Григорій VIII
Григо́рій VIII [ лат. Gregorius VIII; світське ім’я — Альберто ді Морра (італ. Alberto dі Morra); близько 1105/1110, м. Беневенто, тепер Італія — 17.12.1187, м. Піза, тепер Італія] — церковний діяч, правознавець, Папа Римський у 21.10.1187 — 17.12.1187.
|
Григорій VIII (Gregorius VIIІ) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Альберто ді Морра |
| Народження | 1105–1110«–1110» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 1105. |
| Місце народження | Беневенто |
| Смерть | 17.12.1187 |
| Місце смерті | Піза |
| Місце поховання | Піза |
| Місце діяльності | Італія |
| Напрями діяльності | церковне управління, правознавство |
| Традиція/школа | католицизм |
Життєпис
Походив зі шляхетної родини. Початкову освіту отримав у Франції. Після навчання в Болонському університеті здобув звання магістра, був викладачем і відомим фахівцем у галузі канонічного права.
У ранньому віці став ченцем (за однією версією цистерціанцем, за іншою — бенедиктинцем).
З 1155 — кардинал-диякон, 1156 папа Адріан IV рукоположив Альберто у сан священника. 1158 став кардиналом-пресвітером базиліки Сан-Лоренцо-ін-Лучіна, з 1182 до обрання папою — кардинал-протопресвітер.
За часів понтифікату Александра ІІІ був призначений канцлером Римської церкви (22.02.1178), обіймав цю посаду до кінця життя (був останнім, хто використовував цей титул, аж до часів Пія Х).
Упродовж служіння Альберто неодноразово призначали папським легатом у Далмацію та Угорщину (1161–1162), Францію (між 1171 та 1173), Північну Італію (1177, 1179, 1180).
1163 завдяки своїй активності, правовим знанням та дипломатичним здібностям посприяв примиренню папи Александра ІІІ та імператора Фрідріха І Барбаросси.
Від імені папи коронував короля Арагону Альфонсо ІІ (правив у 1164–1196).
Після смерті Урбана ІІІ взяв участь (учетверте у своєму житті) у виборах нового папи, які відбулись у м. Феррарі 21.10.1187. Був обраний на Святий престол колегією із 23-х присутніх на конклаві кардиналів.
Понтифікат
Обрав ім’я Григорій VIII.
25.10.1187 висвячений на Римського єпископа.
Після обрання направив з миротворчою місією до імператора Фрідріха І Барбаросси папського легата кардинала Анрі де Марсіяка.
Реагуючи на поразку Єрусалимського королівства хрестоносців від мусульман у битві при Хаттіні (липень 1187), падіння Святого міста і вигнання християн із Палестини, папа видав буллу із закликом до Третього хрестового походу. Дорогою до м. Рима він зупинився в м. Пізі, щоби примирити суперництво Пізи і Генуї. Обидві морські республіки мали стати оплотом християнського флоту в новій воєнній кампанії. Там раптово захворів і помер після 57 днів понтифікату.
Був похований у кафедральному Пізанському соборі (див. Собор, дзвіниця і баптистерій у Пізі), де наступного дня відбулися вибори нового папи (ним став Климент III).
Автор трактату «Forma Dictandi», який регламентував правила написання кінцевого складу кожного речення і згодом став відомий як «григоріанський стиль» (лат. stylus gregorianus).
Місце поховання і саркофаг Григорія VIII не збереглися у первинному вигляді через суттєві пошкодження під час пожежі 1595.
Література
- Carpegna Falconieri T. Di. Gregorius VIII // Enciclopedia dei Papi : in 3 vol. Roma : Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 2000. Vol. 2. P. 314–316.
- Paravicini Bagliani А. Il trono di Pietro. L'universalità del Papato da Alessandro III a Bonifacio VIII. Roma : Carocci, 2001. P. 116–117; 219; 236.
- Ісіченко І., архиєп. Історія Христової Церкви в Україні. 5-те вид. Харків : Акта, 2013. С. 405–407.
- Отрош М. І. Церковно-політична історія римських пап : у 3 т. Одеса : Фенікс, 2019. Т. 2: Римські папи від розділення Східної і Західної церков у 1054 році до Вестфальського миру 1648 року. С. 68.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Присухін С. І. Григорій VIII // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Григорій VIII (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.10.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
