Бірка та Ховгорден
Бі́рка та Ховго́рден (швед. Birka och Hovgården) — комплекс археологічних пам’яток епохи вікінгів (комуна Екере, лен Стокгольм, Швеція), пам'ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 1993).
|
Бірка та Ховгорден | |
|---|---|
| Країна | Швеція |
| Місце розташування | Стокгольм (лен) |
| Площа | 226 га |
| Рік внесення | 1993 |
| Критерії | (iii)(iv) |
Історична довідка
Бірка та Ховгорден розташовані приблизно за 30 км на захід від м. Стокгольма на невеликих островах Б’єрке та Адельсе в районі озера Меларен.
Найдавнішим свідченням заселення території міст Бірка та Ховгорден є кладовище на північний захід від Ховгордена, яке використовувалося між 600 і 1100.
Місто Бірка та пов’язаний з ним королівський домен Ховгорден засновані у 8 ст. Бірку вважають першим містом (стадом) Швеції. Король надав місту особливий статус. Воно мало власну раду (тінг), очолювану префектом. Обов’язком короля було стежити за порядком у місті.
Через місто Бірка проходили торговельні шляхи. Протягом 790–980 воно було одним із найважливіших торговельних міст у Північній Європі та центром розгалуженої торговельної мережі, створеної скандинавами в епоху вікінгів.
Бірка — місце першої документально зафіксованої спроби християнізації шведів 829–831 франкським місіонером бенедиктинцем Ансгаром (801, тепер Франція — 865, тепер Німеччина). Він прибув з Данії з дорученням від імператора Людовика І Благочестивого. Місіонеру вдалося побудувати церкву та навернути кількох людей, зокрема префекта міста, але масового прийняття християнства місцевими жителями не відбулось.
Торговельна діяльність у Бірці припинилася наприкінці 10 ст., функція найбільшого торговельного центру країни перейшла до нового міста Сигтуни. Припускають, що вплинули природні фактори — підняття суші (місто було розташоване в затоці, яка з часом перетворилась на озеро, унаслідок місто втратило свою легкодоступність для кораблів).
Ховгорден зберігав своє значення королівського домену і після занепаду Бірки. Тут протягом 1200-х була розташована королівська резиденція. За часів короля Магнуса ІІІ завершено цегляний літній палац, відомий як Будинок Альсне. Ця будівля була місцем проведення Королівської ради (1279 або 1280), яка заклала основу шведської середньовічної феодальної системи (див. Феодалізм). У 14 ст. Ховгорден утратив своє значення.
Археолог Й. Хадорф (1630–1693; Швеція) організував у 1680-х перші археологічні розкопки у Бірці. У 19 ст. у цьому регіоні проводилися масштабні археологічні розвідки. Понад 20 років відбувалися розкопки під керівництвом археолога, етнолога К. Я. Стольпе (1841–1905; Швеція). Свої дослідження він представив на Міжнародному археологічному конгресі (1874). Серії розкопок проведені у Ховгордені в 1916–1920, 1966 та 1992–1994.
У Бірці функціонує Музей вікінгів (заснований 1996) та реконструкція поселення.
Характеристика
Бірка та Ховгорден — повні та винятково добре збережені археологічні пам’ятки епохи вікінгів.
Площа охоронюваної території — 226 га, буферної зони — 2 272 га.
Пам’ятка включає споруди в торговельному місті, королівському домені та гавані, оборонні системи та доісторичні кладовища, рунічний (див. Руни) камінь (бл. 1070), який є свідченням перебування тут короля. Зберігся і фундамент цегляно-кам’яного палацу 13 століття — Будинку Альсне. Ймовірно, це була одна з перших некультових цегляних будівель у регіоні.
Центральну територію Бірки називають «Чорною землею» через характерний колір ґрунту; на ній розташовано понад 2500 курганів. Територія поселення відокремлена земляним муром. На скелястій височині в північно-західній частині острова Б’єрке є залишки фортеці епохи вікінгів. Під час археологічних розкопок знайдено свідчення міжнародної торгівлі з представниками Арабського халіфату та Хазарського каганату.
Значення
Археологічний комплекс Бірка та Ховгорден ілюструє складні торговельні мережі Європи доби вікінгів та їхній вплив на подальшу історію Скандинавії. Він є добре збереженим свідченням торгового поселення вікінгів 8–10 ст.
Джерела
- Birka and Hovgården // UNESCO World Heritage Convention. URL: https://whc.unesco.org/ru/list/555
Література
- Magnus B. Birka. Stockholm : Riksantikvarieämbetet, 1998. 46 p.
- Trinks I., Johansson B., Gustafsson J. et al. Efficient, Large-Scale Archaeological Prospection Using a True Three-Dimensional Ground-Penetrating Radar Array System // Archaeological Prospection. 2010. № 17 (3). P. 175–186.
- Upptäck historien på Birka // Birka Vikingastaden. URL: https://www.birkavikingastaden.se/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Слюсаренко І. Ю. Бірка та Ховгорден // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бірка та Ховгорден (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.12.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
