Дацан

Гандан Тегчінлін, м. Улан-Батор, Монголія

Даца́н (монг. дацан, бурят. дасан, тув. дассың від тиб. གྲྭ་ཚང. grwa tshang — монастир, монастирська школа, монастир-університет) — назва монастирських комплексів у тибето-монгольському буддизмі. У традиції Тибету дацанами називають окремі «факультети» (освітні центри, відділення) при буддійських монастирях, де ведеться навчання цаніду (буддійській філософії). У бурятських буддистів термін позначає монастир назагал; у монгольських — окремий храм при великому монастирі, не обов'язково пов'язаний із навчальним процесом.

Історична довідка

Тибетський буддизм проник з Монголії на північ, до бурятського населення Забайкалля на початку 17 ст. Спершу був поширений серед етнічних груп, що вийшли незадовго до цього з Халхи (землі на північ від пустелі Гобі) — цонголів, сартулів, хатагінів; наприкінці 17 — на початку 18 ст. розповсюдився територією всього Забайкалля. Друга «лінія» буддизму принесена до бурят, тувинців, калмиків безпосередньо з Тибету, з монастиря Лабранг (засн. 1709, тепер провінція Ганьсу, Китай).

У Бурятії дацани були водночас релігійно-культовими та адміністративно-освітніми центрами. Їх будували у сприятливих місцях, іменували зазвичай за назвою місцевості. У 1701 в Забайкаллі було вже 11 дацанів. За офіційними даними Російської імперії, станом на 1846 у Східному Сибіру налічували 34 дацани та 144 суме (малих храмів). 1853 спеціальним циркуляром цю кількість дацанів і духовенства при них намагалися кінцево закріпити (з метою перешкодити подальшому зростанню «кумирень» і «капищ»): при 34 дацанах було дозволено діяти 285 ламам. Як наслідок, кількість монастирів у наступні десятиліття лишалася сталою. До Жовтневого перевороту 1917 діяло 35 (за іншими даними — до 40) дацанів, з них: 32 — у Забайкальській області, 2 — в Іркутській губернії, 1 — у м. Санкт-Петербурзі. 1928 їх кількість зросла до 48–50. Проте вже до 1939 всі буддійські дацани були закриті або знищені, бл. 20 тис. монахів піддані репресіям. У повоєнні часи (з 1948) офіційно діяло 2 дацани (обидва — тепер Забайкальський край, РФ). Ситуація змінилася в бік легалізації буддизму лише у 1970–1980-х, дацани стали відкривати з 1991. Натепер, за даними Буддійської традиційної сангхи Росії, діє близько 50 дацанів на території Сибірського та Далекосхідного федеральних округів, у м. Санкт-Петербурзі. Головний соборний храм, регіональний центр буддійської сангхи й резиденція чинного XXIV Пандито Хамбо-лами — Іволгинський дацан (с. Верхня Іволга, Іволгинський район, Республіка Бурятія, РФ).

Дацани історично функціонували як релігійні, освітні, медичні центри, бібліотеки, господарські одиниці (землеволодіння). Є місцем паломництва, а з кінця 20 ст. стали також привабливими туристичними об’єктами.

Насельники дацанів

У Монголії та Бурятії:

  • ширеете (ширетуй) — настоятель дацана-монастиря;
  • лами — ченці, які виконують різні роботи в дацані, зокрема емчі-лама — лікар;
  • хуварак (хувраг, хубараг) — послушник, учень.

Архітектура

Перші буддійські монастирі монголів, джунгарів і бурятів діяли як комплекси спеціально облаштованих юрт, що кочували разом зі скарбом їх власників-лам або ставками феодалів. Перший стаціонарний монастир у центральній Монголії — Ердені-Дзу (монг. Эрдэнэ-Зуу хийд, Эрдэнэзуу; тепер аймак Уверхангай) — був побудований Абатай-ханом (1534–1586) у 1585 (з 2004 є частиною комплексного об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, див. Орхонської долини культурний ландшафт).

Будівництво першого стаціонарного дерев’яного дацана бурятів — Цонгольського («Балдан Брайбунг лінг», тепер Кяхтинський район, Республіка Бурятія) — відносять, за панівною версією, до 1753–1758.

Дацани традиційно поєднують храми і помешкання для ченців.

В архітектурі бурятських дацанів виділяють три різні стилі:

  • тибетський,
  • китайський та
  • форма юрти (початково характерна для Монголії).

Характерні риси тибетського стилю: похилі стіни, ступінчасті об'єми, ярусність і пірамідальність, спадання маси будівлі по вертикалі, масивний фриз темно-червоного кольору. У тибетській традиції стіни храмів споруджували з тесаного каменю або сирцевої цегли без сполучних розчинів. Це визначало характерну особливість архітектури Тибету: нахил зовнішньої площини стін всередину.

У Бурятії основний будівельний матеріал — дерево. Колоди або брус зовні обшивали дошками. Агінський дацан (бур. Агын хийд, Агын дасан; тепер Агінський Бурятський округ, Забайкальський край, РФ) був першим серед відомих дацанів, збудованих з каменю. Чимдалі при зведенні бурятських дацанів більшало елементів східної архітектури (квадрат у плані, колони, загнутий догори дах, рясний декор, багатобарвність тощо).

Архітектура дацана символізує божественне тіло Будди.

Головна будівля дацана — Цогчен-дуган — «будинок загальних зборів», або Соборний храм (від тиб. འདུ་ཁང།, дуган — зал зборів). Навколо Цогчена розташовані дугани-суме — окремішні «каплиці» або монастирські будівлі, храми (іноді до двох десятків), присвячені сакральним персонажам буддизму (Майтреї, Авалокітешварі, Вайрочані та ін.). Ступи-субургани на території пов'язані зі значними подіями життя дацана або історичними подіями. Помітна тенденція до приведення архітектурного простору у відповідність із символікою мандали.

Головна брама дацана — богдойн-халга — розташована на південному боці огорожі. У західній, східній та північній стінах є хвіртки. Головну браму відчиняють за особливо урочистих випадків, у решту часу на територію дацана потрапляють через хвіртки. Бруковану доріжку від головної брами до ґанку Цогчен-дугана називають «священний шлях».

Над входом у Цогчен-дуган встановлюють буддійський символ — хурде або чойж хорол — мідні золочені статуї «Колеса Дгарми» та двох газелей обабіч. Уздовж фризу розміщують блискучі круглі позолочені дзеркала — толі, що мають магічний охоронний зміст, і мані — тибетські склади слів мантри.

Підзори (декоративна облямівка піддашшя) — у вигляді стилізованих хмар (улеен). Прикраси гребеню покрівлі — вазоподібний гострокінцевий ганджир (багатоярусний шпиль) у центрі та циліндричні чжалцани. Фігурні навершя кутових кінців даху бурятською називають «дулі» (полум'я). Зображення левів, запозичені з китайської архітектури, встановлюють на ґанку Цогчен-дугана.

На території храму розміщені хурде — священні молельні барабани, що крутяться, з вирізьбленими на них мантрами.

Система освіти в дацанах

Найбільші дацани мали три факультети — загальний (філософський — цанід), медичний та тантричний (г'ю; джуд). У невеликих дацанах був лише загальний факультет; освіту продовжували в інших центрах. На тантричний факультет приймали лише тих ченців, які отримали загальну філософську підготовку, а в групи з вивчення «Калачакра тантри» — найбільш здібних з-поміж допущених до вивчення тантр. У традиції школи гелуг назва «дацан» позначала окремий факультет.

Система «цанід» передбачала послідовне вивчення п'яти дисциплін, що потребувало близько 15 років (зазвичай батьки віддавали у монастирі дітей у дуже ранньому віці):
1. Логіка (прамана) — за творами Дгармакірті.
2. Параміта (шлях «класичної» Магаяни) — за текстом Майтреї-Асангі «Абгісамаяланкара».
3. Мадг’ямака — за трактатом Чандракірті «Мадг’ямакаватара».
4. Віная (передусім, Віная муласарвастивадинів).
5. Абгідгарма — за «Абгідгармакоші» Васубандгу та «Абгідгармасамуччає» Асангі.

Буддійські освітні заклади поділяють на чоловічі й жіночі (так, жіночий дацан діє в м. Улан-Уде).

У Тибеті освітні дацани були частинами (філіями) великих монастирських комплексів, як-от Дрепунг, Ганден та ін. На території Росії — діють як самостійні освітні та релігійні центри, провадиться політика ізоляції бурятських буддистів від зарубіжної сангхи.

Крім того, дацани були важливими центрами поширення релігійної літератури. Так, з-поміж 34 бурятських дацанів на кінець 19 ст. тільки 5 не мали друкарень. Всі інші провадили активну видавничу діяльність, друкували літературу з популярним викладом віровчення, підручники, тлумачники для проведення ритуалів і обрядів — сукупно понад 600 найменувань друкованої продукції, переважно монгольською та тибетською мовами.

Медицина в дацанах

Дацани завжди були центрами вивчення тибетської, монгольської, китайської та індійської медицини. У них збирали та перекладали медичні трактати, відкривали школи у манба-дуганах та лікарні (тільки в Ангінському дацані практикували 60 емчі-лам). Медичні предмети викладали спеціальні вчителі. Широко практикували і практикують дотепер збирання й застосування місцевих лікарських трав.

Хурали

Хурал (від монг. хурал — збори) — це збори лам-ченців, а також служби, присвячені важливим подіям буддійської священної історії. У Монголії та Бурятії хурали поділяють на великі та малі. За традицією, вони збираються у певних дацанах.

Великі хурали скликають у дні священних дат, пов'язаних з чотирма знаменними подіями в діяльності Шакьямуні та його становлення Буддою, а також у дні, присвячені вшануванню сходження вчителя Будди Шак'ямуні з царини небожителів у світ людей.

Молебень, звернений до божества Калачакри (хурал Дуйнхор) відбувають 15 числа третього місяця за місячним календарем (цього дня Будда Шак'ямуні в образі Калачакри проповідував вчення таємної мантри).

Великі молебні проводять, аби вшанувати діяння інших вчителів буддійської традиції. Під час хуралів «великих читань» читають Ганджур, Данджур (див. Канг'юр і Тенг'юр), «Ламрім», «Сундуй», «Алтангерел», «Жаадамба» та інші канонічні твори.

Дати проведення малих повсякденних молебнів встановлюють згідно з традиціями кожного монастиря або виявляють за астрологічною (див. Астрологія) ознакою. Щоденно здійснюють ритуали на честь сахюусанів (див. Дгармапала) — хранителів дгарми і захисників буддистів. Ченці читають мантри, здійснюють підношення до їхніх зображень.

За структурою хурал поділяється на попередню, основну та заключну частини. Найчастіше проведення великих хуралів розраховують на три дні, часом і довше. При цьому середній день, а іноді й останній, припадає на основну дату для проведення молебню.

Додатково

  • Хурул (від монг. хурал — збори) — загальне найменування буддійського храму у калмиків і тувинців.
  • Хуре (монг. хүрее) — монастир в Монголії, при якому постійно мешкало духовенство. Іх-Хурее (Да-хурее, букв. — Великий монастир) у 17–18 ст. було кочовою, а з 1778 — осілою (в долині р. Туул), резиденцією очільників монгольської сангхи та адміністративним центром т. з. Зовнішньої Монголії. 1924 перейменоване на м. Улан-Батор. Натепер хуре у Монголії не лишилося. Деякі дослідники вважають, що українське слово «курінь», запозичене з тюркських мов, має зв'язок з монгольським «хуре».
  • Початково архітектурний стиль бурятських дацанів був надзвичайно еклектичним. Це пояснюють як впливом південно-східних (тибетських, китайських, монгольських) традицій, так і російсько-православних (оскільки для будівництва дацанів запрошували артілі будівничих і ремісників з росіян, звиклих до спорудження православних церков). Звідси, зокрема, притаманне східно-православній архітектурі хрестоподібне планування будівлі, яке згодом, зі становленням самостійної школи бурятського культового зодчества, витіснене квадратними чи прямокутними в плані спорудами.

Література

  1. Минерт Л. К. Памятники архитектуры Бурятии. Новосибирск : Наука, 1983. 191 с.
  2. Позднеев А. Очерки быта буддийских монастырей и буддийского духовенства в Монголии в связи с отношением сего последнего к народу. Элиста : Калмыцкое книжное издательство, 1993. 496 с.
  3. Тумунов Ж. Т. Ага и агинцы. Улан-Удэ : Бурятское книжное издательство, 1993. 192 с.
  4. Крижешевська Л. Буддизм в Україні // Українське релігієзнавство. 2007. № 43. С. 120–129.
  5. Козловский И. А. Избранные лекции по теории и практике религиозного мистицизма : в 2 т. Донецк : Норд-Пресс, 2009. Т. 1: Буддизм. Христианство. 322 с.
  6. Буддизм в истории и культуре бурят / Под ред. И. Р. Гарри. Улан-Удэ : Буряад-Монгол Ном, 2014. 432 с.
  7. Snellgrove D. Indo-Tibetan Buddhism: Indian Buddhists and their Tibetan successors. Bangkok : ‎Orchid Press, 2016. 644 р.

Автор ВУЕ

І. А. Козловський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Козловський І. А. Дацан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Дацан (дата звернення: 11.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
27.07.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶