Біланюк, Олекса-Мирон
Біланю́к, Оле́кса-Миро́н (15.12.1926, с. Тарнавка Сяноцького повіту, Галичина, тепер Польща — 27.03.2009, м. Валінґфорд, штат Пенсильванія, США) — фізик і громадський діяч.
|
Біланюк, Олекса-Мирон | |
|---|---|
| Народження | 15.12.1926 |
| Місце народження | Тарнавка |
| Смерть | 27.03.2009 |
| Місце смерті | Валінґфорд |
Іноземний член НАН України зі спеціальності «фізика» (1992). Президент Української вільної академії наук, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (НТШ). Співавтор концепції тахіонів, що започаткувала новий напрям сучасної фізики.
Зміст
Життєпис
Народився в родині Петра Біланюка, який після здобуття освіти та наукового ступеня доктора в галузі фізичної географії у Карловому університеті (м. Прага) викладав у навчальних закладах, останні передвоєнні роки — у м. Львові. Тут Біланюк закінчив 6 класів початкової школи. Під час війни гімназійну освіту здобув у домашніх умовах.
1944 його забрали на примусові роботи до Німеччини. Після приходу американців пішов до табору переміщених осіб у м. Ауґсбурзі. Тут зустрівся з поетом Василем Баркою, спілкування з яким сприяло формуванню широких гуманітарних знань.
1945 навчався на підготовчих курсах, фондованих Організацією Об’єднаних Націй у м. Мюнхені для переміщених осіб, де опанував англійську мову. 1946–1947 вступив до Політехніки у м. Карлсруе (Німеччина) — закладу, у якому Генріх Рудольф Герц експериментально підтвердив існування електромагнітних хвиль. Демонстрація студентам відповідних дослідів з оригінальним апаратом Герца справила враження на Біланюка, що значною мірою визначило його подальші зацікавлення фізикою.
1947–1951 студіював електротехніку в Левенському університеті (Бельгія), де викладали французькою мовою.
Для поглиблення навчання 1951 переїхав до США (дозвіл отримували переміщені особи після перевірки), де в Мічиганському університеті 1957 отримав ступінь доктора філософії в галузі фізики ядерної.
1957–1964 проводив наукові дослідження в лабораторіях ядерної фізики Мічиганського та Рочестерського (США) університетів. 1962–1963 виконував експерименти на новому циклотроні Аргентинської ядерної лабораторії (м. Буенос-Айрес). З 1963 понад 30 років працював у Свортморському коледжі (штат Пенсильванія), часто проводячи дослідження у наукових центрах Америки, Європи й Азії. 1976 працював у м. Києві в Інституті ядерних досліджень АН України (тепер Ядерних досліджень інститут НАН України), 1980 — у Франції на прискорювачі «Сатурн», 1984 — у Національній ядерній лабораторії в Італії.
Наукова діяльність
Основні наукові зацікавлення стосуються ядерної фізики — вивчення ролі спіну та інших квантових характеристик ядер низки елементів на перебіг високоенергетичних ядерних реакцій з їхньою участю. Дослідив роль альфа-частинок у структурі ядер (1981). Провів і проаналізував одну з перших гіпер’ядерних реакцій, у якій взаємодіяли не лише нуклони в ядрах, але й кварки в нуклонах (1982). У галузі теоретичної фізики разом із Еннакалом Чанді Джорджем Сударшаном (1931–2018; Індія — США) висунув гіпотезу про існування частинок, які рухаються швидше, ніж світло у вакуумі, зазначивши, що спеціальна відносності теорія не забороняє їх існування (1962). Для цих частинок професор Колумбійського університету Джеральд Файнберг (1933–1992; США) запропонував назву «тахіони». Гіпотеза Біланюка–Сударшана упродовж наступних десятиліть здобула широке зацікавлення серед фізиків. Тахіонам присвячено декілька тисяч статей, у яких розглядають їх можливу роль у фізиці й астрофізиці, зокрема в еволюції Всесвіту.
Біланюк був членом редколегій видань «American Journal of Physics», «Український фізичний журнал», «Фізичний збірник НТШ», «Світ фізики». Автор понад 20 науково-популярних статей українською мовою у виданнях США, Канади й України. Був редактором гасел із фізики в «Енциклопедії українознавства» та англомовній «Encyclopedia of Ukraine». Його стаття «Українські фізики за межами України», опублікована у «Фізичному збірнику НТШ» (1993, т. 1), інформує про діяльність близько 80 відомих науковців українського походження, які зробили вагомий внесок у фізику та суміжні науки.
За дослідження ролі альфа-частинок у структурі ядер разом зі співавторами відзначений премією імені К. Синельникова НАН України (1995).
1992 обраний іноземним членом НАН України, 2002 — почесним доктором Львівського національного університету імені Івана Франка. 2007 нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
Громадська діяльність
1946 Біланюк став членом «Пласту», з переїздом до США брав активну участь у громадсько-науковому житті української діаспори. 1974 обраний дійсним членом НТШ в Америці (НТШ-А), 1994 — віце-президентом Світової ради НТШ, 2003 — почесний член НТШ-А. 1997–2006 — президент Української вільної академії наук.
Сприяв переданню в Україну понад 70 художніх картин Володимира Винниченка, виданню наукових праць академіка Михайла Кравчука. Співпрацював із Комісією фізики НТШ в Україні та Міжнародним енциклопедичним бюро з фізики, завдяки його підтримці видано деякі наукові праці Олександра Смакули, вийшли перші номери видання «Фізичний збірник НТШ».
Додатково
Значний вплив на формування світогляду Біланюка справив його батько, який 1914 вступив до Легіону Українських січових стрільців, 1915–1921 був старшиною Української Галицької Армії, 1923–1924 — студент Львівського таємного українського університету.
Праці
- Тахіони. Вибрані публікації до 40-річчя тахіонової гіпотези. Львів : Євросвіт, 2002. 160 с.
- Tachyons // Journal of Physics: Conference Series. 2009. Vol. 196. P. 1–4. URL: https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1742-6596/196/1/012021
У с п і в а в т. —
- «Meta» Relativity // American Journal of Physics. 1962. Vol. 30. № 10. P. 718–723.
- Causality and Space-like Signals // Nature. 1963. Vol. 223. P. 386–387.
- Reaction 6Li(p, Δ++)6He at 1.04 GeV and the Δ−N Interaction // Physical Review Letters. 1982. Vol. 48. № 15. P. 997–1000.
Література
- Ґайда Р. Про одне повноцінне життя // Світ фізики. 1997. № 2. С. 9–12.
- Довгий Я. Професор Олекса Біланюк і Фізична комісія НТШ // Праці Наукового товариства імені Шевченка. Фізичний збірник. 2014. Т. 37. Т. 9. С. 138–142.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Пляцко Р. М. Біланюк, Олекса-Мирон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біланюк, Олекса-Мирон (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
