Британський музей
Брита́нський музе́й (англ. British Museum) — національний культурно-освітній заклад у м. Лондоні (Велика Британія), в якому зберігаються колекції зі спадщини світової культури та мистецтва.
Історична довідка
07.06.1753 Парламент Великої Британії видав «Акт про Британський музей». Згідно з цим документом створено перший у світі безкоштовний публічний національний музей.
В основі колекції було зібрання натураліста Г. Слоана (1660–1753), який у 1687–1689 служив лікарем губернатора Ямайки. За цей період Г. Слоан зібрав кілька сотень видів рослин із островів Атлантичного океану: Мадейри, Барбадосу, Невіса, Сент-Крістофера. 1693 Г. Слоан був обраний секретарем Лондонського наукового товариства (з 1727 після смерті І. Ньютона очолив товариство). 1753 колекція Г. Слоана складалася із 80 тис. одиниць зберігання, включала бібліотеку (40 тис. книг і рукописів), а також 32 тис. монет і медалей. Вчений заповів свою колекцію та приватну бібліотеку державі в обмін на пенсію в розмірі 20 тис. фунтів стерлінгів для його нащадків.
Колекція Г. Слоана разом із колекцією політичного діяча Р. Гарлі (1661–1724; Велика Британія) та бібліотекою антиквара Р. Б. Коттона (1571–1631; Велика Британія) стали основою зібрання Британського музею. Для облаштування закладу було придбано маєток Монтегю в районі Блумсбері (м. Лондон), будівлю реставровано.
1759 музей відкрито для відвідування. Зі зростанням фондів до оригінальної споруди добудовували нові галереї.
1823 маєток Монтегю знесли, а на його місці архітектор Р. Смерк (1780–1867; Велика Британія) розпочав будівництво нової споруди в неогрецькому архітектурному стилі (різновид неокласицизму). 1852 відкрито центральний вхід та першу залу — т. з. Бібліотеку короля (тепер Галерея Просвітництва), яка вміщувала книгозбірню Георга ІІІ. У 1857 відкрито Круглу читальну залу, розташовану в самому центрі Британського музею. 1963 відокремлено Музей природознавства, а 1973 — Британську бібліотеку.
Після переїзду в 1997 Британської бібліотеки до нового приміщення, внутрішній двір музею було перебудовано і створено найбільший критий двір у Європі — Великий двір королеви Єлизавети ІІ (відкрито 2000).
Станом на 2021 музей сповідує принцип вільного доступу до світової культурної та історичної спадщини, тому вхід до нього безкоштовний.
Характеристика
Фонди Британського музею накопичувалися в різний спосіб: через купівлю, дарування або заповідання приватних колекцій, організацію музеєм археологічних експедицій, вивезення цінностей із колоній та участь Великої Британії в колоніальних війнах. Формування музею відображало розширення колоніальних володінь Британської імперії, тоді як у 21 ст. його місією є висвітлення та дослідження надзвичайного розмаїття людських культур, різних форм проявів людської творчості та міжцивілізаційних зв’язків.
Усього у фондах Британського музею (станом на 2021) — понад 8 млн експонатів.
Структурно Британський музей поділяється на відділи, які формують свої колекції переважно за принципом географічного (рідше — хронологічного) походження пам’яток.
Колекції відділу Африки, Океанії та Америк нараховують близько 350 тис. об’єктів, які презентують культури корінних народів з багатьох частин світу: Африки (окрім Стародавнього Єгипту, Судану та Середземноморського узбережжя), Австралії та островів Тихого океану, Північної, Центральної, Південної Америки та Карибського басейну. Колекції відділу формувалися впродовж 19–20 ст. Особливістю африканської колекції є архів із 40 тис. оригінальних фотографій, які накопичувалися від 1860-х. Колекція Океанії містить артефакти, зокрема від часів перших експедицій європейців до Австралії, Нової Зеландії, Нової Гвінеї, Соломонових островів, островів Меланезії, Полінезії та Мікронезії. Американська колекція на 2021 містить близько 90 тис. історичних та археологічних пам’яток корінних народів американських континентів та дозволяє простежити розвиток їхньої культури впродовж 12 тис. років.
Колекції відділу Азії включають пам’ятки, що походять з Центральної, Південної, Східної, Південно-Східної Азії та Сибіру. Окремими зібраннями представлені колекції китайського жаду (нефриту) та китайської кераміки. Основа колекцій відділу Азії була закладена спадщиною Г. Слоана. 1880 до Британського музею передано пам’ятки з фондів Британської Ост-Індської компанії. 1933 відкрито відділ східних старожитностей (з 2003 — відділ Азії). У відділі Великої Британії, Європи та доісторичної епохи зібрано одинадцять колекцій, серед яких: палеоліту та мезоліту; ранньоєвропейського середньовіччя; європейського залізного віку та римських завоювань; пізньосередньовічної Європи та юдаїки; візантійського світу; європейської культури 19, 20 ст. тощо.
Відділ монет і медалей створений 1860. Колекції нараховують понад 800 тис. одиниць монет, медалей та банкнот від 7 ст. до н. е. до сучасності. Понад 20 тис. монет входили до зібрання Г. Слоана. Зображення понад 600 тис. монет оцифровані та доступні у цифровому каталозі.
Колекції відділу Єгипту і Судану ілюструють розвиток культур долини Нілу від неоліту до сучасності. Відділ також містить архів і бібліотеку з єгиптології. На 2021 фонди відділу нараховують понад 100 тис. пам’яток. Активне наповнення фондів музею єгипетськими артефактами розпочалося з 1801 — після британської перемоги над наполеонівськими військами у Єгипті. 1802 король Георг ІІІ презентував музею здобуті трофеї, найвідоміший — Розетський камінь. 1817 до музею доставлено іншу пам’ятку — бюст Рамзеса ІІ. У 1830-х до музею передані папіруси та інші старожитності. 1866 у колекції музею було близько 10 тис. предметів.
Відділ Греції та Риму містить колекції з понад 100 тис. артефактів цивілізацій і культур Середземномор’я від 5000 до н. е. і до занепаду Західної Римської імперії (4 ст. н. е.). Пам’ятки з фондів відділу експонуються в окремих тематичних галереях: крито-мінойської цивілізації, Греції 1050–520 до н. е., грецьких амфор, світу Александра Македонського, Римської імперії, світу етрусків, стародавнього Кіпру тощо.
Колекції відділу Середнього Сходу містять широкий спектр археологічних пам’яток із Месопотамії, Ірану, Сирії, Йорданії, Лівану, Палестини, Аравійського півострова, Анатолії, Центральної Азії та Кавказу. До них також належать барельєфи з Ассирії, фінікійські вироби зі слонової кістки, бібліотека Ашшурбанапала та клинописні таблиці (див. Клинопис) з Ніневії. Окрема ісламська колекція включає зібрання археологічного матеріалу з Іраку, Ірану та Єгипту, як давнини та середньовіччя, так і сучасності, а також кераміку з м. Ізніка (Туреччина).
Колекції відділу естампів і малюнків нараховують близько 50 тис. малюнків і понад 2 млн гравюр від 15 ст. до сучасності. Зокрема, у фондах представлені роботи Ф. Гойї, Е. Дега, А. Дюрера, Мікеланджело та ін.
Музей має власне видавництво (публікує каталоги колекцій, наукові праці співробітників музею, книги для науковців, студентів тощо, висвітлюючи різні аспекти декоративного і прикладного мистецтва, історії, археології, культури).
Додатково
1759–1830 вхід до Британського музею був обмеженим — для отримання вхідного квитка відвідувачі подавали заявку і заповнювали анкету, що мало засвідчити рівень їхньої освіченості та грамотності. Вважалося, що неосвічені особи не знатимуть правил поведінки у музеї та можуть нашкодити експонатам. Години відвідування музею були обмежені, для відвідувачів проводили персональні екскурсії.
Література
- Sir Hans Sloane (1660–1753). Founder of the British Museum // JAMA. 1969. Vol. 207. Is. 5. P. 943.
- Cash D. Access to Museum Culture: the British Museum from 1753 to 1836. London : British Museum, 2002. 264 p.
- Paddon H. Redisplaying Museum Collection: Contemporary Display in British Museums. London : Routledge, 2017. 184 p.
- The British Museum (офіційний сайт). URL: https://www.britishmuseum.org/.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Коваль А.П. Британський музей // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Британський музей (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.09.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
