Гус, Ян
Гус, Ян (чеськ. Jan Hus; лат. Hussus; бл. 1369/1372, містечко Гусинець, тепер регіон Південна Богемія, Чехія — 06.07.1415, м. Констанц, тепер земля Баден-Вюртемберг, Німеччина) — релігійний діяч, мислитель і проповідник, ідеолог чеської Реформації, національний герой Чехії.
|
Гус, Ян (Jan Hus) | |
|---|---|
| Народження | 1369/1372«/1372» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 1369. |
| Місце народження | Гусинець |
| Смерть | 06.07.1415 |
| Місце смерті | Констанц |
| Alma mater | Карлів університет |
| Місце діяльності | Чехія |
| Напрями діяльності | богослов'я, проповідництво, реформаторство |
Життєпис
Навчався у Карловому університеті в Празі, 1398 отримав ступінь магістра вільних мистецтв. Лишився в університеті на посаді професора; 1400 прийняв священство, керуючись розумінням престижу, фінансової незалежності й кар’єри в академічному середовищі.
1402–1403 та 1409–1410 обіймав посаду ректора Карлова університету. 1402 був призначений проповідником при Віфлеємській каплиці, яка вважалася центром чеської народної проповіді та була місцем зібрання прихильників церковних реформ. За дорученням архієпископа Праги проповідував на помісних соборах духовенства.
У ці роки пережив так зване «духовне навернення», обрав простий і строгий спосіб життя, став «зростати духовно», вивчаючи Біблію. Значний вплив на Гуса справили філософські й теологічні праці Дж. Вікліфа, особливо його міркування про духовність у церкві. Вже до 1407 Гуса стали зараховувати до реформістів (які були серйозною силою в Богемії, опозиційно налаштованою до головування німців у Богемській католицькій церкві). У своїх проповідях закликав вірян до правдивого благочестя, повернення до ідеалів раннього християнства, викривав аморальність і марнотратність духовенства, папську політику «великої схизми», симонію, продаж індульгенцій.
1409 папа Александр V доручив празькому архієпископу «викорінити єресь» в його єпархії. На вимогу ієрарха припинити проповіді Гус відповів відмовою, був відлучений від церкви 1410.
Стихійні виступи містян Праги проти політики церковної ієрархії мали наслідком церковні санкції: 1412 папа загрожував накласти на місто інтердикт (заборону на богослужіння і здійснення таїнств). Гус був вимушений залишити місто й перебратися до Південної Богемії.
1414 Гуса запрошено на церковний собор у м. Констанці з обіцянкою недоторканості. На Констанцькому соборі проти нього були висунуті обвинувачення у поширенні єретичних поглядів та відмові явитися до Апостольської столиці на вимогу Папи Римського. Діяч був ув’язнений, отримав пропозицію зректися хибних поглядів, щоби уникнути страти на вогнищі. Відмовився визнати справедливість висунутих обвинувачень і «вчинити проти совісті».
Влітку 1415 був публічно спалений як єретик.
Погляди
Виступав за реформування Католицької церкви за взірцем ранньохристиянських громад, звільнення церковного життя від аморальних практик порушення «Божого закону», продажу церковних посад, індульгенцій, розкошеств духовенства тощо. Такі перетворення мріяв здійснити за підтримки королівської влади.
У його теології елементи традиційного католицького вчення сполучалися є євангельськими ідеями. Гус виступав за обмеження церковної влади Папи Римського й акцентував увагу на христоцентризмі віри та індивідуальній відповідальності християн перед Богом. Вважав, що причастя мирян повинно здійснюватися «під двома видами» — хлібом і вином, а відтак скасовував привілей такого причастя лише для священнослужителів.
Вважав, що чеська мова має стати однією з літургійних, а всі віряни — отримати змогу самим читали Біблію (що на той час було дозволено винятково священникам), відредагував чеський переклад Святого Письма. Був автором низки богословських праць.
Обстоювання Гусом вагомої ролі проповіді й «вселенського священства всіх вірян» (а не тільки кліру, висвячених у сан) стало визначальною ознакою європейської Реформації.
Визнання
Вчення Яна Гуса заклало ідейні засади гуситського руху (див. Гусити), який справив помітний вплив на реформаційний рух у Німеччині 16 ст.
В історичній пам’яті чехів постать Гуса упродовж століть була взірцем духовної сили, незламної вірності власним переконанням, уособленням полум’яної боротьби за національні права чеського народу і його самобутньої культури. До 2015 у чеських землях було встановлено понад 80 скульптурних пам'ятників Янові Гусу (найстаріший 1872) та близько 200 нефігурних пам’ятників, меморіальних каменів.
Тарас Шевченко присвятив Яну Гусу поему «Єретик», в якій художньо змалював події подвижницького реформаторського шляху Гуса і політичний клерикалізм Святого престолу у Ватикані.
Вулиці й провулки, названі на честь Яна Гуса, існують у містах Ужгороді, Дніпрі, Кривому Розі, Дубні тощо. 2015 відкрито меморіальний Гусів камінь (у пам’ять 600-ліття від дня страти Яна Гуса) у с. Богемці Миколаївської області.
Православна церква Чеських земель та Словаччини шанує Яна Гуса як мученика.
День спалення Яна Гуса (чеськ. Den upálení mistra Jana Husa) — 6 липня — був державним святом першої Чехословацької Республіки (1918–1939), натепер є офіційним державним святом Чехії.
На честь Яна Гуса названо астероїд 1840 Гус.
Додатково
- У день страти, коли приступили до розпалення вогнища, Гусу востаннє було запропоновано зректися своїх поглядів, на що він відказав: «Головною метою моєї проповіді було відвернути людей від гріха. Й у цій істині, яку я проповідував згідно з Євангелієм Ісуса Христа і тлумаченнями Святих учителів, я сьогодні радісно хочу померти».
Література
- Čechura J. České země v letech 1378–1437 : v 2 c. Praha : Libri, 2000. C. 2. 438 р.
- Kejř J. Husův proces. Praha : Vyšehrad, 2000. 235 р.
- Velké dějiny zemí Koruny české : v 2 sv. Praha : Paseka, 2000. Sv. 5. 790 р.
- Kejř J. Jan Hus známý i neznámý. Praha : Karolinum, 2009. 138 р.
- Fudge T. A. Jan Hus: Religious Reform and Social Revolution in Bohemia. London; New York : I. B. Tauris, 2010. 367 р.
- Šmahel F. Jan Hus. Život a dílo. Praha : Argo, 2013. 312 р.
- Реформація в Україні: поширення раннього протестантизму і становлення баптизму / За ред.: А. Колодного, П. Яроцького. Київ : Саміт-Книга, 2017. 416 с.
Автори ВУЕ
Покликання на цю статтю: Яроцький П. Л., Арістова А. В. Гус, Ян // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гус, Ян (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.12.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
