Замойський синод
Замо́йський Сино́д — помісний синод єпископів Київської греко-католицької митрополії, який відбувся у м. Замостя (тепер м. Замосць, Польща) 26.08.–17.09.1720.
Загальна характеристика
Скликаний за дозволом Папи Римського Климента XІ митрополитом унійної Греко-католицької церкви Левом Кішкою (1663 або 1668 — 1728). Проведений 1720 у м. Замості (Холмщина) під егідою Апостольського нунція в Польщі Дж. Грімальді. Серед чільних завдань Синоду: упорядкування внутрішнього життя та модернізація унійної Церкви у Речі Посполитій, вироблення спільних настанов щодо богослужінь, катехізації та душпастирства, уніфікація літургійних, обрядових, адміністративних практик.
У синоді взяли участь понад 140 делегатів, серед яких 7 єпископів (з міст Львова, Луцька, Перемишля, Пінська, Пскова, Смоленська, Холма), протоархімандрит, 7 архімандритів, настоятелі більшості монастирів, 129 священиків і 2 представники Львівського Ставропігійного братства.
Замойський синод прийняв «Сповідання віри» згідно з формулою, приписаною Папою Урбаном VIII; ухвалив 19 постанов (зокрема «Про католицьку віру», «Про Святі таїнства», «Про семінарії» та ін.). У 19-ти пунктах підсумкового соборного Декрету визначено різні аспекти оновлення церковно-релігійного життя, до реорганізації якого залучилися й єзуїти (зокрема, піднесення рівня освіти духовенства, створення духовних семінарій і народних шкіл, активізація душпастирської діяльності та боротьби з єресями, посилення внутрішньоцерковної дисципліни тощо). Мовою богослужіння була проголошена церковнослов’янська (а не латинська). Водночас духовенству унійної Церкви було заборонено причащатися і молитися у православних храмах; приписано замінити богослужбові книги на нові, санкціоновані Ватиканом. Упроваджувалися зміни в обрядовості, введено низку римо-католицьких свят.
Рішення Синоду були офіційно затверджені Римською курією і вперше опубліковані 1724.
Значення
Українська греко-католицька церква оцінює Замойський синод як фактор консолідації Церкви з Апостольською столицею і Католицькою церквою. Православні історики характеризують подію як спробу латинізувати унійну Церкву, поглибити догматичні, організаційні, обрядові розходження між православними і греко-католиками.
У підсумку Замойський синод дав реформаторський та інституційний імпульс для розвитку УГКЦ. Відіграв значну роль у розвитку партикулярного права УГКЦ, став джерелом Кодексу Канонів Східних Церков (ухвалений 1990).
Джерела
- Додаток до чинностей і рішень Руского Провинціяльного Собора в Галичині отбувшогося во Львові в р. 1891. Львов, 1897. 640 с.
- Софрон Мудрий. Провінційний Синод у Замості 1720 року Божого. Постанови / пер. І. Козовик; ред. І. Пелехатий. Івано-Франківськ : Нова зоря, 2006. С. 132–299.
Література
- Huculak L. D. The Divine Liturgy of St. John Chrysostom in the Kievan Metropolitan Province during the Period of Union with Rome. Romae : PP. Basiliani, 1990. 420 р.
- Історія релігії в Україні : у 10 т. / Ред. А. Колодний (голова), П. Яроцький та ін. Т. 4: Католицизм. Київ : «Світ знань», 2001. 598 с.
- Wójtowicz-Huber В. Ojcowie narodu. Duchowieństwo greckokatolickie w ruchu narodowym Rusinów galicyjskich (1867-1918) / red. J. Koźbiała. Warszawa : Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, 2008. 333 s.
- Онищук І. І. Замойський синод 1720 р. Історично-юридичний аналіз. Івано-Франківськ : Івано-Франків. ун-т права ім. Короля Данила Галицького, 2014. 273 c.
- Тиміш Л. Українська церква у пошуках ідентичності: греко-католицькі дослідження у міжвоєнному Львові // Проблеми гуманітарних наук. Сер.: Історія. 2018. Вип. 42. С. 173–186.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Яроцький П. Л. Замойський синод // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Замойський синод (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.05.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
