Бухарі, Мухаммад ібн Ісмаїл, аль
Буха́рі, Муха́ммад ібн Ісмаї́л, аль (аль-Бухарі; араб. محمد بن إسماعيل البخاري; повне ім’я — Мухаммад ібн Ісмаїл ібн Ібрагім ібн аль-Мугіра ібн Бардізба Абу Абдаллаг аль-Джуфі аль-Бухарі; 810, м. Бухара, тепер Узбекистан — 870, селище Хартанг, тепер у Пайарицькому районі Самаркандського вілаєту, Узбекистан) — мусульманський вчений, богослов, факіг, коментатор Корану, збирач і дослідник хадисів (мухаддіс).
|
Бухарі, Мухаммад ібн Ісмаїл, аль (محمد بن إسماعيل البخاري) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Мухаммад ібн Ісмаїл ібн Ібрагім ібн аль-Мугіра ібн Бардізба Абу Абдаллаг аль-Джуфі аль-Бухарі |
| Народження | 810 |
| Місце народження | Бухара |
| Смерть | 870 |
| Місце смерті | Хартанг |
| Місце поховання | Хартанг |
| Місце діяльності | Іран, Ірак, Хіджаз, Єгипет |
| Напрями діяльності | збирання і упорядкування хадисів, хадисознавство |
| Традиція/школа | іслам |
Зміст
Життєпис
Походив з освіченої родини, батько був соратником знаного богослова і правознавця Маліка ібн Анаса (див у ст. Малікіти).
Рано втратив батька. З дитинства виявив зацікавленість хадисами, вирізнявся винятковою пам'яттю.
Близько 826 здійснив паломництво до м. Мекки. Залишився в місті, кілька років вивчав хадиси під керівництвом Ахмада ібн Ханбала (див. у ст. Ханбаліти).
У наступні роки багато мандрував, збираючи хадиси (відвідав міста Хорасану, Іраку, Хіджазу, Єгипту). Зупинявся для навчання і праці у містах Басрі (звідки щорічно здійснював хадж), Багдаді, Дамаску, Фірабрі, Нішапурі тощо. Часто переїжджав через розбіжності з місцевими мусульманськими лідерами.
Останні дні життя провів у сел. Хасрангу.
Діяльність і праці
У молоді роки уклав «Кітаб ат-таріх аль-кабір» — зведення життєписів передавачів хадисів, соратників пророка Мухаммада та їх наступників.
Мав на меті зібрати найдостовірніші перекази про життя, вчинки і вислови пророка Мухаммада. Записав тисячі хадисів (традиція приписує йому перевірку 600 тис. хадисів і запис 200 тис.). Із доробком аль-Бухарі пов’язують і розвиток методології хадисознавства (критерії відбору хадисів, принципи їх класифікації, підстави неприйнятності тощо).
Після ретельної перевірки відібрав і систематизував 7397 (за іншими джерелами — 7563) хадисів із повними (безперервними) ланцюжками передавачів від очевидців події (див. Існад). Підсумком 16-річної праці стала збірка «Аль-Джамі‘ ас-сахіх» — натепер класичний і авторитетний у сунізмі звід хадисів. Збірка складається з 97 книг, 3450 розділів. «Аль-Джамі‘ ас-сахіх» відома як перший канон, де хадиси були систематизовані тематично (а не за іменами переказувачів): за різними аспектами фікху, богословських питань (напр., створення світу, уявлення про рай, пекло), релігійного культу, етичних норм, військових справ, діяльності пророків, тлумачення Корану, природних явищ тощо. Хадиси, що містили матеріал з різних тем, повторювались у відповідних розділах (загальна кількість хадисів без повторів сягає бл. 3 тис.). Деякі розділи мають назви, але не містять хадисів (пояснюють тим, що діяч наперед склав детальний план збірки, але не встиг за життя знайти такі хадиси, які б відповідали вимогам вірогідності).
Дотримувався поглядів про нествореність Корану як мови Аллага, але достовірних джерел про філософські й богословські погляди аль-Бухарі не збереглося.
До наших часів дійшов і укладений аль-Бухарі коментар до Корану, низка ін. праць.
Визнання
Вже до 10 ст. збірка «Аль-Джамі‘ ас-сахіх» стала однією з найавторитетніших у сунітській традиції, а для багатьох мусульман — другою книгою за значимістю після Корану. Зібраний і упорядкований ученим матеріал здійснив уплив на формування богословських, правових, етичних, соціальних тощо поглядів сунітів.
Після десятиліть забуття у добу радянської влади, ім’я і доробок аль-Бухарі були відроджені у незалежному Узбекистані. У селищі Хартангу на честь діяча зведено меморіальний комплекс (1998), що включає мечеть, мавзолей, бібліотеку, медресе.
Додатково
- за мусульманським календарем роки життя аль-Бухарі — 194–256 рр. гіджри.
- За словами аль-Бухарі, він вислухав і зібрав хадиси у понад тисячі шейхів.
- У серпні 2022 Міністерство юстиції Російської Федерації включило канонічну збірку хадисів аль-Бухарі до федерального переліку екстремістських матеріалів. Це викликало негативну реакцію з боку вірян, імамів, мусульманських лідерів і медіа.
Праці
Р о с. п е р е к л. — Ат-Таджрид ас-сарих ли-ахадис Аль-Джами‘ ас-сахих. Ясное изложение хадисов «Достоверного свода»: «Сахих» аль-Бухари (краткое изложение) / Пер. с араб. В. Нирша. Москва : Умма, 2017. 1440 с.
Література
- Dickinson Е. The Development of Еarly Sunnite Hadith Criticism. Leiden : Brill, 2001. 300 р.
- Lucas S. C. The Legal Principles of Muhammad B. Ismāʿīl Al-Bukhārī and Their Relationship to Classical Salafi Islam // Islamic Law and Society. 2006. Vol. 13 (3). Р. 289–324.
- Brown J. The Canonization of al-Bukhari and Muslim: The Formation and Function of the Sunni Hadith Canon. Leiden; Boston : Brill, 2007. 431 p.
- Ghassan A.-J. Bukhari. London : Tauris, 2007. 145 p.
- Анохін О. М. Хадіси імама Аль-Бухарі про заповіт // Часопис Київського університету права. 2009. № 2. С. 21–25.
- Melchert С. Bukhārī and his Ṣaḥīḥ // Le Muséon. 2010. Vol. 123 (3–4). Р. 425–454.
- Аль-Бухарі // Ісмагілов С. В., Козловський І. А., Халіков Р. Х., Якубович М. М. Іслам: Енциклопедичний словник. Київ : Бібліотека ісламознавства ; Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України ; Видавництво Руслана Халікова, 2021. С. 101.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Бухарі, Мухаммад ібн Ісмаїл, аль // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бухарі, Мухаммад ібн Ісмаїл, аль (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.09.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
