Дагоба
Даго́ба [сингальське від палійського dhatugabbha, букв. — порожнина (печера) для решток (реліквій)] — початково назва частини буддійської ступи — камери (гробниці) для зберігання священних решток, реліквій; пізніше — різновид ступи, характерний для цейлонської та бірманської архітектури.
Історична довідка
У Давній Індії ступа (санскр. स्तूप, stūpa — верхівка, купа землі, каміння) мала первісне значення як споруда на могилі царя або вождя; у буддійській архітектурі — монументальна сакральна споруда для зберігання реліквій.
Ступа має як меморіальне, так і символічне значення.
- Це меморіальний пам'ятник Будді у вигляді насипного кургану, укріпленого кам'яними, часто декорованими плитами. Є одним із головних видів буддійської культової архітектури. Такі пам'ятники споруджувалися над священними реліквіями (мощами, текстами) Будди, у місцях, де він діяв.
- Є символом Дгармакаї («тіло Дгарми», найвище з «трьох тіл Будди», чисте буття, абсолютний прояв духовної сутності). Знаменує розум Просвітленого, є священною спорудою, що символізує вертикальну модель духовної світобудови (на відміну від мандали — горизонтальної моделі).
Ступа зазвичай складається з основи, масивного напівсферичного корпусу, шпиля з багатоярусними парасолями (т. з. гарміка). Ранні ступи були напівкруглими в плані, найвідомішим зразком таких є Велика ступа у Санчі (споруджена за часів царя Ашоки, близько 250 до н. е., див. Санчі буддійські пам'ятки). Із поширенням буддизму з Індії в країни Індокитаю первісно округлі форми ступи набули витягнутого вгору вигляду (дзвоноподібного, баштоподібного), зазнали впливу місцевих добуддійських традицій спорудження багатоярусних житлових та меморіальних веж.
Назва «ступа» притаманна головно для Індії та Непалу; натомість у Шрі-Ланці вживають термін дагоба, М'янмі — зеді та пато, Таїланді — чеді та пранн, Лаосі — тхат, Тибеті й Бутані — чортен, Монголії — суварга, серед бурятів, калмиків, тувинців, алтайців (тепер РФ) — субурган, у Китаї та В'єтнамі — бао та, пагода тощо.
Особливості
У первісному розумінні слово «дагоба» означало спеціальну камеру з опаленої цегли в ступі, призначену для зберігання священних реліквій. Проте дещо пізніше, у низці країн Південно-Східної Азії, термін увійшов у вжиток як назва всієї споруди назагал.
Традиційно дагобу споруджували у вигляді монолітної напівсферичної будівлі, встановленої на квадратній або круглій платформі. Периметр платформи обрамлявся балюстрадою, до неї вели четверо сходів, обабіч яких зводили парапет. Біля сходів поміщали фігурки вартових (дварапал) і влаштовували майданчик «Місячний камінь».
Вершину увінчували ведикою (кубічним релікварієм), навпроти входу розміщували кам'яні плити вівтарів. Дуже часто навколо дагоби зводили цегляну стіну або колонаду у два-три ряди без верхнього антаблемента.
На відміну від індійської ступи, дагоба не має огорожі з комірами, з чотирьох боків до неї прибудовані вахалькади — невеликі споруди кубічної форми. У них розташовані своєрідні «хибні двері» — проходи, які символізують брами у Всесвіт. Кожна вахалькада прикрашена стелою з рельєфами. Розташування вахалькад пов'язане і з життям Будди: східна символізує його народження, південна — просвітлення, західна — поширення буддизму, північна — нірвану. Як і в Індії, неодмінним скульптурним доповненням ступи-дагоби були рослинні орнаменти і зображення священних тварин.
У 3–1 ст. до н. е. зводили гігантські сферичні або дзвоноподібні дагоби з цегли, як-от Тхупарама, Магатхупа (Велика дагоба), Абхаягірі (усі — м. Анурадхапура, Шрі-Ланка).
Література
- Dutt N. The Spread of Buddhism and the Buddhist Schools. New Delhi : Rajesch Publications, 1980. 176 p.
- Notz K.-J. Lexikon des Buddhismus Grundbegriffe, Tradition, Praxis. Wiesbaden : Fourier, 2002. 637 p
- Fisher R. E. Buddhist Art and Architecture. London : Thames and Hudson, 2006. 216 р.
- Seitz G. Die Bildsprache des Buddhismus. Düsseldorf : Patmos, 2006. 264 p.
- Bechert Н., Steinkellner E. Der Buddhismus in Süd- und Südostasien: Geschichte und Gegenwart. Stuttgart : W. Kohlhammer, 2013. 307 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Козловський І. А. Дагоба // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Дагоба (дата звернення: 28.04.2024).
