Замойський синод

Митрополит Лев Кішка. Гравюра, 1890

Замо́йський Сино́д — помісний синод єпископів Київської греко-католицької митрополії, який відбувся у м. Замостя (тепер м. Замосць, Польща) 26.08.–17.09.1720.

Загальна характеристика

Скликаний за дозволом Папи Римського Климента XІ митрополитом унійної Греко-католицької церкви Левом Кішкою (1663 або 1668 — 1728). Проведений 1720 у м. Замості (Холмщина) під егідою Апостольського нунція в Польщі Дж. Грімальді. Серед чільних завдань Синоду: упорядкування внутрішнього життя та модернізація унійної Церкви у Речі Посполитій, вироблення спільних настанов щодо богослужінь, катехізації та душпастирства, уніфікація літургійних, обрядових, адміністративних практик.

У синоді взяли участь понад 140 делегатів, серед яких 7 єпископів (з міст Львова, Луцька, Перемишля, Пінська, Пскова, Смоленська, Холма), протоархімандрит, 7 архімандритів, настоятелі більшості монастирів, 129 священиків і 2 представники Львівського Ставропігійного братства.

Замойський синод прийняв «Сповідання віри» згідно з формулою, приписаною Папою Урбаном VIII; ухвалив 19 постанов (зокрема «Про католицьку віру», «Про Святі таїнства», «Про семінарії» та ін.). У 19-ти пунктах підсумкового соборного Декрету визначено різні аспекти оновлення церковно-релігійного життя, до реорганізації якого залучилися й єзуїти (зокрема, піднесення рівня освіти духовенства, створення духовних семінарій і народних шкіл, активізація душпастирської діяльності та боротьби з єресями, посилення внутрішньоцерковної дисципліни тощо). Мовою богослужіння була проголошена церковнослов’янська (а не латинська). Водночас духовенству унійної Церкви було заборонено причащатися і молитися у православних храмах; приписано замінити богослужбові книги на нові, санкціоновані Ватиканом. Упроваджувалися зміни в обрядовості, введено низку римо-католицьких свят.

Рішення Синоду були офіційно затверджені Римською курією і вперше опубліковані 1724.

Значення

Українська греко-католицька церква оцінює Замойський синод як фактор консолідації Церкви з Апостольською столицею і Католицькою церквою. Православні історики характеризують подію як спробу латинізувати унійну Церкву, поглибити догматичні, організаційні, обрядові розходження між православними і греко-католиками.

У підсумку Замойський синод дав реформаторський та інституційний імпульс для розвитку УГКЦ. Відіграв значну роль у розвитку партикулярного права УГКЦ, став джерелом Кодексу Канонів Східних Церков (ухвалений 1990).

Джерела

  1. Додаток до чинностей і рішень Руского Провинціяльного Собора в Галичині отбувшогося во Львові в р. 1891. Львов, 1897. 640 с.
  2. Софрон Мудрий. Провінційний Синод у Замості 1720 року Божого. Постанови / пер. І. Козовик; ред. І. Пелехатий. Івано-Франківськ : Нова зоря, 2006. С. 132–299.

Література

  1. Huculak L. D. The Divine Liturgy of St. John Chrysostom in the Kievan Metropolitan Province during the Period of Union with Rome. Romae : PP. Basiliani, 1990. 420 р.
  2. Історія релігії в Україні : у 10 т. / Ред. А. Колодний (голова), П. Яроцький та ін. Т. 4: Католицизм. Київ : «Світ знань», 2001. 598 с.
  3. Wójtowicz-Huber В. Ojcowie narodu. Duchowieństwo greckokatolickie w ruchu narodowym Rusinów galicyjskich (1867-1918) / red. J. Koźbiała. Warszawa : Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, 2008. 333 s.
  4. Онищук І. І. Замойський синод 1720 р. Історично-юридичний аналіз. Івано-Франківськ : Івано-Франків. ун-т права ім. Короля Данила Галицького, 2014. 273 c.
  5. Тиміш Л. Українська церква у пошуках ідентичності: греко-католицькі дослідження у міжвоєнному Львові // Проблеми гуманітарних наук. Сер.: Історія. 2018. Вип. 42. С. 173–186.

Автор ВУЕ

П. Л. Яроцький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Яроцький П. Л. Замойський синод // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Замойський синод (дата звернення: 8.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.05.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶