Бурхан
Бурха́н (буркан, бурган, пуркан, пурган; тюрксько-монгольска модифікація слова «будда» або словосполучення «будда-хан») — у міфологічних системах монгольських та окремих тюркських народів (хакасів, тувинців, киргизів та уйгурів) означення будди, бога назагал або виготовлене зображення бога у вигляді кумира (ідола). Поряд із тим у ізольованих монголомовних групах, які зберігають архаїчні міфологічні уявлення, термін «пурган» позначає багатоманіття божеств і духів (включно з демонами), на противагу Тенгрі (Тенгері) — уособленню єдиного небесного божества (або обожнене небо).
У словоформі «буркан» термін запозичений з монгольської до тунгусо-маньчжурської міфології, де вживається на позначення духа-помічника шамана під час камлання. Тоді як в бурятській міфології бурханом може бути назване будь-яке божество або просто злий дух: Арахі-бурхан (Раху), Саган-бурхан (дух віспи) тощо.
Із поширенням буддизму поняття «бурхан» почали відносити до індо-тибетських ламаїстських (див. Ламаїзм) божеств, які після 17 ст. були інтегровані до шаманського пантеону. В переліку обрядових закликів вони зазвичай згадуються першими, а в космогонічних та антропогонічних переданнях постають головними діючими персонажами. До них належать: Шагджитубі (від тибетського Шак'ятхубпа, тобто Шак'ямуні) або Бурхан-бакши (у значенні Будда-вчитель), Ар'я-Бало (Авалокітешвара), Майдар (Майтрея) тощо. Буддисти-монголи розподіляють бурханів на утихомирювачів (аморлінгой) та лютих (докшит).
Широкого розповсюдження набуло виготовлення литих або кованих скульптурних зображень бурханів з різноманітних металів (золота, срібла, бронзи, міді). Зазвичай їх розміщують у буддійських кумирнях, які в середовищі сибірських буддистів називають «дацан» (дасанг), а в Середній Азії — «суме». Обличчям статуї бурханів звернені на південь, тобто до дверей кумирні.
Часом Бурхан постає в ролі одного з верховних небожителів, деміургів, творців світу (в окремих сюжетах тюрксько-монгольскої релігійно-міфологічної традиції поряд з Юч-Курбустаном, Ульгенем та Кудаєм).
Так званий Білий Бурхан — верховне божество в синкретичній новій релігії алтайців — бурханізмі.
Література
- Kaschewsky R. Die Religion der Mongolen // Die Mongolen, Beiträge zu ihrer Geschichte und Kultur / Hrsg. von M. Weiers. Darmstadt : Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1986. P. 87–123.
- Atwood C. P. Buddhism and Popular Ritual in Mongolian Religion: A Reexamination of the Fire Cult // History of Religions. 1996. Vol. 36 (2). P. 112–139.
- Balogh M. Contemporary Shamanisms in Mongolia // Asian Ethnicity. 2010. Vol. 11 (2). P. 229–238.
- Buddhism in Mongolian History, Culture, and Society / Ed. by V. A. Wallace. New York : Oxford University Press, 2015. 352 р.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Базик Д. В. Бурхан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бурхан (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.12.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів