Делімітація кордону
Деліміта́ція (кордону) (лат. delimitatio — розмітка, розмежування, від де… і лат. limes, limitis — кордон, межа) — один із основних етапів процесу визначення державних кордонів, що передбачає визначення загального стану та обрису державного кордону між суміжними державами шляхом переговорів.
Зміст
Загальна характеристика
Постанови про делімітацію зазвичай є складником мирних договорів чи спеціальних угод про встановлення чи зміну державних кордонів.
У ході делімітації сторони укладають (здебільшого за картою, без проведення робіт на місцевості) опис пролягання лінії кордону. Опис може становити самостійну статтю в тексті договору або міститися в додатку до нього. Відповідно до визначень договору, лінію кордону позначають на географічній карті, яка зазвичай є складовою договору про делімітацію кордону й унаочнює пролягання лінії кордону.
Делімітація кордонів засвідчує, що у процесі встановлення державних кордонів особливе місце посідає картографічний складник.
Вона фактично постає одним із найважливіших питань договірно-правового оформлення державного кордону поряд із демаркацією (здійснюється після делімітації та за її результатами). Тому для встановлення кордонів необхідно, щоби вони були делімітовані (лінія пролягання кордону позначена на великомасштабних топографічних картах і описана) та демарковані (лінія пролягання кордону позначена на місцевості та описана). Відтак саме мапи відіграють важливу роль в унаочненні географічного розташування державних утворень і пролягання їхніх кордонів, а також виконують функцію інформування для різноманітних потреб суспільства.
Відображення державних кордонів на мапах є відповідальною справою. Офіційним документом для нанесення державного кордону на топографічну карту або на офіційне видання політико-адміністративної карти є погоджені сторонами матеріали делімітації та наступної демаркації.
Практична реалізація завдань з делімітації кордону становить значний за обсягом комплекс договірно-правових, організаційних, технічних та інших заходів, який, зокрема, передбачає:
- підготовчі роботи картографо-геодезичних та землевпорядних служб;
- оновлення топографічних карт;
- визначення та узгодження проєкту лінії кордону на картографічних матеріалах, погодження його між суміжними районними та обласними органами місцевої влади, а також на рівні експертних робочих груп та спільних комісій;
- оптимізацію проходження лінії кордону (взаємообмін земельними ділянками);
- розгляд спірних питань;
- підготовку проєкту договору про державний кордон, а також протоколу опису та альбому топографічних карт.
Делімітація кордону в Україні
Делімітація кордонів в Україні є першим етапом встановлення та визначення державного кордону, що є одним із визначальних чинників державотворення після проголошення незалежності та ознакою правосуб’єктності Української держави. Матеріали делімітації є підставою для наступного етапу визначення кордону — проведення його на місцевості (демаркації).
Делімітація кордонів в Україні — іманентна частина договірно-правового оформлення державного кордону, яке базується на комплексі нормативних актів. Це, передусім, Конституція України, відповідні закони України, укази та розпорядження Президента України, постанови Уряду України, двосторонні та багатосторонні міжнародні договори. На основі цих документів і готуються міжнародні договори про спільний державний кордон, його режим, пункти пропуску, передавання і приймання осіб через кордон, спрощений порядок перетину лінії кордону, співробітництво з прикордонних (митних) питань, делімітацію та демаркацію державного кордону тощо.
Режим державного кордону регламентовано Законами України «Про державний кордон України» (1991), «Про виключну (морську) економічну зону України» (1995), Митним кодексом України, а також двосторонніми та багатосторонніми міжнародними договорами. Основна мета режиму державного кордону — регулювання всіх питань, пов’язаних із взаємовідносинами сусідніх держав на кордоні,
а в частині делімітації — чітке, однозначне та безконфліктне визначення лінії державного кордону на карті.
Із набуттям Україною статусу незалежної держави постало питання визначення державних кордонів із колишніми республіками СРСР,
а тепер суверенними державами — Російською Федерацією, Республікою Білорусь і Республікою Молдова, та переоформлення матеріалів демаркації з Республікою Польща, Словацькою Республікою, Угорською Республікою й Румунією. Для проведення офіційних переговорів щодо встановлення державного кордону між сусідніми державами спеціальними розпорядженнями формують спільні комісії з питань делімітації, а потім і демаркації державного кордону, робочі групи, а також групи експертів. Представники Укргеодезкартографії (апарату та підприємств галузі) і Топографічної служби Збройних сил України Указами Президента України та розпорядженнями Кабінету Міністрів України були включені до персонального складу делегацій України для участі в засіданнях спільних міждержавних комісій з питань делімітації та демаркації українсько-білоруського, українсько-молдовського та українсько-російського державних кордонів.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» (1998) до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності (тепер це Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру), віднесено серед іншого організацію топографо-геодезичних і картографічних робіт. Відповідно до ст. 11 вказаного закону до загальнодержавних топографо-геодезичних і картографічних робіт належить топографо-геодезичне, картографічне й гідрографічне забезпечення делімітації, демаркації та перевірки державного кордону України.
У міжнародному космічному праві
Термін делімітація часто використовують у міжнародному космічному праві, коли йдеться про розмежування просторів, тобто про договірне визначення меж між повітряним і космічним просторами. Така делімітація — одне із найскладніших і найдискусійніших питань юридичної теорії й практики міжнародного космічного права, бо системний аналіз базових міжнародно-правових актів у сфері космічної діяльності засвідчує відсутність нормативного розмежування повітряного та космічного просторів. Разом із тим необхідність такого розмежування спричинена насамперед потенційними загрозами національній безпеці та високою ймовірністю виникнення спірних ситуацій між суб’єктами космічних правовідносин, зокрема за фактом створення й використання багаторазових повітряно-космічних літальних апаратів (аерокосмічних об’єктів), здатних функціонувати у повітряному та космічному просторах. У процесі правозастосовної діяльності суб’єкти космічної діяльності можуть стикатися з правовою проблемою застосування норм повітряного чи космічного права під час перебування відповідних літальних апаратів у повітряному чи космічному просторі.
Джерела
- Про державний кордон України: Закон України № 1777-XII від 4 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 2. Ст. 5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1777-12#Text
- Про виключну (морську) економічну зону України: Закон України № 162/95-ВР від 16 травня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. 1995. № 21. Ст. 152. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/162/95-%D0%B2%D1%80#Text
- Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність: Закон України № 353-XIV від 23 грудня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. 1999. № 5–6. Ст. 46. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text
- Митний кодекс України: станом на 24 січня 2019 р. Харків : Право, 2019. 429 с.
Література
- Задорожній О. Делімітація кордону // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / Гол. ред. Л. Губерський. Київ : Знання України, 2004. Т. 1. С. 287.
- Задорожній О. Делімітація кордонів // Політична енциклопедія / Гол. редкол. Ю. Левенець. Київ : Парламентське видавництво, 2011. С. 189.
- Вавринюк А. Делімітація польсько-українського кордону в 1944–1948 рр. // Волинь і волиняни у Другій світовій війні. Луцьк : Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2012. С. 577–583.
- Шемшученко Ю. С., Семеняка В. В. Делімітація повітряного і космічного просторів: основні теоретичні проблеми та практика // Вісник Національної академії наук України. 2014. № 11. С. 18–25.
- Сосса Р. Делімітація та демаркація державного кордону України: картографо-геодезичні аспекти // Регіональна історія України. 2018. Вип. 12. С. 107–130.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Баймуратов М. О., Кофман Б. Я. Делімітація кордону // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Делімітація кордону (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.11.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
