Бірковський, Фабіан
Бірко́вський, Фа́біан (Фабіян; пол. Birkowski, Fabian; бл. 1566, м. Лемберг, тепер м. Львів, Україна — 09.12.1636, м. Краків, тепер Польща) — релігійний діяч, письменник-полеміст, проповідник, оратор. Писав польською мовою.
|
Бірковський, Фабіан (Birkowski, Fabian) | |
|---|---|
| Народження | бл. 1566«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.1566. |
| Місце народження | Львів |
| Смерть | 09.12.1636 |
| Місце смерті | Краків |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Напрями діяльності | релігія, проповідництво, література |
| Традиція/школа | домініканці |
Життєпис
Походив з міщанської родини, був старшим з 4-х дітей.
1587 завершив навчання у Краківському університеті (див. Ягеллонський університет), отримав ступінь бакалавра мистецтв. З цього ж року викладав у закладі філософію, риторику, класичну літературу. 1593 набув ступінь магістра. Для продовження навчання виїхав до Італії.
1596 вступив у домініканський орден (див. Домініканці), відмовився від академічної кар’єри, присвятив себе вивченню теології.
Проповідницьку діяльність розпочав у церкві Св. Трійці в м. Кракові, куди на месу приходив і король. Уславився як проповідник, справляв великий вплив на аудиторію ораторським обдаруванням. Недільними і похоронними проповідями привернув увагу монарха. Став радником і духовником Сигізмунда ІІІ Вази. За пропозицією короля переїхав до м. Варшави, 1612 був призначений придворним проповідником принца Владислава (майбутній король Владислав IV Ваза), змінивши на цій посаді Петра Скаргу. Залишався при дворі до 1634.
Супроводжував короля у військових походах, відіграв помітну роль як проповідник солдатам (польс. kaznodzieja obozowy) у війні Речі Посполитої з Московським царством 1617–1618, Хотинській війні 1620–1621.
Зажив відомості похоронними проповідями на вшанування Великого коронного гетьмана Я. Замойського (1605), Петра Скарги (1612), Великого гетьмана Литовського Я-К. Ходкевича (1621), магната К. Збаразького (1627), короля Сигизмунда ІІІ Вази та його дружини Констанції Австрійської Габсбург (1632) та ін.
1634 повернувся до монастиря в м. Кракові, де залишався до кінця життя, проповідував рідко, за виняткових обставин.
Спадщина
Вважається основоположником жанру полемічної похоронної проповіді (найвідоміша з них — на спомин П. Скарги). У проповідях використовував не тільки цитати зі Святого Письма, але й взірці античної літератури, часто покликався на Горація, Гомера, Вергілія. Серед ознак авторського стилю Бірковського: вишукана алегорія, символізм, довірливе звертання до слухачів, образні й живі алюзії, приклади з повсякдення.
До нашого часу дійшли значна частина його недільних та святкових гомілій, низка обозових та похоронних проповідей.
Визнання
Належав до кола найвпливовіших ораторів і гомілетів 17 ст.
Найменований сучасниками «сарматський хризолог» (з грец. — золотослівець, золотоуст). Вплинув на формування традицій домініканської школи проповідництва, ширше — розвиток барокової гомілетики у Речі Посполитій.
Додатково
- Видання проповідей Фабіана Бірковського входили до фондів домініканських монастирських бібліотек, зокрема й на території України (наприклад, бібліотеки Львіського монастиря бернардинців — найбільшої книгозбірні Руської провінції ордену).
- Брат Ф. Бірковського — Шимон Бірковський (1574–1626), також народжений у м. Львові, був доктором медицини, професором Замойської академії.
Праці
- Na pogrzebie wielebnego ojca x. Piotra Skargi Theologa Societatis Jesu, Wielkiego Kaznodzieję na Dworze Najaśniejszego i niezwyciężonego Monarchy Zygmunta III. Kraków : Drukarnia Andrzeja Piotrkowczyka, 1615. 34 p.
- Kazania na niedziele i święta doroczne. Kraków : Drukarnia Andrzeja Piotrkowczyka, 1620. 547 p.
- Kwiat opadający abo Nagrobek Gustawa Adolfa, krola szwedzkiego. Kraków : Drukarnia Andrzeja Piotrkowczyka, 1623. 58 p.
- Sześć Kazań Ksiedza Fabiana Birkowskiego zakonu Kaznodziejskiego. Sanok : Drukarnia Karola Pollaka, 1856. 140 p.
- Kazania obozowe o Bogarodzicy, przytem nagrobek Osmanowi cesarzowi tureckiemu i insze kazania. Kraków : Wydawnictwo Biblioteki Polskiej, 1858. 237 p.
Література
- Mecherzyński K. Historya wymowy w Polsce : w 3 t. Kraków : [w. p.], 1858. T. 2. Р. 325–329.
- Brűckner A. Dzieje kultury polskiej : w 2 t. Kraków : Krakowska Spółka Wydawnicza, 1930. T. 2: Polska u szczytu potęgi. 663 p.
- Рlatt D. Kazania pogrzebowe z przełomu XVI i XVII wieku. Z dziejów prozy staropolskiej. Wrocław : Ossolineum, 1992. 185 p.
- Сухарєва С. Фабіян Бірковський і розвиток похоронної проповіді в епоху бароко // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. Літературознавство. 2013. № 3. С. 131–135.
- Лоштин Н. Т. Польська проповідницька література у бібліотеках бернардинських монастирів Руської провінції ордену (середина — друга половина XVIII століття) // Архіви України. 2017. Вип. 2. С. 140–150.
- Wita Р. Kazania Fabiana Birkowskiego na pogrzebach kawalerów maltańskich // Meluzyna: dawna literatura i kultura. 2017. № 1 (6).
Р. 41–58.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Бірковський, Фабіан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бірковський, Фабіан (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
