Брентано, Франц
Брентáно, Фрáнц (нім. Brentano, Franz; 16.01.1838, м. Марієнберг, Німеччина —17.03.1917, м. Нюрнберг, Швейцарія) — філософ, логік, психолог. Автор концепції чотирьох фаз розвитку філософії; родоначальник засадничих положень феноменології та аналітичної філософії.
|
Брентано, Франц | |
|---|---|
| Народження | 1838 |
| Місце народження | Марієнберг |
| Смерть | 1917 |
| Місце смерті | Нюрнберг |
| Напрями діяльності | філософія, логіка, психологія |
Життєпис
Народився в інтелігентній католицькій сім’ї італійсько-німецького походження. Навчався в містах Вюрцбурзі, Мюнхені та Берліні; вивчав математику, філософію, теологію, поезію. 1862 отримав ступінь доктора філософії. 1864 прийняв духовний сан католицького священика. 1866 став приват-доцентом філософії у Вюрцбурзькому університеті Юліуса та Максиміліана, 1867 — повним професором.
Розпочав полеміку з Католицькою церквою стосовно догмата про непогрішність Папи Римського, через що був вимушений піти з посади професора. Сан священика не дозволяв Брентано одружитися, тому 1873 він відмовився від нього. 1880 поїхав до Саксонії, отримав нове громадянство та одружився з І. Лебен. Після повернення до м. Відня Брентано втратив посаду професора та став приват-доцентом. 1895 померла дружина. 1896 переїхав до м. Флоренції (Італія). 1897 одружився з Е. Рупрехт. Згодом у нього розвинулася сліпота, він не писав і не читав, але дружина допомагала продовжувати наукову роботу. Після початку Першої світової війни Брентано переїхав до Швейцарії, де і помер.
Наукова діяльність
На формування філософського світогляду Брентано вплинули роботи Аристотеля, схоластів (див. Схоластика), емпіризму та позитивізму. Брентано — автор історико-філософської концепції чотирьох фаз розвитку філософії, згідно якої кожен із трьох періодів — Античності, Середньовіччя та Нового часу — мають цикли розвитку, що складаються з чотирьох фаз: підйому, занепаду, скепсису та містицизму. Стверджував, що філософія — наука, в якій потрібно використовувати методи природничих і точних наук. Критикував поділ наук на природничі та гуманітарні. У дисертації заперечував німецьку метафізику, вважаючи її спекулятивною.
Визначив основні засади феноменології та аналітичної філософії, а також гештальтпсихології. Вважав, що психологія («психогнозія») повинна синтезувати природниче й гуманітарне знання та постати основою нової метафізики. Увів поняття «інтенціональність». Його праці справили вплив на Е. Гуссерля, А. Мейнонга, К. Твардовського, К. Штумпфа та інших. Брентано започаткував європейську традицію логічного позитивізму.
Наукові праці
1862 написав твір «Про багатозначність сущого за Аристотелем», за який отримав ступінь доктора філософії. 1867 створив габілітаційну роботу з «Психології» Аристотеля. Продовжив наукові дослідження з психології, написав головну працю «Психологія з емпіричної точки зору» (1874), а також «Класифікація психічних феноменів» (1911), «Сенсорика і поетика свідомості» (опублікована О. Краусом посмертно 1928). У період викладання у м. Відні опублікував лекції з естетичної тематики «Геній» та «Зло як об’єкт поетичної вистави», історіографії з акцентуванням на питаннях етики «Походження пізнання добра та зла» (1892). Надрукував 1895 три статті в газеті «Die neue freie Presse» («Ді нойє фрайє прессе») з критикою становища священиків в Австрії. У м. Флоренції видав декілька коротких текстів із психології «Дослідження психології відчуттів» (1907), «Психологія з емпіричного погляду», дві книги за Аристотелем: «Аристотель та його світогляд» та «Вчення Аристотеля про походження людського духу» (усі — 1911).
Праці
- Von der mannigfachen Bedeutung des Seiendennach Aristoteles. Freiburg : Herder, 1862. 240 p.
- Psychologie vom empirischen Standpunkt. Leipzig : Duncke & Humblot, 1874. 354 p.
- Aristoteles Lehrevom Ursprung des menschlichen Geistes. Leipzig : Veit & comp., 1911. 165 p.
- Aristoteles und seine Weltanschauung. Leipzig : Quelle & Meyer, 1911. 154 p.
- Von der Klassifikation der psychischen Phänomene. Leipzig : Duncker und Humblot, 1911. 167 p.
- Die Vier Phasen der Philosophie und ihr augenblicklicher Stand. Leipzig : Meiner, 1926. 170 p.
- Р о с. п е р е к л. — Избранные работы. Москва : Дом интеллектуальной книги ; Русское еноменологическое общество, 1996. 176 с.
- О многозначности сущего по Аристотелю. Санкт-Петербург : Высшая религиозно-философская школа, 2012. 247 с.
Література
- Chisholm R. Brentano’s Theory of Correct and Incorrect Emotion // Revue Internationale de Philosophie 1966. Vol. 78. P. 395–415.
- George R. Brentano’s Relation to Aristotle // Grazer Philosophische Studien. 1978. № 5 (1). P. 249–266.
- Brandl J. Intentionality // The School of Franz Brentano / Ed. by L. Albertazzi, M. Libardi, R. Poli. Dordrecht : Kluwer, 1996. P. 261–284.
- Simons P. The Four Phases of Philosophy: Brentano’s Theory and Austrian History // The Monist. 2000. № 83 (1). P. 68–88.
- Thomasson A. After Brentano: A One-Level Theory of Consciousness // European Journal of Philosophy. 2000. № 8 (2). P. 190–209.
- Макарова И. В. Франц Брентано и его «Психология Аристотеля» // Историко-философский ежегодник’2002. Москва : Наука, 2003. С. 304–308.
- Громов Р. А. Брентано и Гуссерль как историки философии // Логос. 2007. № 2. С. 75–97.
- Franz Brentano and Austrian Philosophy / Ed. by D. Fisette, S. Guillaume, F. Stadler. Cham : Springer, 2020. 441 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Юркевич О. М. Брентано, Франц // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брентано, Франц (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
