Булла
Бу́лла, Апостольська булла, папська булла (від лат. bulla — печатка) — урочисте послання Папи Римського з важливих питань діяльності Католицької церкви, що викладене у документі особливої форми.
Оформлення та стиль документу
Назва документу походить від середньовічної назви печатки, яку відтискали на документі для підтвердження його автентичності. Печатка мала круглу форму (розміром близько 40 на 5 мм) та кріпилася на шнурку, протягнутому крізь документ. Найпоширенішим матеріалом для печатки були свинець і віск (іноді, у надзвичайних та урочистих випадках, застосовували золото або срібло). Печатка була двобічною: з одного боку відтискувалося ім’я Папи, який видав документ, з іншого — зображення апостолів Петра і Павла та надпис — S. РА S. РЕ (Sanctus Paulus, Sanctus Petrus). Пізніше, в менш значущих випадках, булли завірялися чорнильною печаткою червоного кольору безпосередньо на документі.
Крім скріплення печаткою, булла видавалася з додержанням особливих стилістичних правил. Перший рядок виконувався відмінним від усього документу маюскульним шрифтом — прописними, видовженими вгору літерами. Після власного імені Папи вживалося його традиційне означення «єпископ, раб рабів Божих» («episcopus, servus servorum Dei»). До 1878 булли, відповідно до традиції, укладалися давнім готичним шрифтом з багатьма скороченнями та без розділових знаків.
Документ містив особливий знак — «rota»: хрест, вписаний у два концентричних кола, поділяючи їх на чотири сектори. У внутрішніх містилися імена апостолів Петра та Павла, а також Папи, у зовнішнє коло вписувався офіційний папський девіз (так зване «motto»). У документі також застосовувалася спеціальна монограма — «bene valete», що замінила собою традиційне папське благословення (побажання доброго здоров’я). Документ підписував Папа та інколи кардинали, які були свідками його укладення.
Розрізняють «великі» та «малі» булли (залежно від їх важливості та зовнішнього оформлення).
Відомі булли
Чітких правил, з яких питань повинна видаватися булла, не існувало. Кожен понтифік вирішував це питання на власний розсуд, зважаючи на канонічну традицію. Найбільшого поширення видання таких документів набуло в Середні віки. Виданням булл Папи створювали та ліквідовували католицькі ордени та визначали їх правовий статус, проголошували проведення Вселенських соборів та хрестові походи, запроваджували новий календар, визначали важливі політичні питання, ухвалювали релігійні догмати та юридичні правила церкви.
До папських булл, що відіграли помітне значення в історії Католицької церкви, відносять:
- «In nomine Domini» (1059) — реформувала процедуру обрання Папи Римського, закріпивши право обирати нового понтифіка винятково за кардиналами;
- «Omne datum optimum» (1139), «Milites Templi» (1144 р.), «Militia Dei» (1145 р.) — санкціонували утвердження та особливі права і привілеї Ордену тамплієрів;
- «Audita tremendi» (1187) — закликала до Третього хрестового походу;
- «Clericis laicos» (1296) — забороняла духовенству під загрозою відлучення від церкви виплачувати податки з церковного майна на користь світської влади без попереднього схвалення Папи Римського;
- «Unam sanctam» (1302) — закріплювала догмат про єдність церкви та неможливість спасіння душі поза церквою; статус Папи як верховного та абсолютного голови;
- «Summis desiderantes» (1484) — закликала боротися з чаклунством та єресями;
- «Inter caetera» (1493) — закріплювала розподіл нововідкритих земель між Іспанією та Португалією;
- «Exsurge Domine» (1520) — заперечувала та засуджувала вчення Мартіна Лютера, з вимогою до нього публічно зректися своїх поглядів;
- «Sublimus Dei» (1537) — забороняла навернення до рабства корінних народів Америки;
- «Regimini militantis Ecclesiae» (1540) — оголошувала про утворення ордену єзуїтів;
- «Inter gravissimas» (1582) — утверджувала сучасний григоріанський календар замість юліанського;
- «Unigenitus» (1713) — засуджувала вчення янсенізму;
- «Pastor aeternus» (1871) — закріплювала догмат про непогрішність Папи Римського;
- «Humanae salutis» (1961) — оголошувала скликання Другого Ватиканського собору.
В новітній історії булли видаються значно рідше. Деякі Папи протягом свого понтифікату не видавали таких документів взагалі. Остання (станом на 2019) булла «Misericordiae Vultus», видана 11.04.2015 Папою Франциском, стосувалася проведення Католицькою церквою Року милосердя з 8.12.2015 до 20.11.2016.
Література
- Католическая энциклопедия : в 5 т. Москва : Издательство Францисканцев, 2002. Т. 1: А — З. 976 с.
- Введение в историю Церкви : в 3 ч. / Под ред. В. В. Симонова. Москва : Издательство Московского университета, 2012. Ч. 1: Обзор источников по общей истории Церкви. 752 с.
- Лук’янов Д. Релігійні правові системи в сучасному світі. Харків : Право, 2015. 352 с.
- Bulls and Briefs // New Advent. URL: http://www.newadvent.org/cathen/03052b.htm
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Пономарьова Г. П., Лук’янов Д. В. Булла // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Булла (дата звернення: 1.05.2024).
Оприлюднено: 16.04.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
