Гельветичні сповідання
Гельвети́чні сповіда́ння (нім. Helvetische Konfession; від лат. Helvetia — латинська назва Швейцарії) — назва двох віросповідних документів (1536 і 1566) реформатських церков із систематичним викладом засад кальвінізму. Обидва — розпрацьовані й схвалені у Швейцарії.
Зміст
Перше Гельветичне сповідання
Документ ухвалений на початках Реформації. Відсутність спільної віроповчальної доктрини протестантських церков (див. Протестантизм), які створювалися в різних кантонах Швейцарії, спонукала до випрацювання загального Символу віри.
«Перше Гельветичне сповідання» (лат. Confessio Helvetica prior), знане також як «Друге Базельське сповідання» (на відміну від «Базельського сповідання» 1534), постало як спроба об’єднання з послідовниками лютеранства. Над текстом документа працювала група теологів на чолі з другом і наступником У. Цвінглі Генріхом Буллінгером (1504–1575; Швейцарія). Документ був одностайно схвалений депутатами від міських магістратів Базеля, Цюриха, Берна, Санкт-Галлена, Біля тощо в березні 1536 в м. Базелі. Містив 27 статей. Латинський текст був опублікований спершу під назвою: «Ecclesiarum per Helvetiam Confessio Fidei summaria et generalis». Німецький текст на швейцарському діалекті укладено як вільний і ширший переклад, що мав однаковий авторитет із латинським.
«Перше Гельветичне сповідання» погодив М. Лютер, однак через інакше («цвінгліанське») тлумачення євхаристії було відкинуте лютеранськими церквами.
Перше Гельветичне сповідання
1549 на зустрічі Ж. Кальвіна з Г. Буллінгером досягнуто компроміс у теологічних формулюваннях, що дозволив усунути суперечності між німецькою та французькою реформатськими церквами в питанні євхаристії.
Текстовим джерелом «Другого Гельветичного сповідання» (лат. Confessio Helvetica posterior) став заповіт Буллінгера (завбачливо написаний під час епідемії чуми 1562) з чітким і вдалим викладом доктрини. Важливе значення мали ініціативи курфюрста Пфальца Фрідріха ІІІ Побожного (правив у 1559–1576) з укладання та видання «Гайдельберзького катехизису» (опублікований 1563).
«Друге Гельветичне сповідання» ухвалене в березні 1566 швейцарською конференцією реформатів у німецькомовних кантонах, схвалене Женевським синодом. Під такою назвою визнане кальвіністами Шотландії (1566), Угорщини (1567), Франції (1571), Польщі (1578) та ін. країн.
Документ включає 30 розділів: перший із яких — «Про Святе Письмо, правдиве Слово Боже», останній — «Про владу». Статті підтверджують вірність апостольському Символу віри, спадкоємність святоотцівської (див. Отці церкви) традиції, непохитний авторитет Святого Письма; заперечують примат Римського єпископа; містять засади кальвіністського віровчення (про виправдання вірою, передвизначення до спасіння, невидиму церкву, збереження двох християнських таїнств — хрещення й причастя, заборону сакральних зображень тощо), а також правила організації церковного й мирського життя (відвідування церкви та порядок обрядодій, звичаї й церемонії, правила постування, харчування, укладання шлюбу, ведення домашнього господарства та ін.).
Значення
Поряд із «Гайдельберзьким катехизисом» «Друге Гельветичне сповідання» спонукало до розвитку реформатської теології та набуло найширшого впливу серед протестантів-кальвіністів континентальної Європи.
Джерела
- Confessio Helvetica Prior von 1536 // Reformierte Bekenntnisschriften : in 4 bd. Göttingen : Vandenhoeck & Ruprecht, 2006. Bd. 1/2. P. 33–68.
- Confessio Helvetica Posterior // Reformierte Bekenntnisschriften : in 4 bd. Göttingen : Vandenhoeck & Ruprecht, 2009. Bd. 2/2. P. 243–345.
Література
- Koch Е. Die Theologie der Confessio Helvetica Posterior. Neukirchen-Vluyn : Neukirchener Verlag, 1968. 455 p.
- Das zweite helvetische Bekenntnis / Hrsg. von W. Hildebrandt, R. Zimmermann. 5 aufl. Zürich : Theologischer Verlag, 1998. 174 p.
- Büsser F. Heinrich Bullinger. Leben, Werk und Wirkung : in 2 bd. Zürich : Theologischer Verlag, 2005.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Гельветичні сповідання // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гельветичні сповідання (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.09.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
