Констанцький собор
Конста́нцький собо́р — 16-й Вселенський собор Католицької церкви, що працював з 16.11.1414 по 22.04.1418 у м. Констанці (тепер Німеччина). Скликаний з метою подолання «великої західної схизми» та відновлення церковної єдності.
Передумови
Собор відбувався в умовах в глибокої церковної кризи — за одночасного правління трьох претендентів на Святий престол (Йоана XXIII, Григорія XII та Бенедикта XIII) і розколу католицького світу на ворогуючі табори. Скликаний зусиллями вищих церковних кіл та світських можновладців. На відкритті Собору були присутні близько 1 тис. духовних осіб, серед них: 400 єпископів, 30 кардиналів, провідники чернечих орденів, авторитетні теологи, папа Йоан XXIII (визнаний згодом антипапою), а також представники держав, король Сигізмунд I Люксембург.
.jpg)
Рішення Собору
На Соборі Йоан XXIII порушив як найважливіше питання про боротьбу з єресями. Було засуджене вчення Дж. Вікліфа; розпочато процес проти Яна Гуса (ідеолога Реформації в Чехії). За рішенням собору Яна Гуса та його учня і сподвижника Єроніма Празького засуджено до страти й спалено (Гуса — у червні 1415, Єроніма — у травні 1416).
З побоювань, що соборні вимоги позбавити влади усіх діючих на той момент понтифіків призведуть до суду і над ним особисто, Йоан ХХІІІ втік. Незабаром був заарештований і усунутий з престолу. Констанцький собор позбавив влади двох із правлячих єпископів (антипап) — Йоана ХХІІІ і Бенедикта ХІІІ; Григорій ХІІ добровільно зрікся папської тіари і задовольнився кардинальським титулом. При обранні нового папи Собор поповнив колегію кардиналів 30-ма представниками т. з. «католицьких націй» (з італійців, іспанців, англійців, німців, французів). 11.11.1417 Собор обрав нового Папу Римського — Мартина V і тим завершив період схизми, що тривав майже 40 р.
Разом з тим, Собор істотно обмежив права правлячого понтифіка, урізав його доходи, ухвалив рішення про вищість соборної влади над папською та про регулярність скликання наступних соборів. Рішення не були реалізовані; папи за підтримки світської влади ухилялися від їх виконання.
1418 на чолі великої депутації українсько-білоруських єпископів на Собор прибув митрополит Київський та Литовський Григорій Цамблак (обраний на синоді єпископів Литовської держави в м. Новогрудку 1415). Виголосив промову, в якій вітав папу Мартина V, висловився за єдність християнської Церкви, пропонував скликати Вселенський собор для вирішення спірних догматичних проблем.
Література
- Stump Р. Н. Thе Reforms of the Council of Constance (1414–1418). Leiden; New York; Köln : Brill, 1994. 463 р.
- Історія релігії в Україні : в 10 т. / За наук. ред. А. Колодного, П. Яроцького. Київ : Світ знань, 2001. Т. 4: Католицизм. 598 с.
- Watts J. Europe 1300-1500. The Making of Polities. Cambridge : University Press, 2009. 484 р.
- Отрош М. І. Місце і роль Католицької Церкви у міжнародному правопорядку. Київ; Одеса : Фенікс, 2017. 596 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Яроцький П. Л. Констанцький собор // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Констанцький собор (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.05.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
