Епіфаній (Думенко)
Епіфа́ній (в миру — Думенко Сергій Петрович; 03.02.1979, с. Вовкове, тепер Березівського району Одеської області, Україна) — церковний і громадський діяч, богослов, історик церкви, митрополит Київський і всієї України, предстоятель Православної церкви України (з 2018).
|
Епіфаній (Думенко) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Сергій Петрович |
| Справжнє прізвище | Думенко |
| Народження | 03.02.1979 |
| Місце народження | Вовкове |
| Alma mater | Київська духовна академія |
| Напрями діяльності | церковний і громадський діяч |
| Традиція/школа | православ'я |
Зміст
Життєпис і діяльність
Дитинство та шкільні роки провів у с. Стара Жадова (Сторожинецький р-н, Чернівецька обл.). 1996 закінчив Старожадівську середню школу. 1996–1999 навчався в Київській духовній семінарії; 1999–2003 — у Київській духовній академії. 2003 захистив дисертацію на кафедрі церковного права за темою «Формування церковно-канонічних збірників у Донікейський період та їх характеристика», отримав ступінь кандидата богословських наук.
У період 01.07.2003 — 31.12.2005 працював секретарем-референтом Рівненського єпархіального управління (Українська православна церква Київський патріархат, УПЦ КП) й особистим секретарем митрополита Рівненського та Острозького Даниїла (Чокалюка). В цей же період викладав у Рівненській духовній семінарії.
2006–2007 стажувався на філософському факультеті Афінського національного університету імені Каподистрії (м. Афіни, Греція). 2007 був прийнятий на посаду викладача у Київську православну богословську академію; 2008 — отримав вчене звання доцента, призначений завідувачем кафедри філології КПБА.
З благословення предстоятеля УПЦ КП Філарета (Денисенка) 21.12.2007 прийняв постриг у Свято-Михайлівському золотоверхому монастирі з іменем Епіфаній на честь св. Епіфанія Кіпрського. 06.01.2008 у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі м. Києва висвячений Філаретом у сан ієродиякона, а 20.01.2008 — у сан ієромонаха.
Від 25.01.2008 працював секретарем предстоятеля УПЦ КП Філарета. У березні 2008 піднесений до сану архімандрита і призначений патріаршим указом намісником Свято-Михайлівського Видубицького монастиря в м. Києві.
У період з 30.05.2008 по 27.07.2010 — керуючий справами Київської патріархії УПЦ КП.
26.10.2008 Священний синод УПЦ КП затвердив обрання Епіфанія єпископом Вишгородським і вікарієм Київської єпархії. 15.11.2009 відбулась архієрейська хіротонія.
27.07.2010 призначений ректором Київської православної богословської академії та керуючим Переяслав-Хмельницькою єпархією.
2012 захистив докторську дисертацію: «Вчення Православної Церкви про спасіння в контексті неперервності святоотцівського передання», отримав науковий ступінь доктора богословських наук; 2013 отримав вчене звання професора КПБА.
23.01.2012 піднесений у сан архієпископа; з 20.10.2012 — голова Синодального управління у справах духовної освіти.
Рішенням архієрейського собору УПЦ КП від 28.06.2013 піднесений у сан митрополита Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського, одночасно призначений Патріаршим намісником з правами єпархіального архієрея і першим постійним членом Священного синоду УПЦ КП. 13.12.2017 отримав титул митрополита Переяславського і Білоцерківського.
15.12.2018 на Об’єднавчому соборі Православних церков України (УПЦ КП, УАПЦ та представників від УПЦ МП) обраний предстоятелем помісної Православної церкви України з титулом Блаженніший митрополит Київський і всієї України. 06.01. 2019 під час літургії в патріаршому кафедральному соборі Святого Георгія (м. Стамбул, Туреччина) отримав від Константинопольського патріарха Варфоломія Томос про автокефалію ПЦУ.
30.01.2019 Православна церква України під проводом Епіфанія завершила процедуру державної реєстрації. Офіційна назва керівного органа Церкви: «Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».
03.02.2019 у Київському храмі Святої Софії Премудрості Божої відбулась офіційна інтронізація митрополита Епіфанія на посаду предстоятеля ПЦУ (цього ж дня владиці виповнилось 40 років).
У промові на церемонії інтронізації новообраний предстоятель Православної церкви України закликав до церковної єдності православних ієрархів, духовенство, чернецтво і мирян, а також озвучив стратегічні завдання, які постали перед ПЦУ в сучасних умовах: утвердити завершене церковне єднання; продовжити розбудову та зміцнення Церкви; розширити всеправославну взаємодію з помісними Церквами-Сестрами, втілювати євхаристичні принципи спільного служіння й міжцерковного спілкування; зорієнтувати зусилля на здобуття для Церкви статусу патріархату.
У проповідях, повчаннях, зверненнях та виступах владика підкреслює місію Української церкви як носія духовних цінностей християнського життя. Є поборником ідеї «відкритої до суспільства Церкви», для якої ціннісним є «відчинені двері», служіння народові й активне буття у громадянському суспільстві. З постаттю митрополита пов’язують подолання застарілих принципів у церковному управлінні й комунікації з громадськістю та початок етапу реформ.
Актуалізує патріотичну й соціальну позицію ПЦУ. Особливу підтримку адресує тим українцям, які служать у Збройних Силах України, захищаючи національний суверенітет і територіальну цілісність держави. Значну увагу предстоятель ПЦУ приділяє спілкуванню з молоддю, виступає перед освітянськими аудиторіями.
Митрополит Епіфаній є головою редакційної колегії наукових фахових видань «Труди Київської духовної академії» та «Богословський вісник Київської православної богословської академії», головою спеціалізованої вченої ради КПБА зі спеціальності богослов’я. Автор понад 50 наукових публікацій з історії церкви та православного богослов’я.
Визнання
Відзначений лержавними і церковними нагородами. Державні: орден «За заслуги» III ступеня (2008); подяка Прем’єр-міністра України (2009); почесна грамота Кабінету Міністрів України (2010); орден «За заслуги» II ступеня (2015); грамота Верховної Ради України (2017). Церковні: орден святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня (2009), ІІ ступеня (2016), І ступеня (2018); орден святого архистратига Божого Михаїла (2010); орден Святого хреста Чорногорської православної церкви (2011); орден Христа Спасителя (2015); премія Афінагора в галузі прав людини від Ордену святого Андрія (2019).
Цитата
«Нам потрібна інша Церква, Церква, яка відіграє важливу, унікальну роль в житті суспільства, водночас залишаючись в рамках духовної, а не політичної сили, ширшої за ідеологічні рамки, не обмеженої логікою політичної боротьби чи бізнес-інтересів. Це — Церква з активним життям парафій, які водночас становлять і базову ланку, і публічне обличчя церковного життя. Це — Церква, яка є місцем щирої молитви. Це — Церква з монастирями, із сучасними православними освітніми закладами й фундаціями, які зміцнюють Церкву та допомагають їй бути частиною суспільного діалогу. Це — Церква, в якій відбуваються чесні й відверті розмови. Це — Церква, яка розбудовує себе і світ довкола себе. Це — помісна Церква, яка любить і навчає любити свій край. Це — Церква, яка проповідує любов і словами, і самим життям».
Звернення Предстоятеля ПЦУ до українського суспільства, 04.02.2020. URL: https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/zvernennya-predstoyatelya-do-povnoty-ptsu-z-nagody-richnytsi-jogo-intronizatsiyi/
Праці
- Думенко С. Церковні Канони святих Апостолів. 2007. URL: https://logos.at.ua/publ/1-1-0-135[81]
- Думенко С. Афон і Україна – духовна єдність. 2007. URL: https://logos.at.ua/publ/1-1-0-48[84]
- Думенко С. Вплив держави на адміністративний устрій Древньої Церкви. 2007. URL: https://logos.at.ua/publ/1-1-0-136[80]
- Епіфаній (Думенко), архієп. На шляху до спасіння: проповіді, слова, послання, промови, доповіді, інтерв'ю. Львів : Преса України, 2012. 729 с.
- Епіфаній (Думенко), митр. Обрання першоієрархів-українців на Київську кафедру як шлях до автокефалії Української Православної Церкви // Труди Київської Духовної Академії. 2016. № 16 (188). С. 5–17.
- Епіфаній (Думенко), митр. Постать священномученика Макарія, Митрополита Київського і всієї Руси, в історії Української Православної Церкви // Труди Київської Духовної Академії. 2017. № 17. С. 5–12.
- Епіфаній (Думенко), митр. Право на автокефалію Української Православної Церкви // Труди Київської Духовної Академії. 2018. № 18. С. 10–23.
Переклади
- Апостольські постанови / Пер. укр. мовою, вступ. ст. єп. Епіфанія (Думенко). Київ : Видавничий відділ Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2011. 282 с.
Джерела
- Слово Митрополита Київського і всієї України Епіфанія після інтронізації у Святій Софії Київській, 03 лютого 2019 р. URL: https://www.pomisna.info/uk/document-post/post123-2/
- За рік до ПЦУ приєдналися близько 600 парафій Московського патріархату – Епіфаній. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-epifaniy/30360245.html
- Звернення Предстоятеля ПЦУ до українського суспільства, 04 лютого 2020 р. URL: https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/zvernennya-predstoyatelya-do-povnoty-ptsu-z-nagody-richnytsi-jogo-intronizatsiyi/
- Епіфаній: «Ворог розуміє мову сили» URL: http://argumentua.com/stati/ep-fan-i-vorog-rozum-movu-sili
- Пишаємося, коли нас називають бандерівцями. Митрополит Епіфаній, 11 Квітня 2019 р. URL: https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/pyshayemosya-koly-nas-nazyvayut-banderivtsyamy-mytropolyt-epifanij/
- Пасхальне послання Предстоятеля, 17 квітня 2020 р. URL: https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/pashalne-poslannya-predstoyatelya/
Література
- Блаженніший митрополит Київський і всієї України Епіфаній. URL: https://www.kpba.edu.ua/administration/patr.htm
- Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. URL: https://www.pomisna.info/uk/predstoyatel/biografiya/
- Саган О. Православна Церква України: конституювання та перспективи розвитку. Київ : ТОВ «Софія-А» ЛТД, 2019. 103 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Присухін С. І. Епіфаній (Думенко) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Епіфаній (Думенко) (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.05.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
