Боссюе, Жак-Бенінь
Боссюе́, Жак-Бені́нь (фр. Bossuet, Jacques-Bénigne; 27.09.1627, м. Діжон, тепер регіон Бургундія — Франш-Конте, Франція — 12.04.1704, м. Париж, Франція) — церковний діяч, проповідник, історик, член Французької академії (з 1671).
|
Боссюе, Жак-Бенінь (Bossuet, Jacques-Bénigne) | |
|---|---|
| Народження | 27.09.1627 |
| Місце народження | Діжон |
| Смерть | 12.04.1704 |
| Місце смерті | Париж |
| Alma mater | Колеж Наварри |
| Місце діяльності | Франція |
| Напрями діяльності | теологія, історія, проповідництво, етика |
| Традиція/школа | католицизм |
Зміст
Життєпис
Народився у сім’ї адвоката. Здобув класичну освіту (вивчав грецьку і латинську мови) в єзуїтському колежі м. Діжона.
З 1642 навчався у Колежі Наварри у м. Парижі, де опановував філософію та теологію. 1648 захистив свою першу дисертацію з теології та був висвячений в іподиякони. Другу дисертацію захистив 1650. Упродовж 2-х років готувався до священства під керівництвом Венсана де Поля (1581–1660; Франція, канонізований Католицькою церквою). Здобув звання доктора теології (1652), того ж року висвячений у священники. Відтоді служив архідияконом у м. Саррбурі, згодом у м. Метці (з 1654), обидва міста — тепер регіон Гранд-Ест.
У своїй діяльності слідував настановам св. Венсана де Поля: сприяти наверненням, наглядати за мораллю, захищати народ, нагадуючи вельможам про їхні обов’язки. Засобом здійснення цього слугували проповіді («Проповідь про важливість гідності бідняків в Церкві», 1659; «Проповідь про честолюбність», «Проповідь про смерть», «Проповідь про Провидіння», «Проповідь про піст», усі — 1662 та інші), завдяки яким він став відомим.
З 1659 часто приїздив у м. Париж, отримав підтримку від Анни Австрійської. Проповідував у паризьких церквах. Уславився як оратор, виступав з промовами на похоронах королівських і знатних осіб. Його надгробні промови були присвячені Генрієтті Французькій (1669), Генріетті Англійській (1670), королеві Марії Терезії Іспанській (1683), герцогині Анні де Гонзаг (1685), канцлеру Ле Телльє (1686), принца Конде (1687).
Наприкінці 1669 призначений єпископом у м. Кондом (тепер регіон Окситанія). Упродовж 1670–1680 був наставником і вихователем дофіна, сина короля Людовика ХІV. Після завершення навчання дофіна 1681 призначений єпископом у м. Мо (тепер регіон Іль-де-Франс). Залишався духівником дофіна, часто бував при дворі.
Коли король скликав надзвичайну Асамблею духівництва (1681), саме Боссюе виступив на її відкритті з промовою «Проповідь про єдність церкви». Уклав «Декларацію духівництва Франції, або Декларацію Чотирьох статей» (1682; див. Галліканізм).
Від 1697 був державним радником, від 1698 — духівником герцогині Бургундської.
Після 1700 здоров’я Боссюе погіршилося. Останню проповідь у соборі виголосив 18.06.1702. Решту життя був прикутий до ліжка, останні праці диктував секретарю.
Доробок
Твори Боссюе становлять 20 томів.
Промови Боссюе вважають взірцем красномовства. Як оратора його порівнювали з Цицероном і Демосфеном. Збереглося понад 200 проповідей Боссюе з близько тисячі виголошених.
Ораторський ідеал Боссюе визначив у працях «Панегірик святому Павлові» (1659) і «Проповідь про слово Боже» (1661). На думку Боссюе, проповідник — це не просто оратор. Він мовить не для того, щоб зачарувати чи розважити, а щоб рятувати душі, спрямувати їх до християнської істини, що явлена у Святому Письмі. Вважав, що красномовство призначено для того, щоб надихати людей на доброчинність. Красномовство Боссюе ґрунтувалося на вірності Слову Божому, знанні людської душі та точності висловлювання.
Стверджував, що проповідник Євангелія має бути захисником бідняків. У період 1657–1663 у проповідях він багаторазово закликав допомогти нужденним, тим, хто помирає від голоду.
Для того щоб завершити освіту дофіна, Боссюе написав праці, які згодом були опубліковані: «Промови про загальну історію» (1681), «Політика, що випливає зі Святого писання» (опублікована посмертно 1709), «Трактат про пізнання Бога і себе» (1670). Автор популярної серед релігійної авдиторії книги «Виклад вчення Католицької церкви» (1671).
Філософсько-історична праця «Промови про загальну історію» складається з трьох частин. Перша частина «Епохи» змальовує панораму світової історії від її початку до часів Карла І Великого. Друга частина «Послідовність Церкви» розповідає про поширення християнства та перемогу Католицької церкви. У третій частині «Імперії» йдеться про піднесення та падіння античних імперій. Боссюе пояснює історію таємничою волею Провидіння.
Був прихильником галліканського руху, що виступав за автономію Католицької церкви у Франції від влади римських пап, активним учасником янсеністських (див. Янсенізм) та квієтистських (див. Квієтизм) дискусій. Для вірян свого приходу написав «Катехізис єпархії Мо» (1687), зібрання молитов, праці «Роздуми над Євангелієм» (1695) та ін. Виступав проти протестантизму, зокрема, у праці «Історія змін Протестантських церков» (1688), де стверджував, що протестанти не змогли створити справжню Церкву. Памфлет має літературну цінність, тут створені яскраві сатиричні портрети діячів Реформації: М. Лютера, Ж. Кальвіна, О. Кромвеля та інших.
Критикував театр у трактатах «Максими і роздуми про комедію», «Трактат про жагу» (обидві — 1694); вважав сценічне мистецтво негідним християнина, життя якого повинно бути присвячено лише молитвам і доброчинності.
Визнання
У м. Мо створено Товариство друзів Боссюе (фр. L'Association Les Amis de Bossuet; 1925), яке регулярно публікує бюлетень. На честь 350-ї річниці з дня народження Боссюе у м. Діжоні відбувся колоквіум.
Статуя Боссюе (скульптор Ж.-Ж. Фешер) встановлена у м. Парижі на фонтані Сен-Сюльпіс (1844–1847), інша статуя (скульптор Л. Депре) — на балюстраді двора Наполеона в Луврі (близько 1853–1857).
Пам’ятник Боссюе (1911, скульптор Е. А. Дюбуа) споруджено у соборі Сент-Етьєнн у м. Мо.
Ім’ям Боссюе названо художній музей у м. Мо (заснований 1927).
Астероїд 219067 Боссюе відкрито 03.05.1997.
Додатково
- П. Бейль назвав Боссюе «корифеєм проповідників», «принцом церковного красномовства».
Цитата
«Богатії, несіть тягар бідняка, полегшіть його нужденність, допоможіть йому, підтримуючи в тих бідах, під вагою яких він страждає; але знайте, що коли ви полегшуєте його тягар, це працює й на ваше полегшення. Коли ви даєте йому, ви зменшуєте його тягар і він зменшує ваш; ви берете на себе злидні, які на нього тиснуть, він — достаток, який вас переобтяжує»
«Riches, portez le fardeau du pauvre, soulagez sa nécessité, aidez-le à soutenir les afflictions sous le poids desquelles il gemit; mais sachez, qu’en le dechargeant, vous travaillez à votre decharge. Lorsque vous lui donnez, vous diminuez son fardeau et il diminue le votre; vous portez le besoin, qui le presse, il porte l’abondance, qui vous surcharge»Боссюе Ж.-Б. Проповідь про важливість гідності бідняків // Цитата за: Lagarde A., Michard L. XVII siècle. Les grandes auteurs français. Paris : Larousse — Bordas, 1995. P. 261–262 (Переклад С. В. Глухової)
Твори
- Œuvres historiques, philosophiques et politiques : et 2 t. Paris : Belles Lettres, 2020.
Література
- Calvet J. Bossuet, l’homme et l’œvre. Paris : Truchet, 1968. 180 p.
- Le Brun J. La spiritualité de Bossuet. Paris : Klincksiekc, 1972. 816 p.
- Biet Chr. Les miroirs du soleil. Littératures et classicisme au siècle du Louis XIV. Paris : Gallimard, 1989. 224 p.
- Lagarde A., Michard L. XVII siècle. Les grandes auteurs français. Paris : Larousse — Bordas, 1995. 448 p.
- Odier A. Bossuet: La voix du Grand Siècle. Paris : Les éditions du Cerf, 2017. 192 p.
- Тоцький П. М. Сакралізація королівського суверенітету у Франції ХVII–ХVIII ст.: сутність і складові // Libra. 2020. Вип. 5. С. 88–96. URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/29896/1/88-96.pdf
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Боссюе, Жак-Бенінь // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боссюе, Жак-Бенінь (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.11.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
