Алжир (місто)
Алжи́р (араб. الجزائر) ― місто, столиця Алжиру, адміністративний центр однойменного вілаєту.
|
Алжир (місто) (الجزائر) | |
|---|---|
| Країна | Алжир |
| Засновано | 944 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 7796,923 |
| Територія (кв.км.) | 273 |
Зміст
Географічне положення
Місто Алжир розташоване в північній частині країни, займає вигідне географічне положення на рівнинній ділянці вздовж Алжирської бухти та на схилах Сахельських пагорбів у передгір’ї Атлаських гір.
Територія — 273 км².
Історична довідка
Поселення виникло як фінікійське портове місто близько 1200 до н. е., відоме під назвою Ікозіум (грец. Ιϰοσιον). З 146 до н. е. було у складі Римської імперії, 429 захоплено вандалами та частково зруйновано. У 6 ст. стало частиною Візантійської імперії, а в 650 потрапило під арабський контроль.
Близько 950 місто перейшло під управління берберської династії Зіридів, було відновлене і з того часу відоме із сучасною назвою. У 1159 місто окупували представники іншої берберської династії — Альмохадів. У 1235 їх витіснили Хафсіди, й поселення стало частиною Хафсідського королівства. У цей період середземноморське мореплавство перебувало під тиском піратських набігів, які підтримувала Османська імперія. У 1302 іспанські військові захопили острів Пенон біля входу в бухту, аби захищати свої кораблі від піратських набігів.
У 14 ст. північну територію сучасної країни Алжир завоювала берберська династія Маринідів — правителів Марокко. Бербери захопили бухту Алжир і витіснили іспанські війська. У 1511 іспанці повернули собі бухту. 1519 іспанські кораблі покинули острів, місто перейшло під протекторат Османської імперії. 1529 місто укріпили, воно стало морським портом берберських піратів. 1533–1830 Алжир був центром Алжирського вілаєту Османської імперії.
27.08.1816, аби покінчити з піратством, британські та голландські військово-морські сили провели операцію зі знищення алжирського флоту. 1830 у відповідь на піратські набіги Франція напала на Алжир, унаслідок чого відтоді місто перебувало під французьким володінням.
У період Другої світової війни м. Алжир було штаб-квартирою Французького комітету національного визволення (заснований 1943) і союзного командування на Середиземному морі. До визволення м. Парижа було тимчасовою столицею Франції (1943–1944).
У 1957 місто опинилося в епіцентрі боротьби за незалежність, з 1962 — столиця незалежного Алжиру.
Сучасний Алжир — важливий господарський, адміністративний, освітній, культурний центр країни.
Населення
Загальна кількість населення — 7 796 923 осіб (2015, оцінка; найбільше місто країни).
Склад населення за етнічними групами (2012, оцінка): араби ― 59 %, кабіли (народ з групи берберів) — 38 %, решта 3 % ― іноземці з Китаю, В’єтнаму, Малі. За релігійними групами: мусульмани-суніти (99 %), інші ― переважно християни та юдеї (1 %) .
Для Алжира та передмістя характерне динамічне зростання населення, за 2008–2017 кількість мешканців збільшилася приблизно на 1 млн осіб.
Клімат
Характерний субтропічний середземноморський клімат з м’якою зимою та посушливим літом. Середньорічна кількість опадів близько 700 мм, дуже нерівномірна протягом року, більша частина випадає в листопаді, грудні. Раптові опади спричиняють паводки та зсуви в горбистій частині міста. Улітку Атлаські гори затримують повітряні маси з моря, що суттєво пом’якшує спеку. Середньорічна температура становить +18 ºС, улітку — +25 ºС, узимку — +12 ºС. Найтепліші місяці року ― липень, серпень. Зрідка зимова температура опускається до нуля та випадають опади у вигляді снігу (у 2012 зафіксовано 10 см снігу).
Господарство
Промисловість
Господарство розвивається за рахунок порту, звідки експортують ранні овочі, метал, зернові, цитрусові, фосфати. Промисловий комплекс формують нафтопереробна, харчова та текстильна галузі, нафтохімія, металообробка, виробництво килимів, рибальство, видобуток коралів та губок.
Сфера послуг
У місті розташовані штаб-квартири найбільших банків, фондова біржа. Розвинена туристична інфраструктура (готелі, виставковий центр зі щорічними міжнародними виставками), є пляжі, аквапарки та розважальні заклади.
Транспорт і зв’язок
Важливий транспортний вузол. Порт з вантажообігом 18 млн. т (2010) — один із найбільших у середземноморському басейні. Розвинене автобусне сполучення з найбільшими містами країни. У південно-східному передмісті за 17 км розташовано Алжирський міжнародний аеропорт (аеропорт Алжир — Хуарі Бумедьєн). Розвиток залізничного транспорту почався під час французької колонізації, сучасна залізнична мережа сполучає столицю з усіма великими містами й доходить до кордонів Тунісу та Марокко.
Розвивається система громадського транспорту: з 2011 запущено в експлуатацію трамвайні маршрути та відкрито метрополітен. Працює 5 маршрутів канатних доріг, що сполучають прибережну частину міста з поселеннями на пагорбах.
Наука, освіта, культура
Наука та освіта
Столичне місто займає важливе місце в освітньому просторі країни, тут розташовано Алжирський університет (статус університету з 1909, окремі факультети у вигляді спеціалізованих шкіл з 1879); вищі навчальні заклади для підготовки кадрів у юриспруденції, інженерії, галузях промисловості та сільського господарства. Бібліотека Алжирського університету та Національна бібліотека (із колекціями стародруків) є найбільшими в державі. У місті працюють наукові установи: Інститут Пастера в Алжирі (заснований 1894), Національний інститут досліджень лісу (заснований 1981), Центр досліджень з астрономії, астрофізики й геофізики (заснований 1985) та ін. У Ботанічному саду Хамма (заснований 1831, 54 га, 1200 видів рослин) з 2009 розташовано Національний інститут агрономічних досліджень (заснований 1946).
Культура і мистецтво
У межах сучасного столичного міста виокремлюють:
традиційну ісламську забудову з вузькими пішохідними вуличками — медіну (тип забудови в мусульманських країнах), або Касбу (з 1992 — об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО);
французьку частину на рівнинному узбережжі з широкими вулицями й сучасними будівлями;
південне столичне передмістя, яке розбудовують.
Серед архітектурних споруд міста: мечеть Кетшава (збудована 1436; у 1832–1962 була католицьким собором), мечеть Джемаа-ель-Джедід, або Нова Мечеть (1660), Базиліка Алжира, або Собор Африканської Богоматері (збудований на пагорбі 124 м заввишки в північній частині міста, 1872), будівля алжирської пошти у неомавританському стилі (1910), церква Сакре-Кер у стилі модернізму (1958–1962), Пам’ятник мученикам (висота 92 м, 1981–1982) тощо.
Музеї зберігають пам’ятки про розвиток столиці Алжиру, що є важливою частиною культури Магрибу. У місті функціонують: Національний музей старожитностей та ісламського мистецтва (з 1897), Національний музей Бардо, Національний публічний музей красних мистецтв (обидва — з 1930), Національний публічний музей сучасного мистецтва (з 2007) та ін.
Алжирський національний театр (заснований 1963), Алжирська опера (2016) — важливі культурні осередки на африканському континенті.
Спорт
Серед видів спорту найпопулярнішим є футбол.
У місті розташовано найбільший у країні спортивний комплекс — Олімпійський комплекс імені Мухаммеда Будіафа, який включає багатофункціональний стадіон імені 5 липня 1962 року (відкрито 1972, місткість бл. 80 тис. глядачів, найбільший у країні), олімпійський басейн, поле для гольфу, тенісні корти тощо.
У 1978 і 2007 місто Алжир приймало Панафриканські ігри, у 1990 — Кубок африканських націй з футболу, у 1976, 1989, 2000, 2014 — Чемпіонат Африки з гандболу серед чоловіків, 2004 — Арабські ігри.
Література
- Ланда Р. Г. История Алжира. ХХ век / Отв. ред. А. З. Егорин. Москва : Институт востоковедения, 1999. 308 с.
- Schmid B. Das koloniale Algerien. Unrast Verlag, Münster : Unrast Verlag, 2006. 172 p.
- Швець Є. В. Особливості становлення та трансформації мультикультурного міcького середовища історичного ядра міcта Алжир (Касби), під впливом iсламської цивілізацiї // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2015. Вип. 41. С. 224–230.
- Інформаційний канал про Алжир (англ.). URL: http://www.algeria.com/
- Офіційна сторінка міста Алжир (фр.). URL: http://www.alger-city.com/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Середа Н. І. Алжир (місто) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алжир (місто) (дата звернення: 28.04.2024).
Оприлюднено: 10.10.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
