Єретик
Єрети́к (грец. αἵρεσις — напрям, школа, вчення) — прихильник системи догматичних, віросповідних або філософських поглядів, що відкинуті й заборонені ортодоксальною традицією, суперечать позиції більшості. Термін відомий з елліністичної культури, але негативного значення набув у християнстві: ним маркували тих вільнодумців, чиї погляди, переконання суперечили догматам, схваленим на Вселенських соборах (див.: Єресь, Альбігойці, Антитринітаризм, Аріанство, Богомильство, Вальденси, Катари, Монтанізм), в епоху Реформації — протестантів. Представники єретичних учень зазнавали гонінь і репресій з боку панівної церкви і світської влади. Як єретики були страчені Єронім Празький, Ян Гус, Джироламо Савонарола, Томас Кранмер, Джордано Бруно та ін., відлучений від церкви Мартін Лютер та ін. На землях України найбільшого поширення набули єретичні рухи зжидовілих, социніан. У широкому розумінні — той, хто дотримується радикально іншої думки, ніж панівна, виявляє публічний нонконформізм.
Поняття «єресь», «єретик» неправомірно вживати щодо тих релігійних рухів та їхніх прибічників, які виникають в межах плюралістичних і віротерпимих релігійних традицій.
