Гаскойн, Чарльз
Га́скойн, Чарльз (англ. Gascoigne, Charles; між 1737 та 1739, Шотландія — 01.08.1806, м. Колпіно, тепер у складі м. Санкт-Петербурга, Російська Федерація) — промисловець і винахідник, один із провідних творців Промислової революції в Англії, фундатор гірничо-металургійної промисловості на Сході України.
|
Гаскойн, Чарльз (Gascoigne, Charles) | |
|---|---|
| Народження | між 1737 та 1739«між» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 1737. |
| Місце народження | Шотландія |
| Смерть | 01.08.1806 |
| Місце смерті | Санкт-Петербург |
| Місце діяльності | Велика Британія, Росія, Україна |
| Напрями діяльності | підприємництво |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | Святої Анни (IІ і I ст.), Святого Володимира (IV і III ст.) |
Зміст
Життєпис
Походив з аристократичної британської родини лордів Ельфінстонів. Працював у «Британській Ост-Індській компанії» (англ. «British East India Company»). Був співвласником фірми «Коні та Гаскойн» (англ. «Coney and Gascoigne») з виробництва хімічної продукції в м. Лондоні. 1759 одружився з М. Гарбетт, дочкою співзасновника «Карронської металургійної компанії» (англ. «Carron Company») С. Гарбетта (1717–1803; Велика Британія) і 1765 увійшов до керівного складу компанії.
1769 очолив цю компанію й провів технічне переоснащення ливарних і збройних заводів. 1769–1779 удосконалив до практичного застосування конструкцію нового типу корабельної гармати — каронади [винайшов 1759 генерал-лейтенант Р. Мелвілл (1723–1809; Велика Британія)]. Каронада стала базовою гарматою в Королівському військово-морському флоті Великої Британії. Масштаби виробництва каронад сприяли перетворенню Карронських заводів у найбільше промислове підприємство Європи.
З 1786 із групою британських спеціалістів прибув до Російської імперії. Керував реконструкцією Олександрівського гарматного заводу в м. Петрозаводську (Карелія, РФ) та Адміралтейських Іжорських заводів (м. Колпіно), заснував Кронштадський та Санкт-Петербурзький (пізніше — Путилівський, Кіровський) ливарні заводи. На початку 19 ст. ці заводи вивели важку промисловість Російської імперії на конкурентний рівень з європейськими країнами.
Діяльність в Україні
З 1794 діяльність Гаскойна пов’язана зі створенням гірничо-металургійної промисловості на Сході України.
Господарче освоєння узбережжя Азовського моря та розвиток Чорноморського флоту потребували створення потужної промислової бази, наближеної до основних споживачів. 1794 Гаскойн провів дослідження малонаселених східних земель України з метою пошуку місця для спорудження великого металургійного підприємства і розпочав роботи з проєктування заводу. Три місяці вивчав родовища вугілля й залізних руд, знайшов придатні будівельні матеріали й флюси для доменних печей, визначив місце для заводу — давнє запорозьке займище Кам’яний Брід (тепер район м. Луганська) на правому березі р. Лугані. 1795 в м. Петрозаводську виготовили заводську техніку (Гаскойн виконав головні креслення, архітектурні та інженерні розв’язки, здійснював авторський нагляд).
З весни 1796 із групою шотландських інженерів очолив будівництво Луганського ливарного заводу, першої вугільної шахти штольневого (див. Штольня) типу в Лисичому Байраці (тепер м. Лисичанськ) і системну геологічну розвідку родовищ корисних копалин (див. Донецький вугільний басейн). У м. Лисичанську споруджено першу в Україні парову машину й виготовлено 19 тисяч пудів кам’яновугільного коксу (на той час коксова металургія залишалася ще незнаною в більшості країн Європи). 1798 на Луганському ливарному заводі розпочато відливання гармат малого калібру з уральського чавуну й металевого брухту, який доставляли з міст Херсона й Таганрога (тепер Ростовська область, РФ). 1800 розпочала роботу перша велика доменна піч на Сході України.
Поруч із ливарним заводом збудовано зразкове робітниче селище, кам’яні казарми й шпиталь для робітників шахти. Гаскойн припинив усталену імперську традицію забезпечення заводів робочою силою з каторжан та ув’язнених і спирався на місцеве населення, впровадив заводське навчання козаків та селян. Діяльність Гаскойна заклала підвалини промислового розвитку й заселення Сходу України на базі гірничо-металургійного виробництва, що реалізувалося в індустріальний період кінця 19 ст.
Нагороди та відзнаки
Ордени Святої Анни II (1789) та I (1804) ступенів.
Ордени Святого Володимира IV (1789) і III (1894) ступенів.
Пам’ятники Гаскойну встановлено в містах Луганську (1995) та Петрозаводську (2021).
Цитата
Гаскойн пророчо стверджував про Схід України:
«…коли цей край відкриється, то з місцевих руд і вугілля можна буде видобувати скільки завгодно заліза високої якості» (з листа міністру фінансів графу О. Васильєву).Цит. за: Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва. Київ; Алчевськ : Києво-Могилянська академія ; ЛАДО, 2013. 542 с.
Література
- Темник Ю. А. Столетнее горное гнездо. Луганский завод (1795–1887 гг.). Луганск : Шико, 2004. 530 с.
- Гайко Г., Тараканова О. Луганська зірка Чарльза Ґаскойна // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. 2005. Т. 9. С. 52–57.
- Подов В. І., Курило В. С. Історія Донбасу. Луганськ : Луганський національний університет імені Т. Г. Шевченка, 2009. 300 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Нарис історії гірництва в Україні. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2022. 189 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Гаскойн, Чарльз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гаскойн, Чарльз (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.04.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
