Водні ресурси

Близько 97,5 % води на Землі становлять солоні води океанів і морів, частина підземних вод і солоних озер
Більшість прісної води (68,7 %) накопичується в льодяному покриві Арктики і Антарктиди та гірських льодовиках.
Льодовик Періто-Морено, Аргентина

Во́дні ресу́рси — усі води гідросфери разом із водами океанів, морів, річок, озер, підземними водами та льодовиками.

Водні ресурси у вужчому розумінні — поверхневі та підземні води водних об’єктів, які використовує або може використати людина.

Загальна характеристика

Основою водних ресурсів є прісна вода (з мінералізацією до 1,0 г/дм3), яка є необхідним чинником життя на планеті.

Розрізняють відновні та невідновні ресурси прісних вод:

  • відновні — річковий стік у Світовий океан;
  • невідновні (статичні) — глибокі горизонти підземних вод, ступінь поповнення яких незначний (у людському масштабуванні часу).

Розподіл водних ресурсів на Землі

Загальну кількість води на Землі оцінюють у 1386 млн км3. Близько 97,5 % — солоні води океанів і морів (середня солоність 35 ‰), частини підземних водоносних горизонтів і солоних озер. Прісна вода становить 2,5 % від загальної кількості води. Більшість прісної води (68,7 %) накопичується в льодяному покриві Арктики та Антарктиди, а також у гірських льодовиках. Близько 30,1 % представлено прісними підземними водами. Тільки 0,3 % прісної води знаходиться в легкодоступних поверхневих водних об’єктах — озерах (0,26 %) і річках (0,006 %).

Таблиця 1. Глобальний розподіл води на Землі
(за І. О. Шикломановим, 1998)
Джерело води Об’єм води, км3 Прісна вода, % Частка від W, %
Океани, моря і затоки 1 338 000 000 96,5
Льодовики і постійний сніговий покрив 24 064 000 68,7 1,74
Підземні води 23 400 000 1,69
прісні 10 530 000 30,1 0,76
солоні 12 870 000 0,93
Підземний лід і багаторічна мерзлота 300 000 0,86 0,022
Озера 176 400 0,013
прісні 91 000 0,26 0,007
солоні 65 400 0,006
Волога атмосфери 12 900 0,04 0,001
Волога ґрунту 16 500 0,05 0,001
Вода боліт 11 470 0,03 0,0008
Річки 2120 0,006 0,0002
Біологічна вода 1120 0,003 0001
Усього на Землі 1 386 000 000 100

Річковий стік

Річковий стік серед поверхневих вод суші (води річок, озер) є найбільш доступним і (що найважливіше) відновним ресурсом. Граничним чинником для використання поверхневих вод із будь-якого водозбору є середня кількість атмосферних опадів у басейні на рік.

Загальний об’єм річкового стоку на Землі становить близько 42 780 км3/рік.

  • На поверхні планети він розподілений нерівномірно (%):

Азія — 32;
Південна Америка — 28;
Центральна і Північна Америка — 18;
Африка — 9;
Європа — 7;
Австралія та Океанія — 6.

Загальний об’єм річкового стоку на Землі (%)

Загальний розподіл об'єму річкового стоку на Землі, (%)


  • У питомих показниках у перерахунку на одну людину картина змінюється (м3/рік/людину):

Австралія та Океанія — 75 900;
Південна Америка — 33 400;
Центральна і Північна Америка — 15 400;
Африка — 4530;
Європа — 3900;
Азія — 3360.

Питомий показник у перерахунку на одну людину

Загальний розподіл об'єму річкового стоку на Землі у перерахунку на одну людину (м3/рік/людину)


У світі в середньому припадає 6800 м3/рік/людину річкового стоку.

  • Найбільші об’єми річкового стоку по країнах (км3/рік):

Бразилія — 8233;
РФ — 4508;
США — 3069;
Канада — 2902;
Китай — 2738;
Колумбія — 2132;
Індонезія — 2019;
Перу — 1913;
Індія — 1911.

Найбільші об’єми річкового стоку по країнах (км3 на рік)

Найбільші об’єми річкового стоку по країнах (км3/рік)


Використання води у світі

За останні 100 років використання води у світі зросло у 4,5 раза: з 885 км3 (1920) до майже 4000 км3 (2020). Кількість населення за цей час зросла у 4,2 раза: з 1,86 млрд осіб (1920) до 7,8 млрд (2020). За прогнозами, через збільшення населення використання води 2050 досягне близько 5500 км3, що може становити критичну межу для водних ресурсів планети з позицій екологічної стійкості.

У світовому використанні прісної води частка поверхневих вод становить 80 %, підземних — 20 %.

Основні водокористувачі у світі:

  • сільське господарство — 70 % світового водокористування;
  • промисловість — 20 %;
  • житлово-комунальне господарство — 10 %.

Використання води у світі

Використання води у світі, (%)


Використання води для тих самих потреб у світі коливається залежно від регіону. Наприклад, в Азії використання води для сільськогосподарських, промислових і господарсько-питних потреб становить відповідно: 81, 10 і 9 %. В Європі це співвідношення: 25, 54 і 21 %.

Дефіцит водних ресурсів

Дефіцит водних ресурсів (водний дефіцит) — брак ресурсів прісної води для задоволення потреб населення у питній воді та використанні на господарсько-побутові потреби. Глобальний дефіцит водних ресурсів має географічні та соціально-економічні причини.

  • Географічні причини водного дефіциту — просторова та часова (сезонна) невідповідність попиту на прісну воду та її доступність. Близький Схід та Північна Африка страждають від дефіциту водних ресурсів упродовж року, оскільки це пустельні (див. Пустеля) та напівпустельні регіони. Наприклад, в Індії спостерігаються значні сезонні коливання. Тут велика частина річкового стоку формується протягом 3-місячного періоду мусонних дощів (липень–вересень), коли випадає 70–95 % річної кількості атмосферних опадів.
  • Соціально-економічні причини водного дефіциту зумовлені зростанням населення світу, підвищенням рівня життя, зміною структури споживання та збільшення площ зрошуваних угідь, забруднення вод. Ці причини стали ключовими у зростанні світового попиту на прісну воду.

За індикатором водного стресу Фалькенмарк (Івс), порогові значення загальних відновних водних ресурсів (поверхневі води разом із підземними) для країни (м3/рік/людину):

  • водний стрес — < 1700;
  • водний дефіцит — < 1000;
  • абсолютний водний дефіцит — < 500.

Показник 1000 м3/рік/людину загальних відновних водних ресурсів Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) вважає мінімально прийнятним для економіки країни.

Шляхи подолання дефіциту прісної води

Обмеженість доступу до традиційних водних ресурсів вимагає пошуку нових підходів із включення так званих альтернативних джерел водних ресурсів у світову водну стратегію. У регіонах із водним дефіцитом уже сьогодні проявляється сильний імператив до запровадження альтернативних водних технологій.

Ось деякі методи, з яких одні впроваджені, інші перспективні:

  • опріснення морської води і солоних підземних вод;
  • мікромасштабний збір дощової води;
  • збір атмосферної вологи шляхом конденсування роси на спеціальних пристроях;
  • використання відновленої (рециркуляційної) води або оборотного водопостачання (очищення стічних вод на підприємствах без скидання стічних вод);
  • використання сірої води (вода з умивальників, ванн) і зливових вод.

Сфера застосування відновленої сірої води — не питне використання (зрошування, обводнення).

Одним із лідерів у світі з повторного використання очищених стічних вод, а також опріснення морської води є Ізраїль, країна, в якій ресурси прісних вод становлять близько 200 м3/рік/людину (абсолютний водний дефіцит). На Близькому Сході розташовано 70 % світових опріснювальних установок. Більшість з них — у Саудівській Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратах, Кувейті, Бахрейні та Ізраїлі. Існує значний інтерес до підвищення рентабельності опріснення води.

Водні ресурси України

За Водним кодексом України (1995), водні ресурси — обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території. На практиці ж, під водними ресурсами розуміють прісні поверхневі та підземні води, що знаходяться у водних об’єктах і використовуються або можуть бути використані людиною. Загальний розподіл за видами водних ресурсів в Україні наведено в таблиці 2.

Таблиця 2. Характеристика середньорічних показників водних ресурсів в Україні
(за В. К. Хільчевським, 2021)
Вид водних ресурсів Диференціація видів водних ресурсів Об’єм, км3 Примітки
Поверхневі води Річковий стік внутрішній 50,1
Зовнішній приплив річкового стоку 120,2 Приплив із РФ, Білорусі — 36,1 км3
Приплив із Румунії — 84,1 км3, що становить 50 % від стоку Кілійським гирлом Дунаю
Сумарний річковий стік 170,3
Річковий стік за межі України 28,9
Підземні води Прогнозні ресурси 22 17 км3 — гідравлічно зв’язані з річковим стоком
Доступні до використання 5,0
Внутрішні водні ресурси 55,1 Внутрішні водні ресурси на 1 людину: 1246 м3/рік/людину
Загальні водні ресурси 175,3 Загальні водні ресурси на 1 людину: 3964 м3/рік/людину
  • Поверхневі водні ресурси: внутрішні поверхневі водні ресурси або місцевий річковий стік, який формується на території України, — 50,1 км3/рік; приплив із суміжних територій — 120,2 км3/рік (36,1 км3/рік — із РФ та Білорусі, 84,1 км3/рік — із Румунії); загальні поверхневі водні ресурси: 50,1 + 120,2 = 170,3 км3/рік.
  • Підземні водні ресурси: внутрішні прогнозні підземні водні ресурси — 22,0 км3/рік, із них 17 км3/рік — гідравлічно зв’язані з річковим стоком (забезпечують підземне живлення річок та поверхневих водойм), через що їх добувати не можна; доступні для використання підземні водні ресурси — 5,0 км3/рік.
  • Відновні водні ресурси України (поверхневі разом із підземними): внутрішні відновні водні ресурси: 50,1 + 5,0 = 55,1 км3/рік; загальні відновні водні ресурси — 170,3 + 5,0 = 175,3 км3/рік.
  • Водозабезпеченість на одну людину: внутрішні відновні водні ресурси — 1246 м3/рік/людину; загальні відновні водні ресурси в Україні — 3964 м3/рік/людину.

Динаміка водозабезпеченості на одну людину за певний проміжок років прямо пов’язана з динамікою кількості населення в країні. Спостерігається тенденція до зростання показників загальних та внутрішніх відновних водних ресурсів за 1992–2017. Так, динаміка внутрішніх водних ресурсів зростає з 1072 м3/рік/людину 1992 до 1246 м3/рік/людину 2017. Динаміка загальних водних ресурсів зростає із 3409 м3/рік/людину 1992 до 3964 м3/рік/людину 2017. Станом на 2017 Україна за показником загальних водних ресурсів (м3/рік/людину) займала 27-е місце серед 50 країн Європи.

Ресурси річкового стоку по областях України

Розподіл річкового стоку по території України дуже нерівномірний. Це відповідає територіальному розподілу атмосферних опадів та сумарного випаровування з просуванням із Півночі на Південь. Найменше ресурсів річкового стоку формується там, де зосереджені найбільші водокористувачі, — Донбас, Криворіжжя, Крим, південні степові області (таблиця 3).


Характерною особливістю річкового стоку є його нерівномірність упродовж року та з року в рік. Переважна частина стоку протягом року формується під час весняної повені — від 60–70 % на Півночі та Північному Сході до 80–90 % на Півдні України.

Таблиця 3. Водні ресурси річкового стоку областей України, км3
(за В. А. Сташуком, 2014)
Область Водні ресурси, км3
середні багаторічні в рік 75 % забезпеченості в рік 95 % забезпеченості
місцеві сумарні місцеві сумарні місцеві сумарні
АР Крим 0,91 0,91 0,65 0,65 0,43 0,43
Вінницька 2,47 11,0 1,83 8,46 1,16 5,96
Волинська 2,18 4,05 1,49 2,92 0,94 1,91
Дніпропетровська 0,87 53 0,40 42,8 0,14 32,5
Донецька 1,02 4,40 0,55 2,92 0,24 1,70
Житомирська 3,15 3,71 1,97 2,36 1,05 1,28
Закарпатська 7,92 13,3 6,21 10,5 4,47 7,26
Запорізька 0,62 53,0 0,30 42,8 0,13 38,1
Івано-Франківська 4,58 9,40 3,54 7,08 2,17 4,77
Київська 2,04 46,4 1,31 37,3 0,76 28,8
Кіровоградська 0,95 50,2 0,55 40,5 0,27 37,3
Луганськa 1,46 5,09 0,86 3,35 0,45 2,00
Львівська 4,92 5,55 3,73 4,25 2,66 3,00
Миколаївська 0,57 4,00 0,33 2,78 0,16 1,71
Одеська 0,35 12,0 0,17 10,1 0,076 7,41
Полтавська 1,94 51,5 1,31 41,6 0,76 31,6
Рівненська 2,33 7,00 1,79 5,33 1,27 3,56
Сумська 2,43 5,79 1,75 4,13 1,15 2,71
Тернопільська 1,81 7,26 1,44 5,69 1,05 4,10
Харківська 1,66 3,41 1,14 2,35 0,71 1,50
Херсонська 0,14 54,4 0,06 42,8 0,02 32,0
Хмельницька 2,14 9,82 1,58 7,56 1,06 5,32
Черкаська 1,01 47,4 0,69 38,3 0,41 29,1
Чернівецька 1,23 10,1 0,86 7,86 0,49 5,60
Чернігівська 3,45 29,57 2,66 24,28 1,95 19,42
Усього по Україні 52,4 87,1 41,4 71,7 29,7 55,9

У меженний період (див. Межень) стік зменшується, в той час як потреба у воді галузей економіки в цей час зростає (наприклад, необхідність у зрошенні земель Півдня країни під час літньої межені). Тому одним із завдань, які вирішують збудовані водосховища, є вирівнювання доступу до води протягом року. За допомогою каналів здійснюють перекидання стоку між річковими басейнами (канал Дніпро — Донбас, Північно-Кримський канал).

Використання водних ресурсів в Україні

Загалом забір води із природних водних об’єктів в Україні невпинно падав від 1990-х (таблиця 4).

Таблиця 4. Забір води із природних водних об’єктів і загальне
водовідведення в Україні протягом 1990–2020, км3
Забір / Водовід-ведення Рік
1990 1995 2000 2005 2010 2013 2014* 2015* 2020*
Забір води з водних об’єктів 35,6 25,9 18,3 15,1 14,8 13,6 11,5 9,7 11,1
Використано прісної води 26,8 17,3 12,2 9,4 8,9 9,3 8,1 6,6 7,3
Загальне водовідведення 22,4 16,8 11,0 8,9 8,1 7,7 6,6 5,6 6,1
Скинуто стічних вод 19,4 14,2 9,2 7,5 7,0 6,7 6,0 5,1 5,3
Примітка. *Інформація без даних по тимчасово окупованій території АР Крим та зони проведення Операції об’єднаних сил.

Максимуму досягнуто 1990, коли із природних водних об’єктів забрано 35,6 км3 води. 2000 забір води скоротився у 1,9 раза порівняно з «рекордним» 1990. 2010 водозабір скоротився у 2,4 раза, 2013 — у 2,6 раза.

Скорочується видобуток підземних вод. Так, частка підземних вод у заборі води з водних об’єктів 1990 становила 16 %, 2000 — 13 %, 2020 — 7,5 %.

Скорочуються також обсяги використаної прісної води.

Пропорційно скорочуються обсяги загального водовідведення і скидів стічних вод.

В Україні також використовують морську воду, але її частка незначна — 1 % від забраної води (використання води Азовського моря в чорній металургії).

Структура водокористування в Україні станом на 2020:

  • сільське господарство — 40 %;
  • промисловість — 38 %;
  • комунальне господарство — 22 %.


Структура водокористування в Україні станом на 2020

Структура водокористування в Україні станом на 2020, (%)


Зменшення використання води в Україні 1991–2020 пов’язано як із переходом на нові технології водозбереження у промисловості, так і з загальним спадом промислового виробництва в країні.

Галерея

Література

  1. Falkenmark M., Lundqvist J., Widstrand C. Macro-Scale Waters Carcity Requires Micro-Scale Approaches // Natural Resources Forum. 1989. № 13 (4). Р. 258–267.
  2. World Water Resources at the Beginning of the 21st Century / Ed. by I. A. Shiklomanov, J. C. Rodda. Cambridge : University Press, 2003. 435 p.
  3. Сташук В. А., Мокін В. Б., Гребінь В. В. та ін. Наукові засади раціонального використання водних ресурсів України за басейновим принципом. Херсон : Грінь Д. С., 2014. 320 с.
  4. Хвесик М. А., Левковська Л. В., Сундук А. М. Особливості економічної оцінки віртуальної води та можливості її використання в Україні // Фінанси України. 2015. № 6. С. 83–96.
  5. Водні ресурси у вимірах природного багатства України / За ред. М. А. Хвесика. Київ : Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України, 2016. 112 с.
  6. Хільчевський В. К. Глобальні водні ресурси: виклики ХХІ століття // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Серія: Географія. 2020. Вип. 1/2 (76/77). С. 6–16.
  7. Хільчевський В. К. Характеристика водних ресурсів України на основі бази даних глобальної інформаційної системи FAO Aquastat // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2021. № 1 (59). С. 6–16.
  8. Khilchevskyi V., Karamushka V. Global Water Resources: Distribution and Demand // Springer. 2021. URL: https://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/978-3-319-70061-8_101-1
  9. Aquastat. URL: http://www.fao.org/nr/water/aquastat/data/query/index.html?lang=en

Автор ВУЕ

В. К. Хільчевський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Водні ресурси // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Водні ресурси (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.05.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶