Гігієя
Гігіє́я, Гігея, Гігія (давньогрец. Ὑγιεία, Ὑγεία) — у давньогрецькій міфології — божество, персоніфікація здоров’я, донька (або дружина), супутниця та помічниця Асклепія. Від її імені виводять назву науково-практичної галузі медицини — гігієни.
У міфології
За однією з версій, була донькою Асклепія та Епіони (богиня полегшення / заспокоєння болю), за іншою (у Павсанія, в «Описі Еллади») — Асклепія й Афіни. Мала братів — асклепіадів Махаона і Подалірія (згадані як великі лікарі, що зцілювали героїв Троянської війни), а також Телесфора (теонім трапляється і як епітет Асклепія); 5 сестер, з-поміж яких — Панакея (див. у ст. Панацея).
За орфічними гімнами — дружина Асклепія, у текстах названа «матір’ю всього», «володаркою», «панною над усіма», «прекраснокудрою», «дарувальницею щастя»; богині присвячено окремий гімн (LXVIII).
Про Афіну Гігією згадував Плутарх.
Уособлює квітуче особисте здоров’я й турботу про нього, добре самопочуття, запобігання хворобам, благополуччя родини.
Культ
Зображали у вигляді молодої вродливої дівчини (жінки), зазвичай поряд із Асклепієм, що годує змію із посудини. При цьому змія часто обвита навколо тіла Гігієї, або в неї на руках.
Припускають, що культ Гігієї як окремої богині зародився в 7 ст. до н. е., зміцнився після епідемії в Афінах (430–427 до н. е.). Богині вклонялися в Оропі (тепер м. Оропос, Греція), пошановували в асклепійонах Епідавра, Коса, Пергама тощо (єдина з асклепіад, на честь якої зводили окремі святилища).
За оповіддю Павсанія, статуї Афіни та Гігієї були розміщені при вході в Афінський акрополь, а статуя Гігієї в храмі Асклепія у Сікіоні навіть не проглядалася під жмутами волосся і численними стрічками від одягу, які жертвували жінки.
Відповідником у давньоримській міфології була Салюс (Салута, від лат. Salus — здоров’я, звідси привітання «салют» у давньому значенні побажання здоров’я).
Ім’я Гігієї згадано в переліку богів-свідків обітниці у тексті «присяги Гіппократа».
Додатково
- Атрибути богині — посудина (чаша, миска) і змія — з часом склали символ фармацевтики, медицини. Рік створення Паризького фармацевтичного товариства (1796) заведено вважати офіційним утвердженням цього символу. Від 1818 товариство випускало для своїх членів спеціальні медальйони зі зображенням Гігієї (Салюс). Келих, обвитий змією, став символом багатьох національних асоціацій фармацевтів по всьому світу.
- Серед переліку старих Львівських аптек є й така, що мала назву «Під Гігієєю» (тепер аптека № 43), заснована 1908.
Література
- Horstmanshoff H., Stol M., Tilburg C. Van. Magic and Rationality in Ancient Near Eastern and Graeco-Roman Medicine. Leiden : Brill, 2004. 407 р.
- Словник античної мітології / Упоряд.: І. Я. Козовик, О. Д. Пономарів. Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. 312 с.
- Wickkiser B. L. Asklepios, Medicine, and the Politics of Healing in Fifth-Century Greece: Between Craft and Cult. Baltimore : John Hopkins University Press, 2008. 178 р.
- Nutton V. Ancient Medicine. 2nd ed. London; New York : Routledge, 2013. 504 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Гігієя // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гігієя (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.09.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
