котрі вважали, що вони гальмують процес радикалізації народних мас), так і з боку традиційних релігійних кіл. Торжество марксизму в Росії (1917) прирекло більшість представників Богошукання на репресії або еміграцію. Та навіть в еміграції мислителі здійснили значний вплив на філософські та особливо християнські течії Європи (зокрема у Франції, Великій Британії), а також США.
Цитата
«Богошукачі були мало корисними, не могли дати практичних вказівок, не перетворювали каміння на хліб, і їм не вибачили їхньої мрійливої некорисності, їхньої уявної бездіяльності. Офіційний консерватизм не мав нічого спільного з цією релігійною спрагою, він усяку спрагу оголосив незаконною, всякий прояв духу підозрілим, він сутнісно позитивістичний. Але консерватизм ідеалістичний, романтичний у своїй ворожості до всього казенного й офіційного, містив у собі більші духовні цінності, ніж офіційна, казенна прогресивність і революційність.»
«Богоискатели были малополезны, не могли дать практических указаний, не превращали камни в хлеба, и не простили им их мечтательной бесполезности, их кажущейся бездейственности. Официальный консерватизм не имел ничего общего с этой религиозной жаждой, он всякую жажду объявил незаконной, всякое проявление духа взял под подозрение, он в существе своем позитивистичен. Но консерватизм идеалистический, романтический в своей вражде ко всему казенному и официальному, заключал в себе большие духовные ценности, чем официальная, казенная прогрессивность и революционность.»Цит. за Бердяев Н. А. Духовный кризис интеллигенции. Москва : Канон+, 1998. С. 38.
Література
- Семенова С. Г. Философ будущего века: Николай Федоров. Москва : Пашков дом, 2004. 584 с.
- Кіхно О. В. Ідея національного месіанізму у С. Булгакова і філософія національної ідеї // Украинский журнал русской философии. 2005. Вып. 2. С. 77–84.
- Кіхно О. В. Онтологізм і символізм релігійно-культурних цінностей в історіософії Миколи Бердяєва і Шрі Ауробіндо Гхоша // Колегія. 2012. № 8. С. 227–241.
- Буллер А. В. С. Соловьёв и современность: О некоторых аспектах философии В. С. Соловьёва. Москва : Наука, 2018. 174 с.
- Бердяев Н. А. Философия свободы. Москва : Юрайт, 2019. 201 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Кіхно О. В. Богошукання // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Богошукання (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.10.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
