Верн, Жюль Габріель
Верн, Жюль Габріе́ль (Жуль Габріель; фр. Verne, Jules Gabriel; 08.02.1828, м. Нант, тепер регіон Пеї-де-ла-Луар, Франція — 24.03.1905, м. Ам’єн, тепер регіон О-де-Франс, Франція) — письменник, один з основоположників жанру науково-фантастичного роману, член Академії наук, літератури та мистецтв м. Ам’єна (з 1872). Писав французькою мовою.
|
Верн, Жюль Габріель (Verne, Jules Gabriel) | |
|---|---|
| Народження | 08.02.1828 |
| Місце народження | Нант |
| Смерть | 24.03.1905 |
| Місце смерті | Ам'єн |
| Alma mater | Паризький університет |
| Місце діяльності | Франція |
| Напрями діяльності | література |
Зміст
Життєпис
Народився у сім’ї адвоката. Навчався у колежі Сен-Станіслас (1837–1840). Улітку 1839 намагався втекти з дому і вирушити як юнга до Вест-Індії на трищогловому судні «Коралі». Батьки повернули його додому. Закінчив Королівський колеж (тепер Колеж Клемансо) у м. Нанті зі ступенем бакалавра літератури (1846).
Навчався у Паризькому університеті, здобув ступінь ліценціата права (1849). Відвідував літературні салони, познайомився письменниками з А. Дюма (батьком) і А. Дюма (сином), за сприяння яких поставив перші драматичні твори в театрах.
Працював нетривалий час у нотаріальній конторі, банку, був репетитором у студентів юридичного факультету. Поєднував роботу з літературною творчістю.
У вересні 1851 — листопаді 1855 був секретарем у Ліричному театрі, водночас працював на фондовій біржі.
Новий етап пов’язаний зі співпрацею з видавцем П. Ж. Етцелем (1814–1886; Франція). Виданий ним роман Верна «П’ять тижнів на повітряній кулі» («Cinq semaines en ballon»; 1863) приніс успіх не лише у Франції, а й за її межами. Верн залишив роботу на біржі та цілком присвятив себе творчості. Відповідно до укладеної угоди з П. Ж. Етцелем, Верн мусив поставляти видавцю два, а з 1865 — три романи на рік. Загалом П. Ж. Етцель, а після його смерті — його син Ж. Етцель видали 62 романи та 18 оповідань Верна, що увійшли до серії «Надзвичайні подорожі» («Les Voyages extraordinaires»). Письменник був не лише автором, а й одним із директорів «Журналу освіти та розваги» («Magasin d’éducation et de récréation»), який виходив у видавництві.
Верн подорожував, зокрема до Магрибу, Англії, Шотландії, Північної Європи. Захоплювався навігацією, володів послідовно трьома човнами (усі — під назвою «Сен-Мішель»), на останньому між 1878–1885 здійснив кілька великих круїзів Середземним морем.
З 1871 жив у м. Ам’єні. Обраний муніципальним радником (1888–1904), входив до комісії, що відповідала за театр, освіту, культуру; урочисто відкрив цирк (1889; тепер носить його ім’я).
Верн був членом Географічного товариства (1865–1898), «Альянс франсез» (з 1890).
До кінця життя продовжував писати твори.
Похований на кладовищі Мадлен у м. Ам’єні.
Творчість
Починав писати у шкільні роки. Першими юнацькими творами були ліричні та сатиричні вірші (опубліковані лише 1989), пісні — збірка («Rimes et mélodies»; 1857).
З юності був переконаний у покликанні драматурга, писав романтичні драми: «Александр VI» («Alexandre VI»; 1847), «Пороховий заколот» («La Conspiration des poudres»; 1848), «Драма за часів Людовіка XV» («Un drame sous Louis XV»; 1849) тощо. Одноактна комедія «Розламані соломинки» («Les Pailles rompues») була поставлена 12.06.1850 на сцені «Історичного театру» А. Дюма та мала успіх у публіки. Створив низку (близько 40) драматичних творів (комедії, оперети, водевілі тощо), які йшли у паризьких театрах.
Перший роман «Священник 1839» («Un Prêtre en 1839»; бл. 1846–1848, опубл. 1991) залишився незавершеним.
У творах Верна з серії «Надзвичайні подорожі» поєднано елементи наукової фантастики з традиційним історичним і пригодницьким романом. Форма пригодницького роману сприяла популяризації географічних, природничих та інженерно-технічних знань. Більшість творів присвячено дослідженням, які здійснюють його персонажі. У романах «Від Землі до Місяця» («De la Terre à la Lune»; 1865), «Навколо Місяця» («Autour de la Lune»; 1870), «Двадцять тисяч льє під водою» («Vingt mille lieues sous les mers»; 1869), «Робур-завойовник» («Robur le Conquérant»; 1886) та інших Верн передбачив винаходи та відкриття, які наука здійснила значно пізніше, а деякі ідеї ще досі не реалізовано.
Герої його творів — сильні й кмітливі діячі науки, відважні мандрівники: «Діти капітана Гранта» («Les Enfants du capitaine Grant»; 1868), «Навколо світу за 80 днів» («Le Tour du monde en quatre-vingts jours»; 1872), «Таємничий острів» («L’Île mystérieuse»; 1874), «П’ятнадцятилітній капітан» («Un capitaine de quinze ans»; 1878). Герой роману «Матіас Шандор» («Mathias Sandorf»; 1885) — угорський патріот.
У романах-антиутопіях «П’ятсот мільйонів бегуми» («Les Cinq cents millions de la bégum»; 1879), «Володар світу» («Maître du monde»; 1895), «Рівняння на прапор» («Face au drapeau»; 1896) та інших автор застерігав людство від винаходів смертоносної зброї.
Особливістю творчої манери письменника є вміння створити враження реальної присутності в місці описаної події.
Кілька його романів і оповідань видано посмертно, зокрема роман «Париж двадцятого століття» («Paris aux XXe siècle»; опубліковано 1994). Твори Верна перекладено понад 140 мовами, він є одним із найбільш перекладених авторів у світі.
На екрани кіно і телебачення вийшло понад 300 екранізацій творів Верна у різних країнах, зокрема понад 100 знято у Голлівуді.
Вплив Верна поширюється не тільки на літературу та кіно, а й на світ науки та техніки. Про захоплення його творами писали Дж. Г. Вілкінс, Ю. Гагарін, Г. Марконі, Ф. Нансен, О. Пікар, К. Ціолковський.
Україніка
Для популяризації творів письменника в Російській імперії багато зробила Марко Вовчок, переклавши російською мовою 16 його романів («Діти капітана Гранта», «Подорож навколо світу за 80 днів», «П’ятнадцятирічний капітан», «Подорож до центру Землі», «Навколо Місяця» та ін.).
Українською мовою твори Верна перекладали: Н. Романович-Ткаченко, А. Білецький, Т. Черторизька, В. Пащенко, Д. Паламарчук, Ю. Назаренко, Н. Янко-Триницька, Т. Воронович, Л. Пахаревський, Д. Лисиченко, Е. Ржевуцька, П. Соколовський, М. Абрамова та інші.
На Київській кіностудії імені О. П. Довженка (тепер Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка) за романом «П’ятнадцятирічний капітан» поставлено фільм «Капітан “Пілігріма”» (1986, режисер А. Праченко), на Одеській кіностудії знято фільми «Таємничій острів» (1941, режисер Е. Пенцлін), «У пошуках капітана Гранта» (1985, режисер С. Говорухін).
У м. Києві на честь Верна названо бульвар (з 2022).
Нагороди та визнання
Лауреат премії Монтіон Французької академії (1867, 1872).
Нагороджений орденом Почесного легіону (кавалер 1870, офіцер 1892).
Музеї Верна відкрито у м. Нанті (1978) та м. Ам’єні (1980).
На честь Верна названо астероїд (5231) Verne, відкритий 1988; кратер на Місяці (1961), перший квадроцикл — автоматичний вантажний космічний корабель, розроблений Європейським космічним агентством (2008), кораблі в різних країнах, понад 230 закладів освіти у Франції, вулиці в м. Парижі та інших містах Франції тощо.
Кубок Ж. Верна — одне з найпрестижніших змагань з вітрильного спорту (заснований 1990).
ВМС США спустили на воду перший у світі атомний підводний човен, названий на честь «Наутілуса» Верна (1954).
Товариства та асоціації Верна існують у Франції (засноване 1935), а також на Балеарських островах (засноване 2012), у США, Польщі, Нідерландах тощо.
Додатково
- Прізвище Верн має кельтське походження і означає «вільха». Ймовірно, далекі предки Верна були галлами і жили на березі річки, де росла вільха.
- Предки Верна по лінії матері походили з французької провінції Анжу, по лінії батька — з провінції Ліонне. Одним з предків з боку матері був шотландський гвардієць, що служив у Людовика ХІ і отримав дворянство. Легенда про те, що Верн — нібито польський єврей на прізвище Ольшевич, є вигадкою.
- За даними Книжкової палати СРСР, на 1977 у СРСР було видано 374 книги Верна загальним накладом 20 млн 507 тис. примірників 23 мовами народів СРСР і закордонних країн.
Твори
- Œuvres : et 50 t. Lausanne : Éditions Rencontre, 1966–1971.
- Verne: The Essential Collection. New York : Race Point Publishing, 2018. 716 p. А н г л. п е р е к л. — Jules
- Р о с. п е р е к л. — Дунайский лоцман. Одесса : Маяк, 1986. 182 с.
- Дети капитана Гранта : в 2 ч. Харьков : Клуб Семейного Досуга, 2019.
- Путешествие к центру Земли и другие рассказы- Харьков : Клуб Семейного Досуга, 2020. 460 с.
- 20 000 лье под водой. Харьков : Клуб Семейного Досуга, 2020. 478 с.
- У к р. п е р е к л. — Від Землі до Місяця. Харків; Одеса : Дитвидав, 1935. 288 с.
- Незвичайні пригоди експедиції Барсака. Київ : Державне видавництво дитячої літератури УРСР, 1959. 224 с.
- Плавучий острів. Київ : Веселка, 1964. 316 с.
- 20 000 льє під водою. Київ : Веселка, 1970. 404 с.
- П’ятнадцятирічний капітан. Київ : Веселка, 1978. 296 с.
- Діти капітана Гранта. Київ : ВД «Школа», 2004. 512 с.
- Париж двадцятого століття. Київ : Видавництво Жупанського, 2018. 248 с.
Література
- Андреев К. К. Три жизни Жюля Верна. Москва : Молодая гвардия, 1956. 311 с.
- Брандис Е. Жюль Верн. Жизнь и творчество. Ленинград : Детгиз, 1963. 336 с.
- Dekiss J.-P. Jules Verne: le rêve du progrès. Paris : Gallimard, 1991. 176 p.
- Dekiss J.-P. Jules Verne: un humain planétaire. Paris : Textuel, 2005. 190 p.
- Angelier F. Dictionnaire Jules Verne: mémoire, personnages, lieux, œuvres. Paris : Pygmalion, 2006. 1196 p.
- Villeneuve R. D. de. Jules Verne: souvenirs personnels. Marratxí : Ediciones Paganel, 2021. 222 p.
- Vie et oeuvre de Jules Verne // Musee Jules Verne. URL: https://julesverne.nantesmetropole.fr/home/approfondir/la-vie-et-loeuvre-de-jules-verne.html
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Верн, Жюль Габріель // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Верн, Жюль Габріель (дата звернення: 14.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.02.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
