Білецький, Андрій Олександрович

Біле́цький, Андрі́й Олекса́ндрович (12.08.1911, м. Харків, тепер Україна — 10.04.1995, смт Буча, тепер місто Київської області, Україна) — філолог, палеограф, доктор філологічних наук (з 1952), професор (з 1953), почесний член Грецької академії наук, Кіпрської академії наук, Грецького і Кіпрського археологічних товариств. Син О. Білецького, брат П. Білецького.

Білецький, Андрій Олександрович

Народження 12.08.1911
Місце народження Харків
Смерть 10.04.1995
Місце смерті Буча
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Напрями діяльності філолог, мовознавець, етимолог, перекладач

Життєпис

Народився в сім’ї науковців. Батько був літературознавцем, мати — викладачем англійської та німецької мов.

1933 закінчив Харківський педагогічний інститут професійної освіти. Працював 1934–1937 у Видавництві дитячої літератури (м. Харків), 1937–1941 — у Харківському юридичному інституті (тепер Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого) та Харківському педагогічному інституті іноземних мов.

У роки Другої світової війни перебував у евакуації в м. Томську (тепер Російська Федерація) разом із родиною. Був доцентом Томського університету (1941–1944), захистив там кандидатську дисертацію «Іменне основоскладання у грецькій мові» (1943).

Працював викладачем новогрецької мови Вищої дипломатичної школи Міністерства закордонних справ СРСР і водночас навчався в докторантурі Інституту мов та писемності народів СРСР (1944–1946). Докторську дисертацію, присвячену етимологічним дослідженням (на основі грецької лексики), захистив у м. Москві в Інституті мовознавства АН СРСР (1952).

З 1946 жив у м. Києві. 1946–1987 працював у Київському державному університеті імені Т. Шевченка (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка; завідував у різний час кафедрами латинської мови, загального мовознавства і класичної філології, романської філології) та Інституті мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР (тепер Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України; старший науковий співробітник відділу словників). З 1988 — науковий консультант Інституту археології АН УРСР (тепер Інститут археології НАН України).

Був віце-президентом Товариства дружби «СРСР — Греція». 1957–1976 кілька разів відвідував Грецію (як член делегації). 1968 побував на Кіпрі. 1991 на запрошення Яннінського університету і Грецького археологічного товариства відвідав Грецію і виступив там з доповідями.

Науковий доробок

Автор праць з філології класичної, загального мовознавства, семантики, топоніміки, ономастики, епіграфіки, романістики, палеографії, археології тощо («Принципи етимологічних досліджень», 1950; «Про власні імена ольвійських написів», 1957; «Грецькі написи на мозаїках Софії Київської», 1960; «Лексикологія і теорія мовознавства», 1972; «Природна мова і знакові системи», 1976).

Дослідник давньогрецького епосу та міфології, давньорусько-грецьких, давньорусько-візантійських, українсько-грецьких культурних зв’язків.

За його ініціативи в Київському державному університеті імені Т. Шевченка розпочалося викладання новогрецької мови.

З 1952 керував діалектологічними та фольклорними експедиціями університету в селах Надазов’я. Було зібрано різноманітний фольклорний матеріал: частівки, пісні, оповідання, казки тощо.

Для греків України розробив просту систему письма, придатну для всіх говірок та публікації текстів.

Уклав антологію античної поезії «Золоте руно» (1985), автор вступної статті та відповідальний редактор «Словника античної міфології» (1985). Білецькому належать літературно-критичні розвідки (про творчість Езопа, Л. Ф. де Веги, Н. Казандзакіса, С. Мірівіліса та інших), переклади з античної та сучасної західноєвропейської літератури (Ж. Верна, В. Скотта, А. Барбюса). Здійснив перший повний український переклад «Історій» Геродота (1993).

Визнання

У м. Києві засновано громадську організацію «Київське наукове історико-філологічне товариство Андрія Білецького» (1997).

До 100-річчя від дня народження Білецького у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася міжнародна наукова конференція пам’яті вченого (2011).

Праці

  • Лексикология и теория языкознания (ономастика). Киев : Киевский университет, 1972. 209 с.
  • Про мову і мовознавство. Київ : АртЕК, 1996. 224 с.
  • Вибрані праці / Упоряд.: Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, А. О. Савенко. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. 792 с.

Література

  1. Шанін Ю. В. Мандруючи до Ітаки // Іноземна філологія. 1972. Вип. 28.
  2. Клименко Н. Ф. А. О. Білецький — поліглот, учений, педагог // Білецький А. О. Про мову та мовознавство. Київ : АртЕК, 1996. С. 214–222.
  3. Семчинський С. Професор Андрій Білецький // Іноземна філологія. 1997. Вип. 110. С. 3–12.
  4. Шанін Ю. Він залишився назавжди: А.О.Білецький // Сучасність. 1997. № 11. С. 98–101.
  5. Русяєва М. Платон Олександрович Білецький // Записки історико–філологічного Товариства Андрія Білецького. 1998. Вип. 2. С. 181–185.
  6. Клименко Н. Шляхи пізнання істини у філології (до 100-річчя А. О. Білецького) // Українська мова. 2011. № 3. С. 125–137.
  7. Кононенко В. Андрій Олександрович Білецький (1911–1995) // Етнос і культура. 2013–2014. № 10–11. С. 163–166.
  8. Видатні особистості з українського мовознавства. Хрестоматія / За заг. ред. М. Навальної, уклад.: Т. Левченко, Т. Чубань. Переяслав-Хмельницький : КСВ, 2016. С. 12.
  9. Чернухін Є. К. Білецький Андрій Олександрович (1911–1995): з нагоди 110-річчя від дня народження // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. URL: http://www.nbuv.gov.ua/node/5567

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький, Андрій Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Білецький, Андрій Олександрович (дата звернення: 27.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.01.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶